06 травня 2011 р. Справа № 2а-14084/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
при секретаріГудим І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_3
представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника відповідача - 1 Бабаніної Т.І.
представника відповідача-2 Резніченко А.А. Іваненко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС в Дніпропетровській області про:
- визнання незаконним та скасування наказу № 182 о/с від 03.08.2010 р. про звільнення старшого сержанта міліції ОСОБА_3 на посаді. Поновлення ОСОБА_3 з посади;
- стягнення з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- зобов'язання Головного управління МВС України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_3 період вимушеного прогулу з 03 серпня 2010 року у стаж проходження служби у РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ УМВС України в Дніпропетровській області ( з урахуванням уточнень).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 03 серпня 2010 року його було звільнено з органів внутрішніх справ України наказом № 182 по особовому складу від 03.08.2010р. за п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни). Вказаний наказ є незаконним, з підстав того, що відповідачем був пропущений строк для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є протиправним. У відповідності до законодавства, при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків. Проте, жодні з цих відомостей не було встановлено в ході службового розслідування, що свідчить про неповне, необ'єктивне і не всебічне дослідження обставин справи що, в результаті, призвело до незаконного звільнення позивача. Такими діями порушено основні завдання службового розслідування. Про проведення службового розслідування позивача взагалі не було повідомлено, чим також порушено його права.
Позивач та його представники у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував, надавши заперечення в письмовій формі в яких зазначив, що позивачем необґрунтовано заявлені позовні вимоги, оскільки постановою Заводською районного суду м.Дніпродзержинська ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні п. «г» ч. 1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». У зв'язку з цим за результатами службового розслідування було видано наказ, який реалізовано в установленому порядку наказом по особовому складу. Позивача законно було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.63«є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Представники відповідача-2 в судовому засіданні також проти позову заперечували, надавши заперечення в письмовій формі в яких зазначили, що наказ про звільнення позивача був винесений у відповідності до норм чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши їх у сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 29 січня 2008р. був призначений інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпродзержинська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області (згідно Наказу № 19 о/с від 29.01.2008 р.).
03 серпня 2010 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України Наказом № 182 по особовому складу від 03.08.2010р. за п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Підставою для звільнення стало те, що 25.02.2010 р. постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська ОСОБА_3 було визнано винним у порушенні п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська. Проте, у липні 2010 року до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов лист, в якому зазначалося, що за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська 12.05.2010р. відмовлено в поновленні строку на оскарження, справу повернуто до суду першої інстанції.
За фактом притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області було призначено службову перевірку.
За результатами службового розслідування, за грубе порушення вимог п. «г» ч.1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України . затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІУ, присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою КМУ від 28.12.1991р. № 382, що виразилося в протиправному складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до якого внесено недостовірні відомості про наявність в діях гр.ОСОБА_9 складу даного правопорушення, введено до офіційної бази даних та направлено до Царичанського районного суду для розгляду по суті, було видано наказ №182 о/с від 03.08.2010р., про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України за п.63«є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Суд вважає, що наказ про звільнення позивача був прийнятий з порушенням законодавчих норм з урахуванням наступного.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р., Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. №3460-ІУ. Даними нормами також встановлюється порядок та підстави накладення дисциплінарного стягнення на працівників ОВС.
Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. №3460-ІУ правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Згідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Стяття 16 даного Закону встановлює, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2010р. до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що 25.02.2010р. постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією».
За вказаним фактом начальником ВКЗ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Приходько Ю.М. 30.03.2010р. був складений рапорт на ім'я начальника УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вовчука М.В.
Резолюцією начальника УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вовчука М.В., було доручено провести службову перевірку та прийняти міри реагування по даному факту ОСОБА_8 та ОСОБА_10.
В результаті проведеного службового розслідування 26.04.2010р. був зроблений висновок, що службове розслідування за фактом притягнення працівника ДПС відділу ДАІ з ОАТ м.Дніпродзержинськ та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВСУ в ДО ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» є закінченним та ОСОБА_3 необхідно притягнути до суворої дисциплінарної відповідальності, але так як 23.04.2010 ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на рішення судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ, а відповідно до ст.299 КУпАП при оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, то було прийнято рішення, що остаточне питання про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності необхідно вирішити по винесенню процесуального рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області.
