"16" червня 2011 р.Справа № 34/17-875-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність 38/04 , дата видачі 25.01.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність Д/ЮС-56 , дата видачі 24.09.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. (підписано 12.05.2011 р.)
по справі № 34/17-875-2011
за позовом Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт"
до Відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
про стягнення 130531,71 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 16.06.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
10.03.2011 року ДП "Ренійський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення суми боргу в розмірі 130531,71 грн. та судових витрат по справі за договором № 204-020/048 КО від 31.12.2005 р., яким врегульований порядок сплати портових зборів, а також правовідносини між портом та ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" по обробці та обслуговуванню в Ренійському порту суден, що належать відповідачу, зафрахтовані ним або які знаходяться в його оперуванні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. по справі № 34/17-875-2011 (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові ДП "Ренійський морський торговельний порт" до ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення 130531,71 грн. відмовлено.
Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення 130531,71 грн. зі сплати портових зборів та послуг за період 08.08.2009 р. по 25.11.2009 р. не обґрунтовані та безпідставні, посилаючись на ст. 73, 74, 78, 84 Кодексу торгового мореплавства України, ст. 5, 14 Водного Кодексу, Постанову Кабінету Міністрів України "Про портові збори", Постанову Кабінету Міністрів України "Про надання державному підприємству "Ренійський морський торговельний порт" у користування акваторії".
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП "Ренійський морський торговельний порт" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. по справі № 34/17-875-2011 в повному обсязі, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для вирішення спору.
16.06.2011 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив від ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", в якому відповідач просив рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. по справі № 34/17-875-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП "Ренійський морський торговельний порт" -без задоволення.
Представники сторін були присутні у судовому засіданні, надавали пояснення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП "Ренійський морський торговельний порт", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, між сторонами був укладений договір про надання послуг № 204-020/048 КО від 31.12.2005 р. (далі -договір), який регулює правовідносини порту та судновласника по обробці та обслуговуванню суден, що належать судновласнику, зафрахтовані ним або знаходяться в його оперуванні, під перевезення зовнішньоторгових та транзитних вантажів, а також визначає порядок оплати зборів та послуг, які надає порт судновласнику.
Відповідно до п. 3.7 договору судновласник виконує діючі в порту “Обов'язкові постанови” та “Звід звичаїв Ренійського морського торговельного порту”, а також Кодекс торговельного мореплавства України, закони по охороні навколишнього середовища та законодавчі акти, які діють на морському транспорті.
Згідно з п. 3.8 договору судновласник зобов'язаний оплачувати вартість портових зборів та послуг, які надає порт у відповідності з умовами договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що судновласник оплачує портові збори та послуги у відповідності з діючою Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 р. та Наказом Мінтрансу України № 711 від 25.12.2000р., зі змінами та доповненнями, а також Наказу Мінтрансзв'язку № 266 від 27.05.2005 р.
Відповідно до п. 4.4 оплата портових зборів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000 р., зі змінами та доповненнями, проводиться судновласником у відповідності до Листа Міністерства транспорту України від 18.03.2004 р. № 6/9-21-5-755 протягом 10 днів з моменту отримання рахунків. Оплата зборів та послуг, передбачених Наказом Мінтрансу України № 711 від 25.12.2000 р. зі змінами та доповненнями, проводиться судновласником з моменту отримання рахунків.
Даний договір набирає чинності з 01.01.2006 р., діє до 31.12.2006 р. включно та може бути продовжений за письмовою згодою сторін (п. п. 7.1, 7.2 договору).
Додатковими угодами № 1 від 29.12.2006 р., № 4 від 06.11.2007 р., № 5 від 03.12.2008 р., № 6 від 30.12.2009 р. строк договору продовжувався і діяв до 31.12.2010 р. (а. с. 16,17,18 т.1).
Як свідчать матеріали справи, за період з 08.09.2009 р. по 25.11.2009 р. порт виставив судновласнику рахунки на загальну суму 130531,71 грн., проте відповідач не сплатив рахунки, у зв'язку з чим Позивач вважає, що ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" не виконало зобов'язання по оплаті послуг у строк, встановлений п. 4.4 договору, що стало підставою для звернення ДП "Ренійський морський торговельний порт" до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення суми боргу в розмірі 130531,71 грн.
Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Отже, ці збори є цільовими, що сплачуються у морському порту. Розмір таких зборів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до вказаної норми Кабінетом Міністрів України, постановою від 12.10.2000 р. № 1544 "Про портові збори", затверджено Положення про портові збори.
Пунктом 1 Положення визначено, що портові збори справляються у морських портах, із суден визначених у цьому пункті груп.
Морські портові збори справляються відповідно до закону при настанні певної події. Зокрема, корабельний збір сплачується за кожний вхід у порт і вихід з нього, якірний - за стоянку на внутрішньому рейді порту.
Так, корабельний збір для суден груп А, Б і Г нараховується, що встановлено п. 12 Положення, за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 м3 об'єму судна за визначеними цим пунктом ставками.
Відповідно до п. 29 Положення якірний збір справляється за стоянку суден на внутрішньому рейді морського порту за добовими ставками за 1 куб. метр об'єму судна за фактичний час стоянки.
Таким чином, якірний збір сплачується за стоянку суден на відведеній порту акваторії.
Згідно п. 32 Положення із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за такими ставками:
0,022 долара США за 1 куб. метр об'єму судна - із суден у закордонному плаванні;
0,0022 долара США за 1 куб. метр об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.
Таким чином, адміністративний збір сплачується за кожний вхід у порт.
Тобто, корабельний, адміністративний та якірний збори є цільовими зборами.
В силу ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України, морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
Згідно ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, територією морського порту є відведені порту землі. До території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. При цьому акваторією морського порту є відведені порту водні простори.
Вказаною нормою також визначено, що територія та акваторія морського порту є державною власністю і надається порту у користування. Відведення земельних та водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 14 Водного кодексу України, розпорядження об'єктами загальнодержавного значення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. При цьому, відповідно до ст. 5 Водного Кодексу України, до водних об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, внутрішні морські води.
Поняттю "внутрішні морські води" дано визначення п. 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. N 269. За змістом вказаного пункту це, у тому числі і води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря.
Таким чином акваторія морського порту повинна бути відведена в установленому порядку саме Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. №1234 "Про надання державному підприємству "Ренійський морський торговельний порт" у користування акваторії", яка набула чинності з 27.11.2009 р., позивачу надано у користування акваторію.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на час виникнення та існування спірних правовідносин позивач не був наділений обов'язком справляти корабельний, адміністративний та якірний збори, оскільки акваторія у встановленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України у користування не була надана, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. №1234 "Про надання державному підприємству "Ренійський морський торговельний порт" у користування акваторії" була відведена позивачу вже після періоду спірних відносин.
За таких обставин, колегія суддів погоджується висновком місцевого господарського суду, щодо безпідставності вимог позивача про стягнення 130531,71 грн. боргу зі сплати портових зборів та послуг за період від за період з 08.09.2009 р. по 25.11.2009 р.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що твердження скаржника щодо порушення норм матеріального права судом першої інстанції та не враховано того факту, що між позивачем та відповідачем був укладений договір, а договірні відносини - є обов'язковим для виконання сторін відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України безпідставні з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Колегія суддів вважає, що договір, укладений позивачем та відповідачем не повинен порушувати встановлені законом норми, а саме ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 14 Водного кодексу України.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року із змінами "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод не дійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
Кабінетом Міністрів не була відведена акваторія ДП "Ренійський морський торговельний порт" у встановленому порядку, що виключає можливість заходу та виходу суден на акваторію порту, тому пункти договору стосовно оплати портових зборів, а саме корабельного, адміністративного та якірного збору до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. №1234 "Про надання державному підприємству "Ренійський морський торговельний порт" у користування акваторії", яка набула чинності з 27.11.2009 р. можуть бути визнані судом такими, що суперечать діючим нормам законодавства України.
Відносини пов'язані з справлянням портових зборів повністю врегульовані нормами Кодексу торговельного мореплавства України, зокрема ст. ст. 73, 74, 84, які є спеціальними нормами та пріоритетними для застосування під час вирішення цього спору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП "Ренійський морський торговельний порт" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. по справі № 34/17-875-2011 - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. по справі № 34/17-875-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП "Ренійський морський торговельний порт" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева