20 червня 2011 року (10 год. 55 хв.) Справа № 2а-0870/2859/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода»
про: стягнення податкового боргу з платника податків.
28.04.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 11684,36 грн., зокрема: податковий борг по податку з підприємств - власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у сумі 10142,59 грн. на р/р 33219807700007, код платежу 12020100, одержувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 1530,15 грн. на р/р 33215812700007, код платежу 13050200, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача - 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015; податковий борг з комунального податку у сумі - 11,62 грн. на р/р 33210828700007, код платежу 16010200, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг у сумі 11684,36 грн., а саме:
1. З податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 10142,59 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначених в розрахунку №21423 від 22.03.2010 суми такого податку за 2010 рік в розмірі 9974,00 грн.
Крім того, відповідно до податкового повідомлення - рішення від 27.10.2010 №0003111703/0, виданого на підставі акту перевірки від 19.10.2010 № 271, яким було встановлено несвоєчасне надання відповідачем розрахунку цього виду податку, відповідачу був нарахований штраф - 170 грн., відповідно до податкового повідомлення - рішення від 27.10.2010, виданого на підставі акту перевірки від 19.10.2010 №270, яким було встановлена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з цього виду податку, відповідачу був нарахований штраф - 272,52 грн.
Зазначені податкові повідомлення - рішення були повернені позивачу поштою у зв'язку з незнаходженням відповідача за юридичною адресою та розміщені на дошці податкових оголошень 12.11.2010.
При цьому, станом на 14.04.2010 за відповідачем обраховувалась переплата з цього виду податку в сумі - 273,93 грн.
2. З орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 1530,15 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання в податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 23.01.2009 №1191, відповідно до якої зазначене податкове зобов'язання за грудень 2009 року відповідачем було визначене в сумі - 1360,38 грн.
Крім того, відповідно до податкового повідомлення - рішення від 23.03.2010 №0003221501, виданого на підставі акту перевірки від 18.02.2010 №135/15/23847532, яким було встановлено неподання відповідачем декларації з орендної плати за землю, відповідачу був нарахований штраф - 170 грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення було повернене позивачу поштою у зв'язку з незнаходженням відповідача за юридичною адресою та розміщені на дошці податкових оголошень 13.04.2010.
При цьому, станом на 01.02.2010 за відповідачем обраховувалась переплата з цього виду податку в сумі - 0,23 грн.
3. З комунального податку у сумі 11,62 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначеного в податковому розрахунку комунального податку від 28.01.2010 №179887 податкового зобов'язання в сумі 11,90 грн. При цьому, станом на 01.02.2010 за відповідачем обраховувалась переплата з цього виду податку в сумі - 0,28 грн.
Визначена сума узгодженого податкового боргу не сплачена відповідачем, податкові повідомлення - рішення не скасовані.
Ухвалою судді від 04.05.2011, у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ч. 5 ст. 106 КАС України, позовна заява була залишена без руху. Наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.05.2011.
Ухвалою від 13.05.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 26.05.2011.
У судове засідання, призначене на 26.05.2011, представник відповідача не прибув. Поштовий конверт, в якому містилась судова повістка про виклик до суду на 26.05.2011, із відміткою пошти про невручення судової повістки у зв'язку із вибуттям установи, повернувся до суду 23.05.2011.
Через неприбуття в судове засідання 26.05.2011 представника відповідача судове засідання було відкладене на 13.06.2011.
У судове засідання 13.06.2011 представник відповідача не прибув. 01.06.2011 до суду повернувся поштовий конверт, в якому містилась судова повістка про виклик до суду на 13.06.2011, із відміткою пошти про невручення судової повістки у зв'язку із відсутністю установи.
У судове засідання 13.06.2011 представник позивача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 13.06.2011 представників сторін, судове засідання було відкладене на 20.06.2011.
У судове засідання 20.06.2011 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
20.06.2011 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.
Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача як юридичної особи серія А01 №024059 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.03.2011.
Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області від 09.09.2010 №15-7/5294, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №024059, статуту відповідача та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.03.2011 виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.10.1995 відповідач зареєстрований в якості юридичної особи.
23.01.2009 відповідачем позивачу була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (вхідний №1191), відповідно до якої відповідачем було самостійно визначене податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за грудень 2009 року в сумі 1360,38 грн.
