Україна
20 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8535/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Мичак О.С.,
за участю:
представника позивача Жолоб Я.С.,
представника відповідача Килимника В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000121520/0 від 12.05.2011,-
25.05.2011 ДП «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000121520/0 від 12.05.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість ДП «Добропіллявугілля» за період з 18.12.2010 по 31.03.2011, за наслідками якої складено акт № 186/15-2/32186934 від 20.04.2011). На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 777 009,19 грн.
Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки відповідачем безпідставно були визначені суми сплати податкового боргу та змінено призначення платежу. Відповідач протиправно врахував сплачені в якості розстрочення податкових зобов'язань суми на погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. Вважає, що відповідачем було порушено право позивача самостійно визначати цільове призначення власних грошових коштів. Крім того, ухвали суду про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк. Тобто, граничними строками сплати податкових зобов'язань є строки, вказані в ухвалах суду.
Посилаючись на ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст. 139 Господарського кодексу України, п. 1.5 ст. 1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п.7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000121520/0 від 12.05.2011.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Перенесення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтю 14 шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає. Перевіркою позивача було встановлено несвоєчасність розрахунків з бюджетом по самостійно узгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Посилаючись на ст. 67 Конституції України, п. 3 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 1.2 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Податковий орган не визначає призначення платежу, а лише нараховує штрафні санкції на суми сплаченого до бюджету податкового боргу. У зв'язку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату самостійно узгоджених сум поточних податкових зобов'язань та погашенні податкового боргу, в автоматичному режимі відповідно до вимог законодавства зараховувалися у рахунок погашення сум податкового боргу. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Позивач - державне підприємство „Добропіллявугілля” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003, включено до ЄДРПОУ за № 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 352408, довідкою Управління статистики у м. Добропіллі № 1-31-60 від 03.05.2007.
З 04.04.2001 по 15.04.2011 Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка з питання порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Державного підприємства «Добропіллявугілля», ЄДРПОУ 32186934, за період з 18.12.2010 по 31.03.2011, за наслідком якої складено акт № 186/15-2/32186934 від 20.04.2011.
Згідно з цим актом, перевіркою було встановлено порушення Державним підприємством «Добропіллявугілля» п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» в частині своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 995977,71 грн. із затримкою до 30 календарних днів. Також перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ, п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України у частині сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного у поданих платником податкових деклараціях протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 для подання податкової декларації, у сумі 17071967,20 грн., у т.ч. із затримкою до 30 календарних днів включно - 16774114,24 грн., з затримкою понад 30 календарних днів - 297852,96 грн.
Позивач, не погоджуючись із висновком акту перевірки надав заперечення на нього, на які 06.05.2011 отримав відповідь № 8442/10/15-213-3 про залишення заперечень без задоволення.
12.05.2011 Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000121520/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку спати узгодженої суми податкового зобов'язання на 30 календарних днів нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання, що складає 1777009,19 грн.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся 25.05.2011 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000121520/0 від 12.05.2011, з огляду на таке.
Донецьким окружним адміністративним судом були розглянуті справи №№ 2а/0570/1641/2011, 2а-4945/09/0570, 2а-1130/09/0570, 2-в-17154/08/0570, 2-а-13951/08, 2-в-164/08, 2-а-4768/09/0570, 2-а-11595/08, 2-а-14966/08, 2-а-19107/08, 2-а-11336/08, 2-а-10113/08, 2-а-4381/08, 2-а-6949/07, 2а-15851/10/0570, 2а-12385/10/0570, 2а-9131/10/0570, 2-в-179/09/0570, 2а-18548/10/0570, 2а-20201/10/0570, 2а-21180/10/0570, 2а-25023/10/0570, 2-а-25731/10/0570, 2а/0570/216/2011, 2а-27470/10/0570, 2а-23333/10/0570 за позовами Добропільської ОДПІ про стягнення з ДП «Добропіллявугілля» податкової заборгованості з податку на додану вартість, виконання постанов по яких було розстрочене наступним чином:
- ухвалою суду від 24.02.2011 було розстрочене виконання постанови від 03.02.2011 у справі № 2а/0570/1641/2011, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12420840,84 грн., на 30 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 414028,03 грн. щомісяця, починаючи з березня 2011р. по серпень 2013р.;
- ухвалою суду від 13.05.2009 у справі № 2а-4945/09/0570 було розстрочене виконання постанови від 15.04.2009, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість на 120 місяців з 25.05.2009 по квітень 2019 включно шляхом щомісячних перерахувань у рахунок погашення заборгованості з травня 2009р. по грудень 2018р. по 122774,00 грн., а з січня 2019р. по квітень 2019р. включно по 122775,00 грн.;
- ухвалою суду від 23.03.2009 було розстрочене виконання постанови від 25.02.2009 у справі № 2а-1130/09/0570, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 26372795,00 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами щомісяця з квітня 2009р. по лютий 2012р. по 219774 грн., та з березня 2012р. по березень 2019р. щомісячно по 219773 грн.;
- ухвалою суду від 26.01.2009 у справі № 2-в-17154/08/0570 було розстрочене виконання постанови від 19.09.2008, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5667985,00 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 47233,21 грн. щомісяця, починаючи з лютого 2009 року;
- ухвалою суду від 30.10.2008 було розстрочене виконання постанови від 17.07.2008 у справі № 2-а-13951/08, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10104462,50 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 84203,85 грн. щомісяця протягом 119 місяців, та сплати суми у розмірі 84204,35 грн. на 120 місяць, починаючи з листопада 2008р.;
- ухвалою суду від 22.12.2008 у справі № 2-в-164/08 було розстрочене виконання постанови від 11.12.2008, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12344023 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 102867,00 грн. щомісяця, починаючи з січня 2009р.;
- ухвалою суду від 23.02.2009 у справі № 2-а-476/09/0570 було розстрочене виконання постанови від 09.02.2009, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12399682 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 103330,68 грн. щомісяця;
- ухвалою суду від 24.10.2008 було розстрочене виконання постанови від 22.07.2008 у справі № 2-а-11595/08, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6493461,00 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 54112,35 грн. щомісяця з 01.11.2008 по 01.11.2018;
- постановою суду від 19.09.2008 у справі № 2-а-14966/08 з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5599487,77 грн. та розстрочене виконання постанови на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами щомісяця відповідно до графіку погашення сум сплати розстроченого податкового боргу, до 25 числа кожного місяця;
- ухвалою суду від 24.09.2008 було розстрочене виконання постанови від 24.09.2008 у справі № 2-а-19107/08, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 9005636 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 75046,97 грн. щомісяця протягом 119 місяців, та сплати суми у розмірі 75046,57 грн. на 120 місяць, починаючи з жовтня 2008р.;
- постановою суду від 10.07.2008 у справі № 2-а-11336/08 з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7488469 грн. та розстрочене виконання постанови на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 62403,91 грн. щомісяця;
- ухвалою суду від 15.07.2008 було розстрочене виконання постанови від 14.05.2008 у справі № 2-а-10113/08, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7590077 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 63250,64 грн. щомісяця, починаючи з липня 2008р.;
- ухвалою суду від 31.03.2008 було розстрочене виконання постанови від 13.03.2008 у справі № 2-а-4381/08, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8102175,70 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 67518,13 грн. щомісяця з 03.05.2008 по 03.05.2018;
- ухвалою суду від 24.12.2007 було розстрочене виконання постанови від 19.11.2007 у справі № 2-а-6949/07, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16245642 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 135380,35 грн. щомісяця, починаючи з січня 2008р.;
- ухвалою суду від 31.08.2010 було розстрочене виконання постанови від 08.07.2010 у справі № 2а-15851/10/0570, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5707549 грн., на 60 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами з 15.09.2010 по 15.12.2012 - по 30000 грн. щомісячно, а з 15.01.2013 по 15.08.2015 - по 152 110,91 грн.;
- ухвалою суду від 14.07.2010 було розстрочене виконання постанови від 17.06.2010 у справі № 2а-12385/10/0570, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10184422 грн., на 60 місяців з липня 2010 року по червень 2015 року відповідно до погодженого графіку заборгованості;
- ухвалою суду від 21.06.2010 у справі № 2а-9131/10/0570 було розстрочене виконання постанови від 28.04.2010, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6285953,00 грн., на п'ять років місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами з 15.07.2010 по 15.12.2012 по 30000 грн. щомісяця, з 15.01.2013 по 15.05.2015 по 179531,77 грн. щомісяця, та у червні 2015р. - 179531,62 грн.;
- ухвалою суду від 08.05.2009 у справі № 2-в-179/09/0570 було розстрочене виконання постанови від 16.12.2008, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6627891,98 грн., на 120 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами згідно з графіком розстрочення;
- ухвалою суду від 30.09.2010 у справі № 2а-18548/10/0570 було розстрочене виконання постанови від 02.09.2010, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8837954 грн., на 5 років шляхом сплати починаючи з 15.10.2010 по 15.12.2012 включно суми 30000 грн. щомісячно, а з 15.01.2013 по 15.09.2015 включно суми у розмірі 243271,34 грн. щомісячно;
- ухвалою суду від 29.09.2010 у справі № 2а-20201/10/0570 було розстрочене виконання постанови, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6261493,00 грн., на 60 місяців шляхом сплати починаючи з жовтня 2010р. по грудень 2013р. включно суми 30000 грн. щомісячно, з січня 2014р. по грудень 2014р. включно суми у розмірі 242452,05 грн. щомісячно, з січня 2015р. по вересень 2015р. суми у розмірі 242452,04 грн. щомісяця;
- ухвалою суду від 15.10.2010 у справі № 2а-21180/10/0570 було розстрочене виконання постанови, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10910516 грн., на 60 місяців шляхом сплати починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили по 15.12.2013 року щомісячно по 30 000,00 грн., з 15.01.2014 по 15.11.2014 щомісячно по 463 834,10 грн., з 15.12.2014 по 15.09.2015 по 463 834,09 грн., згідно графіку погашення податкового боргу;
- постановою суду від 08.11.2010 у справі № 2-а-25023/10/0570 з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10621013,00 грн. та розстрочене виконання постанови на 7 років (84 місяці) починаючи з 15 грудня 2010 року по 15 грудня 2013 року проплатами рівними частинами по 30000,00 грн. в місяць та з 15 січня 2014 року по 15 листопада 2017 року проплатами рівними частинами по 202361,98 грн. в місяць;
- ухвалою суду від 09.12.2010 у справі № 2-а-25731/10/0570 було розстрочене виконання постанови суду від 19.11.2010 за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства “Добропіллявугілля” про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 21 087 285,67 грн. наступним чином: починаючи з січня 2011 року по грудень 2011 року по 30000, 00 грн. щомісяця; починаючи з січня 2012 року по листопад 2012 року по 30 000, 00 грн. щомісяця, а у грудні 2012 року - 339454,77 грн.; починаючи з січня 2013 року по червень 2013 року по 339454,77 грн. щомісяця; починаючи з липня 2013 року по листопад 2017 року по 339454,76 грн. щомісячно;
- постановою суду від 27.01.2011 у справі № 2а/0570/216/2011 з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 14399442 грн. та розстрочене виконання постанови на 60 місяців починаючи з лютого 2011 року по січень 2016 року по 239 990,70 грн. на місяць згідно графіку погашення;
- ухвалою суду від 31.01.2011 у справі № 2а-27470/10/0570 було розстрочене виконання постанови від 28.12.2010, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12474824 грн., шляхом сплати щомісячно з лютого 2011 року по січень 2015 року рівними частинами по 30000,0 грн., з лютого 2015 року по вересень 2017 року рівними частинами по 306522,89 грн., з жовтня 2017 року по січень 2018 року рівними частинами по 306522,88 грн.;
- ухвалою суду від 29.11.2010 у справі № 2а-2333/10/0570 було розстрочене виконання постанови від 25.10.2010, якою з ДП «Добропіллявугілля» було стягнуто на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12724360,00 грн., шляхом сплати з 15.11.2010р. по 15.12.2013р. - рівними частками щомісячно у розмірі 30000 грн., з 15.01.2014 р. по 15.10.2017р. - рівними частками щомісячно у розмірі 251833,91 грн. включно.
Зазначені вище ухвали та постанови суду набрали законної сили.
Позивач здійснював сплату розстрочених податкових зобов'язань платіжними дорученнями, в яких зазначав у призначенні платежу - ПДВ згідно Постанови КМУ № 270 від 07.03.2002, номер справи, на виконання постанови (ухвали) по якій здійснюється сплата, та дебіторську заборгованість згідно акту опису активів від 28.05.2010 № 3/24-014-15.
