"21" червня 2011 р.Справа № 5016/315/2011 (6/12)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.
за участю представників :
ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”- ОСОБА_1(за дорученням),
Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної Академії наук України" -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011 р.
по справі №5016/315/2011 (6/12)
за позовом ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
до Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної Академії наук України"
про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в сумі 317352,44 грн. та за перевищення договірних величин споживання у липні-листопаді 2010 року в загальній сумі 168226,79 грн.
09.02.2011 р. ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної Академії наук України" (далі -Відповідач) з позовом про стягнення 217352грн. боргу за активну електричну енергію і 168226грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, виходячи з величини фактично спожитої електроенергії, розрахованої на підставі п.п. 3.4 та 6.21 Правил користування електричною енергією.
У відзиві на позов (а.с. 88-94) Відповідач зазначав, що при укладенні договору Позивач погодився з тим, що в квітні-травні 2010 р. буде спожито не більше 16 тис. кВт.год та обліковуватиметься споживання за показниками приладу обліку САЗУ-И67СМ №4434170 і тому у Позивача не було підстав розраховувати кількість спожитої енергії не на підставі приладу обліку, а на підставі ч. 1 п. 6.21 Правил. Наданий Позивачем акт про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку не підписаний представником Відповідача і є недійсним. Актів про використану електроенергію за липень-листопад 2010р. підписаних Відповідачем не існує, оскільки Позивач їх йому не надавав.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011 р. (підписаним суддею Ткаченко О. В. 05.05.2011 р.) в позові відмовлено. Рішення вмотивоване тим, що позовні вимоги розраховані на підставі даних акту, який не може вважатись дійсним.
Не погоджуючись з винесеним рішенням ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає, що акт про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку складений у присутності представника відповідача ОСОБА_2, який підписав його без зауважень, а крім того правомірність вимог за актом підтверджується тим, що 26.11.2010 р. Відповідачем виконано вимоги щодо заміни приладу обліку та трансформатору струму.
Крім того, до скарги скаржником додано копію Статуту та довідку з ЄДРПОУ від 14.04.2011 р. про зміну найменування скаржника, в зв'язку з чим колегією суддів здійснено процесуальне правонаступництво згідно приписів ст. 25 ГПК України з заміною ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” на ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”.
Одночасно Позивачем в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, який ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 р. відновлено, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.06.2011 р. о 14:30, про що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені.
У письмовому відзиві на скаргу відповідач просив суд залишити її без завдолення, а рішення місцевого суду - без змін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник відповідача в судове засідання не зявився і судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Колегія суддів на підставі ст. 25 ГПК України задовольнила клопотання представника позивача про здійснення процесуального правонаступництва ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” на ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в зв'язку зі зміною найменування .
Представник скаржника підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, у відзиві на скаргу, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
10.03.2010 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»і Державним підприємством "Експериментальним виробництвом інституту імпульсних процесів і технологій академії наук України" було укладено договір № 34/6207 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі -Договір).
Згідно п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п.2.2.2 Договору Позивач зобов'язався постачати Відповідачу електроенергію як різновид товарної продукції.
На виконання вимог Договору Позивач відпустив Відповідачу активної електроенергії за період з липня 2010 року по грудень 2011 року у кількості 334971 кВт на суму 10326,21 грн.
За умовами п. 2.3.3 Договору та п.1 Додатків № 4 і №10 до Договору сторони домовились, що Відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 1 числа і повідомляє про них Позивачу по встановленій Додатком № 4 до договору формі.
У відповідності до вищезазначеної вимоги Відповідач надав акти про використану електричну енергію за приладом обліку № 4341 спожитої електричної енергії за період з липня 2010 р. по січень 2011 р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи розрахунок здійснено Позивачем не на підставі показів приладів обліку, наданих Відповідачем, а у відповідності з вимогами п. 3.4 та п. 6.21 ПКЕЕ.
Так, відповідно до п. 3.4 ПКЕЕ, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу - виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).
У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.
Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.
Згідно ч. 1 п. 6.21 ПКЕЕ, у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).
Відповідно до ч. 2 п. 6.21 ПКЕЕ, мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення; у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму. До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.
За приладом обліку № 434170 у квітні та травні 2010 р. спостерігалось зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановлені на об'єктах Відповідача, до рівня меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, в зв'язку з чим 01.06.2010 p. Позивачем був складений акт про невідповідність метрологічних характеристик засобів (далі -Акт) та Звернення щодо приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу виробника засобів обліку (далі -Звернення) (а.с.30, 123).
Згідно п.3.4 Правил користування електричною енергією акт про невідповідність метрологічних характеристик, у разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті, може вважатися дійсним у разі підписання його не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.
В матеріалах справи наявна копія акту від 01.06.2010 р. надана Позивачем (а.с. 30) та копія цього ж акту надана Відповідачем (а.с.123), при цьому на копії наданій Позивачем наявна примітка на останньому рядку акту „підпис споживача дивись на звороті”, в той час як на наданому Відповідачем примірнику такий напис відсутній, що не дозволяє з певною достовірністю вважати цей напис автентичним.
Посилання скаржника на те, що підпис під наявним на зворотній стороні Акту Зверненні є одночасно і підписом на акті оскільки це відповідає встановленій формі колегією суддів не приймається до уваги з огляду на таке.
Як сам Акт, так і Звернення містить всі елементи самостійного документу: назва, дата і в тому числі рядки для підписів сторін наявні як в Акті, так і в Зверненні. Акт підписано двома представниками постачальника, а підпис споживача відсутній. Одночасно слід зауважити, що підпис працівника Відповідача енергетика ОСОБА_2, поставлений ним під Зверненням, свідчить лише про отримання ним цього Звернення (як це передбачено самою формою Звернення з відміткою „отримав”) та не може бути доказом його участі в складанні Акту, оскільки за формою Акту на прикінці цього документу існують окремі рядки для підписів сторін і підпис Відповідача в ньому відсутній.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Миколаївської області, щодо відмови в позові, оскільки позовні вимоги розраховані на підставі даних Акту, який відповідно до ПКЕЕ, не може вважатися дійсним.
Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” ( з наступними змінами та доповненнями) рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду зазда легідь встановленої сили. .
Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам .
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,
101-105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2011 р. у справі №5016/315/2011 (6/12) -залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” на зазначене судове рішення -без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 21.06.2011 р.