28.01.2010 відповідачем позивачу був поданий податковий розрахунок комунального податку за грудень 2009 року (вхідний №179887), відповідно до якого ним було самостійно визначено суму податкового зобов'язання з цього податку в розмірі 11,90 грн.
22.03.2010 відповідачем позивачу був поданий розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік (вхідний №21423), відповідно до якого відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з цього виду податку за 2010 рік в розмірі 9974,00 грн., а саме: рівними частинами щоквартально по 2493,50 грн.
Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 18.02.2010 №135/15/23847532, позивачем було встановлено порушення відповідачем вимог пп.4.14 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181), ст. 14 Закону України «Про плату за землю», а саме: податкова декларація з орендної плати за 2010 рік, граничний строк подання якої - 01.02.2010, не була подана відповідачем.
Актом позивача від 18.02.2010 №120 позивачем був встановлений факт неявки представника відповідача для ознайомлення та підписання акту від 18.02.2010 №135/15/23847532.
Згідно із актом позивача від 22.03.2010 поштове повідомлення, яке містило акт перевірки відповідача від 18.02.2010 №135/15/23847532, було повернено поштою 17.03.2010 з відміткою пошти про відсутність відповідача за зазначеною адресою.
23.03.2010, на підставі акту перевірки від 18.02.2010 №135/15/23847532, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003221501, яким відповідачу були нараховані штрафні санкції за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі - 170,00 грн.
Згідно наявних в матеріалах справи копій поштового конверту та поштового повідомлення, 23.03.2010 податкове повідомлення-рішення від 23.03.2010 №0003221501 було надіслано відповідачу, при цьому на конверті міститься позначка пошти про вибуття відповідача.
Актом позивача від 13.04.2010 №293 встановлено, що поштове повідомлення, яке містило податкове повідомлення-рішення від 23.03.2010 №0003221501, повернулось позивачу 13.04.2010 із позначкою пошти про відсутність відповідача за зазначеною адресою 13.04.2010 зазначене податкове повідомлення-рішення було розміщене на дошці оголошень позивача.
Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 19.10.2010 №271, складеним позивачем відносно відповідача, було встановлено, що в порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII (далі - Закон №1963) відповідачем було несвоєчасно подано розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік (подано 23.03.2010, тоді як повинна бути подана до 01.03.2010).
Актом про результати невиїзної документальної перевірки з повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів встановлених законодавством від 19.10.2010 №270, складеним позивачем відносно відповідача, було встановлено, що в порушення вимог пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, ст. 5 Закону №1963 відповідачем не своєчасно сплачена сума узгодженого податкового зобов'язання. Так, граничний строк оплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2009 року був 14.01.2010, тоді як відповідачем цей податок в сумі 2725,15 грн. сплачений 15.01.2010.
19.10.2010 позивачем було складено акт №23, яким зафіксовано факт неявки представника відповідача для ознайомлення та підписання із актами перевірок від 19.10.2010 №270 та №271.
Згідно із актами позивача від 25.10.2010 №27 та №26, зазначені акти перевірок надсилались відповідачу 19.10.2010 рекомендованим листом з повідомленням №7883447, але були повернені поштою 25.10.2010 із позначкою пошти про вибуття організації.
На підставі акту від 19.10.2010 №271 позивачем 27.10.2010 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003111703/0, яким визначено відповідачу податкове з податку з підприємств - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за штрафними санкціями в сумі - 170,00 грн.
На підставі акту від 19.10.2010 №270 позивачем 27.10.2010 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003101703/0, яким визначено відповідачу податкове з податку з підприємств - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за штрафними санкціями в сумі - 272,52 грн.
Згідно із наданими позивачем копіями листа від 27.10.2010 №27352/261/17-3, квитанції про сплату поштових послуг від 27.10.2010 №2567, поштового конверту та поштового повідомлення від 27.10.2010, вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010 були надіслані відповідачу 27.10.2010.
12.11.2010 поштовий конверт із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2010 повернувся позивачу із позначкою пошти про те, що відповідач за зазначеною адресою не знаходиться.
Згідно із довідкою позивача від 12.11.2010 №29 12.11.2010 вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010 були розміщені на дошці оголошень, у зв'язку із неможливістю їх вручення відповідачу.
08.02.2010 позивачем в адресу відповідача було виставлено першу податкову вимогу №1/164 на суму 1371,77 грн., з яких 1360,15 грн. - орендна плата за землю, 11,62 грн. - комунальний податок.
Згідно із наявною у матеріалах справи копією поштового конверту, зазначена вимога була надіслана відповідачу 30.07.2010.
Актом від 10.08.2010 №317 позивач зафіксував факт неможливості вручення відповідачу податкової вимоги від 08.02.2010 №1/164, у зв'язку з тим, що лист який містив цю вимогу 10.08.2010 повернувся позивачу з відміткою пошти про неможливість його вручення.
09.09.2010 позивачем в адресу відповідача було виставлено другу податкову вимогу №2/1027 на суму 6261,31 грн., з яких 4713,07 грн. - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, 1536,57 грн. - орендна плата з юридичних осіб, 11,67 грн. - комунальний податок.
Згідно із наявною в матеріалах справи копією поштового конверту 21.09.2010 друга податкова вимога була надіслана відповідачу.
Актом позивача від 28.09.2010 №378 встановлений факт неможливості вручення відповідачу другої податкової вимоги, оскільки 28.09.2010 лист, в якому містилась ця вимога, повернувся позивачу із відміткою пошти про неможливість вручення.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржені.
Згідно даних облікової картки відповідача станом на 01.02.2010 за ним обраховувалась переплата з орендної плати з юридичних осіб в сумі - 0,23 грн., з комунального податку на суму - 0,28 грн., станом на 14.04.2010 за ним обраховувалась переплата з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі - 273,93 грн.
Згідно даних облікової картки відповідача, станом на 17.03.2011 відповідач має податкову заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі - 10142,59 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі - 1530,15 грн., а з комунального податку в сумі 11,62 грн., загалом податковий борг відповідача з цих податків становить 11684,36 грн., що відповідає сумі заявленого позову.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Судом встановлено, що відповідачем станом на дату розгляду справи податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік не сплачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1963 юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Судом встановлено, що відповідачем поданий розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік був поданий позивачу 22.03.2010, тоді як повинен був бути поданий до 02.03.2010 включно.
Згідно із пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Оскільки поданий розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік був поданий відповідачем позивачу лише 22.03.2010, то позивач правомірно застосував до відповідача штрафні санкції за несвоєчасність подання такого розрахунку.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-XII (далі - Закон №2535), податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, податкове зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2009 року відповідачем не сплачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Судом встановлено, що відповідач не подав у строк до 01.02.2010 позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній до 01.01.2011 (далі - Закон №2181), у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 визначались підстави для самостійного визначення суми податкового зобов'язання платника податків контролюючим органом.
Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 визначалось, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній до 01.01.2011, визначені підстави та розміри штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
Оскільки відповідач не оскаржив податкові повідомлення - рішення, на підставі яких, серед іншого, заявлений позов, не надав суду доказів на спростування цих податкових повідомлень-рішень, то суд визнає визначені в них суми податкових зобов'язань такими, що правильно визначені позивачем.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 визначалось, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Згідно пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З аналізу вищенаведених норм права та обставин справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач має податковий борг на заявлену в позові суму.
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 визначалось, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Аналіз зазначених вище норм законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не сплачено суму податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі - 10142,59 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі - 1530,15 грн. та з комунального податку в сумі 11,62 грн., загалом податковий борг відповідача з цих податків становить 11684,36 грн.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача по стягненню з відповідача податкового боргу в сумі 11684,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода» про стягнення податкового боргу з платника податків - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Згода» (код ЄДРПОУ 23847532, зареєстроване: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 6-а) заборгованість перед бюджетом у розмірі 11684,36 гривень (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 36 коп.), з яких:
- податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 10142,59 гривень (десять тисяч сто сорок дві гривні 59 коп.) перерахувати на розрахунковий рахунок 33219807700007, код платежу 12020100, отримувач - державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015;
- податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 1530,15 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять гривень 15 коп.) на розрахунковий рахунок 33215812700007, код платежу 13050200, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача - 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015;
- податковий борг з комунального податку у сумі - 11,62 грн. (одинадцять гривень 62 коп.) на р/р 33210828700007, код платежу 16010200, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Р.В. Кисіль