Разом із тим, відповідач суми, сплачені згідно цих платіжних доручень врахував в якості погашення податкового боргу, який виник внаслідок несплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2010р. № 9005232534 від 19.11.2010, за грудень 2010р. № 9006121528 від 18.01.2011 та за січень 2011р. № 9000485909 від 18.02.2011, про що свідчать дані акту перевірки та зворотного боку облікової картки платника податку. Тобто, відповідач не врахував те, що ці податкові зобов'язання були розстрочені ухвалами та постановами Донецького окружного адміністративного суду.
Порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань передбачено ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
П.п. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.
У відповідності до п.п. 14.1.2 цього пункту відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону, на пізніший термін.
Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом - Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
Облік розстрочення і відстрочення податкових зобов'язань врегульовано розділом 6 Інструкції.
Так, п.п. 6.1-6.4 Інструкції передбачено, що сума розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань та терміни їх сплати відображаються в особовому рахунку платника згідно з Порядком розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженим наказом ДПА України від 18.09.2001 N 378 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.10.2001 за N 912/6103 (який втратив чинність 24.12.2010, однак діяв на момент виникнення спірних відносин).
Дані щодо розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань у термін не пізніше дати укладання відповідного договору засобами програмного забезпечення вносяться до картки особового рахунку платника з журналу, який ведеться в електронному вигляді підрозділом забезпечення податкових зобов'язань і в якому реєструються рішення та договір про розстрочення (відстрочення).
Облік надходження розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань відображається в особових рахунках платників у загальному порядку обліку податкових зобов'язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників, за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов'язань.
Відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань відображаються на зворотному боці картки.
Отже, вказаною Інструкцією не передбачено можливості нараховувати штрафні санкції на платежі, сплачені в якості погашення розстроченого або відстроченого податкового зобов'язання відповідно до визначених строків їх сплати. Не передбачено таке право податкового органу й будь-якими іншими положеннями нормативно-правових актів.
Суд зазначає, що у даному випадку граничні строки сплати стягнених з позивача податкових зобов'язань були встановлені у відповідних рішеннях суду про розстрочення податкових зобов'язань.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, у даному випадку позивач правомірно здійснював сплату податкових зобов'язань у строки, визначені в ухвалах та постановах про розстрочення їх сплати. Відповідач, в свою чергу, необґрунтовано вважав, що позивачем порушені строки сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, оскільки він не врахував наявність обов'язкових для виконання ухвал та постанов суду, що набрали законної сили.
Крім того, у платіжних дорученнях позивач вказав підставу сплати ПДВ - постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270, якою затверджені зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості». Зокрема, цю постанову було доповнено п. 7-1, яким визначено порядок перерахування до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємствами вугільної промисловості, що також доводить те, що позивач у даному випадку не сплачував податковий борг з ПДВ.
Також, у вказаному пункті постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270 наголошується на тому, що кошти для розрахунків з податку на додану вартість, зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті, що виключає у даному випадку здійснення податковим органом врахування таких сплачених коштів на погашення податкового боргу.
Крім того, відповідач у акті перевірки посилався на порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, встановлених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли до 01.01.2011, та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011, оскільки як вказано у акті перевірки відповідачем були вчинені порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань по деклараціям, що були подані за жовтень, грудень 2010р. та за січень 2011р. Однак, у податковому повідомленні-рішенні підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначені норми тільки ст. 126 Податкового кодексу України.
Дійсно, як передбачено п.п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Ст. 126 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом із тим, відповідач не врахував, що Податковий кодекс України набрав чинності тільки з 01.01.2011. Таким чином, відповідач керувався законодавством, яке не розповсюджувалось на відносини, що виникли до набрання ним чинності, а саме - не регулювало граничні терміни сплати податкових зобов'язань, визначених у деклараціях за жовтень та грудень 2010 року.
До набрання цим Кодексом чинності діяли положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі за текстом - Закон № 2181). Зокрема, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. У податковому повідомленні-рішенні відповідач вказану норму не зазначав як підставу для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Що стосується визначення штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного у декларації за січень 2011р., то суд зазначає, що відповідачем було проігноровано приписи пунктів 5, 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.
Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).
Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.
При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що п. 7.7 ст. 7 Закону не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.
Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений суб'єкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обов'язок, належить саме позивачу.
Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000121520/0 від 12.05.2011, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000121520/0 від 12.05.2011 задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000121520/0 від 12.05.2011, яким до державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штраф у розмірі 1 777 009 (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч дев'ять) грн. 19 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Добропіллявугілля» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 червня 2011 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.