"21" червня 2011 р.Справа № 24/146-10-4778
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -за дорученням
від відповідача: ОСОБА_2. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ЮГТРАНС", м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області
від 05 січня 2011 року
у справі № 24/146-10-4778
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "ЮГТРАНС", м. Одеса
про стягнення 55377 грн. 63 коп.
27.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Богдан-лізинг ” (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „ЮГТРАНС” (далі відповідач, ВАТ) про стягнення грошових коштів в сумі 46299 грн. 36 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про заміну боржника від 04.12.2009 р. щодо своєчасної оплати лізингових платежів, внаслідок чого станом на 29.10.2010 року має борг по його оплаті в сумі 17839 грн. 65 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 8474 грн. 30 коп. -винагороди (комісії) -1-го порядку, 7754 грн. 48 коп. -нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.08.2010 р. по 20.10.2010 р., 1869 грн. 06 коп. -нарахованої суми ПДВ за період з 20.07.2009 р. по 20.10.2010 р., 116 грн. 77 коп. -пені, нарахованої за період з 20.09.2010 р. по 20.10.2010 р., 427 грн. 53 коп. - нарахованого індексу інфляції, 9817 грн. 57 коп. -несплаченої суми розстроченої заборгованості, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 462 грн. 99 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заявою від 25.11.2010 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на свою користь: 20358 грн. 40 коп. боргу, 11114 грн. 96 коп. - винагороди (комісії) 1-го порядку, 10699 грн. 63 коп. -нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.08.2010 р. по 20.11.2010 р., 2445 грн. 66 коп. -нарахованої суми ПДВ за період з 20.07.2009 р. по 20.11.2010 р., 233 грн. 85 коп. -пені нарахованої за період з 20.09.2010 р. по 20.11.2010 р., 427 грн. 53 коп. -нарахованого індексу інфляції, 10097 грн. 60 коп. -несплаченої суми розстроченої заборгованості, а також понесені судові витрати по справі.
Відзив на позов не надходив та представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.01.2011 р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволений у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором про заміну боржника у зобов'язаннях за Договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р. щодо своєчасної оплати лізингових платежів, внаслідок чого має борг по їх оплаті в сумі 20358 грн. 40 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще 11114 грн. 96 коп. -винагороди (комісії) 1-го порядку, 10699 грн. 63 коп. -нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 20.08.2010 р. по 20.11.2010 р., 2445 грн. 66 коп. -нарахованої суми ПДВ за період з 20.07.2009 р. по 20.11.2010 р., 233 грн. 85 коп. -пені нарахованої за період з 20.09.2010 р. по 20.11.2010 р., 427 грн. 53 коп. -нарахованого індексу інфляції, 10097 грн. 60 коп. -несплаченої суми розстроченої заборгованості, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення.
Скарга мотивована тим, що суд безпідставно відхилив клопотання відповідача щодо зупинення провадження по цій справі до розгляду іншої справи, яка вирішується господарським судом за його позовом до ТОВ, зокрема, і про визнання недійсним п. 4.4 спірного договору. Оскільки, названий пункт договору, на думку скаржника, є недійсним, то підстави для задоволення позову -відсутні.
В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Одеської області справи № 12/17-2413-2011 щодо визнання недійсними договору від 04.12.2010 р. про заміну боржника у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р., додаткової угоди № 1 від 09.11.2007 р., додаткової угоди № 2 від 05.10.2009 р. та додаткового договору від 02.12.2009 р. відхилено колегією суддів з огляду на те, що згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Як передбачено ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що оскарження вищевказаних договорів не перешкоджає вирішенню даного спору, оскільки до визнання правочину недійсним в судовому порядку, він вважається правомірним. У разі визнання в подальшому зазначених угод недійсними ця обставина може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, що 04.12.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір про заміну боржника у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р. та за додатковою угодою № 1 від 09.11.2007 р. про внесення змін до договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р., за додатковою угодою № 2 від 05.10.2009 р. про внесення змін до договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р. та за додатковим договором від 02.12.2009 р. до договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р., відповідно до яких позивач є лізингодавцем, а ВАТ відповідач -лізингоодержувачем. В наступному, за згодою сторін, до договору про заміну боржника додатковими договорами № 1 від 05.01.2010 р. та №2 від 08.02.2010 р. були внесені зміни.
У відповідності до вищезазначених договорів відбулась заміна первісного боржника ТОВ «Автотранспортне підприємство «Південне»новим боржником - відповідачем у справі, та до останнього перейшли усі права та обов'язки за договором фінансового лізингу, за додатковою Угодою № 1, та за додатковим договором до договору фінансового лізингу від первісного боржника до нового боржника на умовах викладених у договорі про заміну боржника.
Відповідно до п. 2 договору про заміну боржника з моменту укладення договору про заміну боржника новий боржник здійснює замість первісного боржника усі обов'язки лізингоодержувача у повному обсязі за договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р., за додатковою угодою № 1, за додатковою угодою № 2 та за додатковим договором до повного виконання усіх зобов'язань за договором фінансового лізингу, за додатковою угодою № 1, за додатковою угодою № 2 за додатковим договором. Кредитором залишається -позивач по справі. .
