Справа № 2-558 / 2011
09 червня 2011 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого -судді ГРОМОВОЇ І.Б.
при секретарі Гаврюшиній В.І.
За участю представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, вселення до житлового будинку, -
У грудні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, вселення до житлового будинку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_2 зазначила, що вона є власником житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. В даному будинку зареєстрована лише вона, як власник житлового будинку. Відповідач ОСОБА_3, який є її старшим сином, на протязі останніх двох років наполягав на тому, щоб вона подарувала йому в цілому житловий будинок, який розташований за зазначеною вище адресою. У здійсненні такого дарунку вона йому відмовляла, оскільки у неї ще є молодший син -ОСОБА_1, який здійснює за нею необхідний догляд та має право на спадкування її майна. Оскільки така позиція не влаштовувала її старшого сина ОСОБА_3, він разом зі своєю співмешканкою оселилися в її будинку та створили для неї нестерпні умови проживання, вчиняли сварки, ображали її. З січня 2010 року вона перебувала у молодшого сина ОСОБА_1, так як потребувала постійного догляду та медичної допомоги за станом здоров'я. Коли вона через деякий час повернулася додому, то не змогла потрапити до будинку, оскільки відповідач без її дозволу замінив замки у вхідних воротах та вхідних дверях до житлового будинку, ключі від нового замка їй віддавати відмовився та разом зі своєю співмешканкою продовжує займати житлове приміщення в належному їй житловому будинку до теперішнього часу, не маючи на те законних підстав.
Окрім того, позивачка ОСОБА_2 в позовній заяві також зазначає, що відповідач ОСОБА_3 має своє житло, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, де він і зареєстрований до теперішнього часу. На її вимоги добровільно виселитися з належного їй житлового будинку та надати їй можливість доживати свій вік в ньому відповідач ніяк не реагує. На теперішній час вона проживає у свого сина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, який добре до неї ставиться, здійснює за нею необхідний догляд, забезпечує медикаментами та всім необхідним. Але вона бажає доживати свій вік у своєму житловому будинку, де все збудовано завдяки її праці та праці її покійного чоловіка.
Посилаючись на вищевикладене, позивачка ОСОБА_2 просить суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні належним їй на праві власності житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; вселити її в належний їй на праві власності житловий будинок та виселити ОСОБА_3 з належного їй будинку, а також стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_1 позовні вимоги позивачки підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 проти позовних вимог позивачки заперечував в повному обсязі, оскільки позивач в своїй позовній заяві опустив обставини його вселення до жилого будинку, який належить матері та період проживання в будинку з березня 2006 року по березень 2010 року, що на його, відповідача, думку, було зроблено умисно з метою ввести суд в оману стосовно фактичних обставин справи, оскільки не в змозі спростувати його вселення до будинку як члена сім'ї, на її прохання та за її згодою.
В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 зазначив, що у 1968 році його мати ОСОБА_2 та вітчим ОСОБА_4 на земельній ділянці АДРЕСА_1, збудували жилий будинок, але у встановленому порядку право власності на нього не оформили та не зареєстрували. Після смерті вітчима у грудні 2001 р. мати проживала у зазначеному будинку сама. Через свій похилий вік та загострення ряду хронічних захворювань їй було важко самостійно виконувати необхідну господарську роботу по утриманню будинку, його ремонту, догляду за зеленими насадженнями та впорядкуванню присадибної земельної ділянки. Через деякий час разом з нею в будинку став проживати її онук ОСОБА_6 -молодший син його, відповідача, брата. Але онук ніде не працював, ніяку господарську роботу не виконував і фактично перебував на утриманні його, відповідача, матері за рахунок отримуваної нею пенсії, скандалив з нею, ображав, крав у неї гроші та продукти, водив дівчат та нічим не допомагав їй по господарству, на що мати постійно йому скаржилась, а він постійно зауважував їй про те, що вона сама вирішила жити з онуком, тому має сама розібратися з ним та його батьком щодо ситуації, яка склалася. В цей період він неодноразово привозив їй вугілля та дрова, надавав іншу допомогу грошима та продуктами. На прохання матері він за власні кошти придбав та встановив пам'ятник, огородження, впорядкував і озеленив місце поховання вітчима. У березні 2006 р. після сильного скандалу, який виник між нею та онуком, мати у присутності його дружини -ОСОБА_5, онука -ОСОБА_6 та брата -ОСОБА_1 сказала, що не хоче проживати разом з онуком та попросила його, ОСОБА_3 про те, щоб надалі у будинку проживав він та займався веденням домашнього господарства, для чого вони домовилися, що він з дружиною оселяються у будинку. З того часу він фактично на прохання та зі згоди його матері оселився в її будинку як член сім'ї та вони почали