"21" червня 2011 р.Справа № 14/31-10-750
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В.Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 -довіреність № 1-11-8398 від 12.04.2011 р.
від Департаменту ДВС Міністерства юстиції України: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України
від 27.05.2011 р.
по справі № 14/31-10-750
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЗМГАЗСЕРВІС”
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” в особі філії Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” Одеське регіональне управління
про розірвання договору та стягнення 29 986,21 грн.
12 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі -ВАТ КБ «Надра») звернулося до господарського суду із скаргою (з урахуванням уточнень) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в подальшому -Департамент ДВС Міністерства юстиції України) щодо виконання наказу господарського суду Одеської області № 14/31-10-750 від 21.06.2010 р. по винесенню постанови від 15.11.2010 р. про арешт коштів ВАТ КБ «Надра»на кореспондентських рахунках та скасування цієї постанови, обгрунтовуючи свої вимоги порушенням держвиконавцем вимог ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за вимогами якої накладення арешту на кореспондентські рахунки заборонено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011 р. (суддя Горячук Н.О.) скаргу ВАТ КБ «Надра» задоволено частково; скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 15.11.2010 р. ВП № 20183648 про арешт коштів ВАТ КБ «Надра»в частині накладення арешту на кореспондентські рахунки боржника, визначені Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280. В решті скарги відмовлено.
Не погоджуючись з цією ухвалою, Департамент ДВС Міністерства юстиції України в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення обов'язкові на всій території України. На виконання наказу господарського суду Одеської області № 14/31-10-750 від 21.06.2010 р. старшим виконавцем Єжовим М.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано ВАТ КБ «Надра»строк для добровільного виконання рішення, але у зв'язку з невчиненням боржником відповідних дій, скаржник виніс постанову про накладення арешту саме на кошти боржника у межах суми 32 934,25 грн., що належать боржнику та знаходяться на відповідних рахунках, зазначених у постанові. Також апелянт зазначає, що у листі НБУ № 18-211/2950 від 25.10.2001 р. зазначалось про можливість накладення арешту на грошові кошти на кореспондентських рахунках в межах конкретно визначеної суми.
Представники позивача і скаржника в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника банківської установи, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
26 липня 2010 р. державним виконавцем Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 14/31-10-750 від 21.06.2010 р. про стягнення з ВАТ КБ «Надра»на користь ТОВ «Ізмгазсервіс»25795 грн. боргу, 2579,50 грн. пені, 4000 грн. матеріальної шкоди, пов'язаної з юридичною допомогою, 323,75 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; боржнику надано строк для добровільного виконання.
Однак дій, спрямованих на добровільне виконання зазначеного наказу господарського суду, боржником не вчинено.
15 листопада 2010 року державним виконавцем Департаменту ДВС Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 20483648 про арешт коштів боржника, які знаходяться на його рахунках згідно переліку, що був наданий Державною податковою адміністрацією України.
Види (класи) банківських рахунків в Україні встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 919/9518.
Згідно з цією Інструкцією, перші чотири цифри «1500»означають кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках, «1600»- кореспондентські рахунки інших банків.
Отже, з постанови Департаменту ДВС Міністерства юстиції ВП № 20483648 від 15.11.2010 р. вбачається, що держвиконавцем накладено арешт на грошові кошти ВАТ КБ «Надра», що знаходяться, в тому числі, й на кореспондентських рахунках.
Згідно з п. 7.1.3 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору. Аналогічне визначення міститься в Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. № 320, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 р. за № 1035/12909.
Отже, враховуючи саму специфіку таких рахунків, кошти, які знаходяться на кореспондентських рахунках банків, належать не тільки цьому банку, а тому накладення арешту на грошові кошти на них буде зачіпати інтереси як банку, так і його клієнтів.
З цього виходив законодавець, встановлюючи у ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»виключення, за яким забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Таким чином, суд першої інстанції цілком вірно встановив невідповідність постанови Департаменту ДВС Міністерства юстиції ВП № 20483648 від 15.11.2010 р. вимогам чинного законодавства в частині накладення арешту на кошти, які знаходяться на кореспондентських рахунках згідно з визначенням таких рахунків, що міститься в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280.
Посилання Департаменту ДВС Міністерства юстиції на лист НБУ № 18-211/2950 від 25.10.2001 р. колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначені в ньому положення суперечать імперативним приписам закону, а відтак не можуть бути застосовані.
Некоректним вважає судова колегія й твердження Департаменту ДВС Міністерства юстиції про те, що арешт був накладений не на кореспондентські рахунки, що саме й заборонено ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а лише на грошові кошти, які знаходяться на них в межах конкретно визначеної суми.
Так, згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Тобто, чинним законодавством взагалі не передбачений арешт будь-яких рахунків, що відкриті, зокрема, в банківських установах, а тому арешт може бути накладений лише на кошти, що знаходяться на конкретному рахунку, а це, у свою чергу, підтверджує правомірність застосування у спірному випадку приписів ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Одночасно з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Зі скаргою на неправомірні дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції, ВАТ КБ «Надра» звернулось 12.01.2011 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, без подання відповідного клопотання про його поновлення.
Однак, ч. 3 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що спір по суті вирішений правильно, оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 27.05.2011 р. по справі № 14/31-10-750 -без змін.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 22.06.2011 р.