Як вбачається з п. 4.1 договору про заміну боржника викладена нова редакція договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р.
За умовами договору про заміну боржника відповідач є лізингоодержувачем на умовах фінансового лізингу майна, а саме: автобуса «Богдан А092Н2», 2007 року випуску, жовтого кольору, номер кузова -Y7ВА092Н27В002275, номер двигуна - 556827, загальна вартість майна на момент передачі становить 202.500 грн.
Право власності позивача на предмет лізингу підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів, виданим УДАІ ГУ МВС в м. Києві.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що строк користування предметом лізингу становить 60 місяців та починає свій перебіг від дати підписання Акта прийому-передачі майна.
У договорі сторони визначили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в додатку 1 до договору -«Графіку сплати лізингових платежів»(п. 4.1. договору).
Лізингові платежі включають:
1) згідно п. 4.1.1 винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.3. цього договору, яка складається з:
- комісії 1-го порядку (К1) - розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди лізингодавця за користування майном починається з дня підписання Акту прийому-передачі предмета лізингу. Лізингоотримувач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку лізингодавцю в сумі відповідно до додатку 1 цього договору.
- винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування, вказаного в пункті 4.4. цього договору.
2) п. 4.1.2 - платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.
Станом на 29.10.2010 р. прострочення лізингового платежу лізингоодержувача перед лізингодавцем становить 192 дні.
Відповідно п. 4.4. договору платежі за цим договором здійснюються в національній валюті України з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.
Зазначений пункт договору, на думку суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства. Зокрема, згідно частини 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, ч. 2 ст. 533 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У п. 4.6. договору сторонами погоджено, що у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.
Лізингоодержувачем допущено порушення графіку погашення розстроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.07р., що визначений договором про заміну боржника.
На виконання умов договору про заміну боржника у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28.08.2007 р. відповідачем проводилось перерахування лізингових платежів на розрахунковий рахунок позивача, але в неповному обсязі й з порушенням графіку сплати лізингових платежів.
Позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу виставлялись рахунки на оплату лізингового платежу. Рахунки - фактури: № СФ- 02150 від 15.04.2010 р., № СФ - 02291 від 20.05.2010 р., № СФ - 02378 від 16.06.2010 р., № СФ - 02486 від 15.07.2010 р., № СФ-02618 від 17.08.2010 р., № СФ-02750 від 16.09.2010 р. та № СФ-02892 від 19.10.2010 р., залишились повністю або частково неоплаченими, що свідчить про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів, як того вимагають умови договору.
Відповідно до п. п. 4.11, 4.10 договору відповідач не має права затримувати платежі за договором, сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна. Відповідач зобов'язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцеві лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов даного договору.
Згідно п. 4.5 договору, якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий день.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, то у позивача відповідно до п. 11.5 договору виникло право для застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором, відповідно до п. 11.5.1. договору - у випадку прострочення сплати, або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення (несплати), лізингоодержувач крім штрафів, зазначених у пункті 11.6. договору, виплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.
Відповідно до п. 11.6. договору за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх зобов'язань за даним договором протягом строку його дії, а також за односторонню необґрунтовану відмову від їхнього виконання, винна сторона відшкодовує збитки, понесені іншою стороною у повному обсязі, і, крім відшкодування збитків, сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5 % від вартості майна, вказаної в пункті 1.6. даного договору.
Несплата лізингових платежів, а також сплата їх не у повному розмірі є прямим невиконанням відповідачем своїх основних обов'язків передбачених п.п. 4.5., 4.10., 4.11. договору, що є підставою для застосування положення п. 11.6. договору.
Відповідно до п. 11.8. загальна сума штрафі і пені, яка сплачується винною Стороною за договором фінансового лізингу і в зв'язку з ним, обмежується 60% від вартості майна, вказаної в пункті 1.6. договору.
Згідно ст. 625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обгрунтованого висновку про те, що відповідач повинний сплатити позивачеві: заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна в сумі 20358 грн. 40 коп.; несплачену суму по розстроченій заборгованості в розмірі 10097 грн. 60 коп., індекс інфляції в сумі 427 грн. 53 коп.; пеню в сумі 233 грн. 85 коп.; нарахування коригування на зміну курсу гривні до долару США за період з 20.08.2010 р. по 20.11.2010 р. в сумі 10699 грн. 63 коп. без урахування ПДВ; ПДВ в сумі за період з 20.07.2009 р. по 20.11.2010 р. в розмірі 2445 грн. 66 коп. та винагороду (комісію) 1-го порядку у сумі 11114 грн. 96 коп.