вести спільне господарство. Мати віддавала йому частину грошей зі своєї пенсії на сплату комунальних послуг, придбання ліків та здійснення інших незначних покупок для її потреб. Але основні затрати щодо здійснення благоустрою, ремонту та інших необхідних покращень здійснювалися за рахунок його власних коштів. З метою створення нормальних умов проживання та полегшення можливостей самообслуговування його матері, за її згодою на підставі виданої нею довіреності він оформив і зареєстрував за нею у судовому порядку право власності на будинок, провів роботи по газифікації будинку, холодному та гарячому водопостачанню і відведенню каналізаційних стоків, здійснив монтаж системи газового опалення будинку, провів ремонт та перепланування внутрішніх приміщень, замінив старі вікна та двері, обладнав у будинку ванну кімнату з душовою кабіною, раковиною та унітазом, прибудував до будинку веранду та ганок, збудував допоміжне підсобне приміщення, встановив новий паркан, хвіртку та ворота, а також здійснив інші необхідні будівельно-оздоблювальні та землевпорядні роботи, привів в порядок земельну ділянку, висадив фруктові дерева, виноград та інші ягідні культури, багаторічні декоративні рослини та квіти. При цьому, він жодного разу не висловлював матері вимог щодо переоформлення права власності на будинок на його ім'я. 01 березня 2010 р., коли він зі своєю дружиною поїхав на роботу, мати без будь-яких пояснень зникла, залишивши коротку записку. Через декілька днів йому стало відомо, що її забрав до себе його брат -ОСОБА_1, який згодом, у травні 2010 р. без його, відповідача, згоди здійснив узаконення перебудов та добудов, отримав новий витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, провів кадастрову оцінку земельної ділянки та здійснив інші заходи щодо переоформлення права власності на будинок його матері на користь онука ОСОБА_6.
Відповідач ОСОБА_3 просить суд відмовити позивачці ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 -за довіреністю ОСОБА_1, пояснення відповідача ОСОБА_3, наданих ними під час судового розгляду, вислухавши пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, допитаних в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу № 26931331 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.08.2010 р. ОСОБА_2 на підставі рішення Запорізького районного суду від 10.10.06 р. по справі № 2-1436/06, є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
Право власності позивачки ОСОБА_2 на житлове приміщення ніким не оспорюється.
Згідно довідки № 1183 від 07.06.10 р. Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, підписаної селищним головою та секретарем селищної ради, ОСОБА_2, 1927 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована сама.
ОСОБА_3 вселився до житлового будинку, належного позивачці ОСОБА_2 за її згодою та проживав в будинку з 2006 року на правах члена родини, без реєстрації, що не заперечувалося ані представником позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_1, ані самою позивачкою ОСОБА_2
При тому, ОСОБА_3 має своє житло, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, де він і зареєстрований до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст. 156 ЖК України, члени родини власника будинку, що проживають разом із ним, користуються житловим приміщенням на рівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було встановлено іншого порядку користування приміщенням.
Відповідно до вимог ст. 116 ЖК України, виселення ОСОБА_3 як члена родини можливе у разі, якщо він систематично порушує правила проживання, або систематично руйнує або псує майно, що робить неможливим для власника проживання з ним в одному будинку, а застосування інших заходів є безрезультатним.
Але фактів, що підтверджують вищезазначені умови суду представником позивачки не наведено. Натомість допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що відповідач ОСОБА_3 був вселений до будинку як член родини власника.
Стосовно вселення власниці до житлового приміщення та усунення перешкод у користуванні будинком, суд прийшов до висновку про задоволення вказаних вимог.
ОСОБА_3, надаючи пояснення, визнав той факт, що позивачка ОСОБА_2 не має ключів від будинку та повернутися до нього може лише тільки за його, ОСОБА_3, згодою. Ним також висуваються умови щодо її проживання та вселення до будинку. На вказаних обставинах наполягав представник позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_1 У вказаному суд вбачає, що позивачці чиняться перешкоди в користуванню власністю та є необхідність у вселені до будинку.
Допитавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, суд зазначає, що особисто позивачку ОСОБА_2 кожен зі свідків не бачив більше року. Про обставини її родинного та особистого життя свідкам нічого не відомо, про умови її проживання разом із ОСОБА_3 нічого конкретного жоден зі свідків також не пояснив. Але відомостей, які негативно характеризували відповідача ОСОБА_3 свідками надано не було.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 116, 156 ЖК України, ст. 391 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Вселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: І.Б.ГРОМОВА