14 липня 2010 року до управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області з Апеляційного суду Дніпропетровської області (вих. № 33-16555 від 13.07.2010р.) надійшов лист, у якому повідомлялось, що по апеляційній скарзі ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.02.2010 про притягнення його до адміністративної відповідальності за п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» 12.05.2010 відмовлено в поновленні строку на оскарження вищевказаної постанови суду і справу повернуто до суду першої інстанції.
Дана обставина була викладена в доповідній записці начальника УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вовчука М.В. на ім'я начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М., резолюцією якого від 14.07.2010р. було доручено провести службове розслідування.
На підставі цього було проведено додаткове службове розслідування в результаті якого 31.07.2010 р. був зроблений висновок про те, що ОСОБА_3 підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України за п.63«є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
03 серпня 2010 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України Наказом № 182 по особовому складу за п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Таким чином з викладеного вбачається, що відповідачами при звільненні ОСОБА_3 не була дотримана процедура визначена приписами Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. №3460-ІУ, а саме:
в порушення ч.1 ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» начальником УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Вовчуком М.В. не було видано наказу або розпорядження, для проведення службового розслідування, а була лише накладена резолюція на проведення службової перевірки;
службове розслідування не було завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником, та не було у разі необхідності продовжено начальником, не більш як на один місяць;
в порушення ст.16 даного Закону дисциплінарне стягнення не було накладено на ОСОБА_3 у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику чи з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, а було прийнято рішення, що остаточне питання про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності необхідно вирішити по винесенню процесуального акту Апеляційним судом Дніпропетровської області. Хоча згідно висновку службового розслідування від 26.04.2010р. затвердженого начальником УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області М.В.Вовочуком 26.04.2010р., службове розслідування вважається закінченим;
також в порушення норм Дисциплінарного статуту ОВС на підставі резолюції начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М., було проведено додаткове службове розслідування, оскільки Законом України «Про дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України» не передбачено даного виду службових розслідувань.
Окрім того, суд зазначає, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ з підстав набрання законної сили постанови Заводського районного суду м.Дніпродзержинська про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Проте, даний пункт положення передбачає звільнення працівника ОВС за порушення дисципліни, а не в разі набрання законної сили рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення. Отже, в даному випадку вказаний пункт положення не підлягав застосуванню при звільненні позивача.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 182 о/с від 03.08.2010 р. підлягають задоволенню, оскільки відповідачами були порушені законодавчі норми при звільненні ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ.
Згідно пункту 24 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р. у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до приписів п.24 вказаного Положення позивач підлягає поновленню на посаді з якої його було звільнено. Також позивачу має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з дати звільнення до дати поновлення на раніше займаній посаді.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача-1 про те, що Постанова КМУ від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» ( із змінами) на осіб рядового і начальницького складу ОВС не поширюється, оскільки порядок виплати грошового забезпечення в ОВС визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499.
Так, відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пункт 2 роз.2 Порядку встановлює, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Відповідно до виписки з картки ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 25.01.2010 р. по 03.08.2010 р., на яку йшло нарахування заробітної платні, середній заробіток позивача за останні 2 місяці складав 1796, 29 гривень 29 коп.
Отже за період з 03.08.2010р. по 06.05.2011 року з відповідача-2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 16 166, 61 грн. (1796, 29 грн. х 9 = 16 166, 61 грн.).
Вимога позивача про зобов'язання відповідача -1 зарахувати позивачу період вимушеного прогулу у стаж проходження служби у РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинськ ГУМВС в Дніпропетровській області є такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_3, діяв не з тих підстав, не у той спосіб, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що передбачені законами та Конституцією України.
На підставі викладеного, враховуючи принципи та завдання адміністративного судочинства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.п.2,3 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Керуючись т.ст. 158 -163, п.п. 2,3.ч.1 ст.256, ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити .
Визнати незаконним та скасувати наказ №182 о/с від 03.08.2010р. про звільнення старшого сержанта міліції ОСОБА_3. Поновити ОСОБА_3 на посаді.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_3 період вимушеного прогулу з 03.08.2010р. у стаж проходження служби у РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинськ ГУМВС в Дніпропетровській області.
Стягнути з Управління державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.08.2010р. по 06.05.2011р. у розмірі 16 166,61грн.
Постанова про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
Постанова про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 1 796,29 грн. підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанову в повному обсязі складено 11.05.2011р.
Суддя О.В. Врона