Надані позивачем розрахунки вищевказаних платежів перевірені як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. провадження по цій справі було зупинено до вирішення пов'язаною з нею справи № 22/202-10-5449, що розглядається господарським судом Одеської області та набрання законної сили судовим рішенням.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 р. у справі № 22/202-10-5449, що набрала законної сили з моменту її прийняття відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, позовні вимоги ВАТ "ЮГТРАНС" до ТОВ "Богдан-Лізинг" про:
- визнання недійсним п. 4.4., 11.6., 16.6.Договору фінансового лізингу № 020/07 -АВТ від 23.04.2007 р. укладеного між зазначеними особами;
- визнання недійсним п. 4.4., 11.6., 16.6. Договору про заміну боржника у зобов'язаннях за Договором фінансового лізингу № 033/07-АВТ від 28 серпня 2007 р. та за Додатковою угодою № 1 від 05 жовтня 2009 р. „про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 033/07 -АВТ від 28 серпня 2007 р.”, та за Додатковим Договором від 02 грудня 2009 р. до договору фінансового лізингу № 033/07-АВТ від 28 серпня 2007 р.”, що укладені між ТОВ „Богдан-Лізинг”, ТОВ „Автотранспортне підприємство „ПІВДЕННЕ” та ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання недійсним п. 4.4., 11.6., 16.6. Договору про заміну боржника у зобов'язаннях за Договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28 серпня 2007 р. та за Додатковою угодою № 1 від 09 листопада 2007 р. „до Договору № 032/07-АВТ фінансового лізингу від 28 серпня 2007 р.”, за Додатковою угодою № 2 від 05 жовтня 2009 р. „про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 032/07 -АВТ від 28 серпня 2007 р.”, та за Додатковим Договором від 02 грудня 2009 р. до договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28 серпня 2007 р.”, що укладені між ТОВ „Богдан -Лізинг”, ТОВ „Автотранспортне підприємство „ПІВДЕННЕ” та ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання право власності на автобус Богдан А 092Н2, 2007 року випуску, обсяг двигуна 4600 ТD, жовтого кольору, номер кузова Y7BA092H27B002275, номер двигуна 556827 за ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання право власності на автобус „Богдан А 092.2” міський, 2007 року випуску, обсяг двигуна 4570 ТD, жовтого кольору, номер кузова Y7BA092027B001809, номер двигуна 537079 за ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання право власності на автобус „Богдан А 092.2” міський, 2007 року випуску, обсяг двигуна 4570 ТD, жовтого кольору, номер кузова Y7BA092027B000787, номер двигуна 490409 за ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання право власності на автобус „Богдан А 092.2” міський, 2007 року випуску, обсяг двигуна 4570 ТD, жовтого кольору, номер кузова Y7BA092027B000823, номер двигуна 491438 за ВАТ „ЮГТРАНС”;
- визнання право власності на автобус „Богдан А 092.2” міський, 2007 року випуску, обсяг двигуна 4570 ТD, жовтого кольору, номер кузова Y7BA092027B000824, номер двигуна 491446 за ВАТ „ЮГТРАНС” -було залишені без задоволення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, у зв'язку з чим доводи скаржника про те, що п. 4.4., 11.6., 16.6. Договору фінансового лізингу № 020/07 -АВТ від 23.04.2007 р. укладеного між сторонами у справі; п. 4.4., 11.6., 16.6. Договору про заміну боржника у зобов'язаннях за Договором фінансового лізингу № 033/07-АВТ від 28 серпня 2007 р. та за Додатковою угодою № 1 від 05 жовтня 2009 р. „про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 033/07 -АВТ від 28 серпня 2007 р.”, та за Додатковим Договором від 02 грудня 2009 р. до договору фінансового лізингу № 033/07-АВТ від 28 серпня 2007 р.”, що укладені між ТОВ „Богдан-Лізинг”, ТОВ „Автотранспортне підприємство „ПІВДЕННЕ” та ВАТ „ЮГТРАНС”; п. 4.4., 11.6., 16.6. Договору про заміну боржника у зобов'язаннях за Договором фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28 серпня 2007 р. та за Додатковою угодою № 1 від 09 листопада 2007 р. „до Договору № 032/07-АВТ фінансового лізингу від 28 серпня 2007 р.”, за Додатковою угодою № 2 від 05 жовтня 2009 р. „про внесення змін до Договору фінансового лізингу № 032/07 -АВТ від 28 серпня 2007 р.”, та за Додатковим Договором від 02 грудня 2009 р. до договору фінансового лізингу № 032/07-АВТ від 28 серпня 2007 р.”, що укладені між ТОВ „Богдан -Лізинг”, ТОВ „Автотранспортне підприємство „ПІВДЕННЕ” та ВАТ „ЮГТРАНС” -є недійсними до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки повністю спростовуються постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 р. у справі № 22/202-10-5449, що набрала законної сили.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 05 січня 2011 року у справі № 24/146-10-4778 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ЮГТРАНС" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В.Шевченко
Суддя: В.В.Бєляновський
Суддя: М.А. Мирошниченко