14 червня 2011 року Справа № 07/5026/908/2011
За позовом приватного сільськогосподарського підприємства “Зеленьківське”
до селянського фермерського господарства “Деркачі”
про стягнення 25577 грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 25.04.2011р.;
від відповідача: Деркач В.І. -голова господарства.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 25577грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям відповідачем орендованої позивачем земельної ділянки площею 21,33 га у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради.
В обґрунтування позову позивач вказав на встановлений 28.04.2010р. головним державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І. факт самовільного зайняття відповідачем орендованої позивачем земельної ділянки площею 21,33 га у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради і зроблений цим же інспектором розрахунок шкоди, заподіяної самовільним зайняттям відповідачем вказаної земельної ділянки.
У засіданні суду позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на недотримання позивачем угоди про визначення меж землекористування єдиними масивами та передбаченої законодавством процедури визначення розміру збитків в силу відсутності доказової бази. Матеріали проведеної головним державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І. за твердженням відповідача мають виражений суб'єктивний характер і не можуть бути доказами по справі.
У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд
25 липня 2003р. Тальнівською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація приватного сільськогосподарського підприємства “Зеленьківське” як юридичної особи.
23 квітня 2010р. Коханівська Л.В. -землевпорядник Зеленьківської сільської ради, Ярошенко О.А. -технік-землевпорядник ТОВ “Земельно -кадастрове бюро”, Лисенко Р.М. - директор ПСП “Зеленківське”, ОСОБА_2 -депутат Зеленьківської сільської ради, Ковальчук А.П. -депутат Зеленьківської сільської ради, Деркач В.І. -голова СФГ “Деркачі” слали акт про те, що ними проведено обстеження та встановлення на місцевості межі земельної, яку самовільно захопив і зорав голова СФГ “Деркачі” Деркач В.І. Площа цієї земельної ділянки становить 21,3328 га і знаходиться вона в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту.
Голова СФГ “Деркачі” Деркач В.І. підписав цей акт без заперечень.
28 квітня 2010р. головний державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєхов В.І. за участю голови селянського фермерського господарства “Деркачі” провів перевірку дотримання цим господарством вимог земельного законодавства.
Перевіркою було встановлено, що 20.02.2009р. між землекористувачами -ПСП “Зеленківське”, ТОВ “Об'єднана сільськогосподарська компанія”, ДП “Байс-Агро”, СФГ “Деркачі”, СФГ “Вікторія”, ПП Удачний В.О., Войченко В.І. була укладена угода про використання орендованих земельних часток (паїв) цілісними площами в залежності від заключних договорів оренди та місця їх розташування в полі. Поле №18 згідно з 54 укладеними договорами оренди земельних часток (паїв) повинно було використовувати ПСП “Зеленківське” та ПП ОСОБА_2 - 4 паї. В зв'язку з тим, що ПСП “Зеленківське” за домовленістю передало земельні площі поля №18 СФГ “Деркачі” та ПП ОСОБА_2 то земельна площа поля 104,66 га ними і використовувалась. Після збору урожаю сої СФГ “Деркачі” розпочало осінню оранку вказаного поля. Недійшовши згоди щодо розрахунків між ПСП “Зеленківське” і СФГ “Деркачі” в ході використання земельних площ СФГ “Деркачі”, директор ПСП “Зеленківське” Лисенко Р.В. звернувся письмово в прокуратуру району про самовільне зайняття земельних площ поля №18 СФГ “Деркачі”. При обмірі використаної площі поля №18 СФГ “Деркачі” площа самовільно зайнятої ділянки склала 21,33 га, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 53 Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За результатами цієї перевірки головним державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І. були складені акт обстеження земельної ділянки від 28.04.2010р. №64, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.04.2010р., протокол про адміністративне правопорушення від 29.04.2010р. №011401, а також видані припис від 29.04.2010р. №022256 про усунення виявленого порушення земельного законодавства та постанова від 29.04.2010р. №18 про накладення на голову селянського фермерського господарства “Деркачі” адміністративного стягнення, передбаченого ст. 53-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Також головний державний інспектор відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєхов В.І. зробив розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем позивачу внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 25577 грн.
Відповідач не заперечив встановлений перевіркою факт використання ним в 2009р. для вирощування сої орендуємої позивачем земельної ділянки площею 21,33 га у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради і проведення ним на цій земельній ділянці після збору урожаю сої осінньої оранки. При цьому на підтвердження свого права на користування цією земельною ділянкою відповідач послався на укладену ним з іншими землекористувачами, у тому числі і з приватним сільськогосподарським підприємством “Зеленківське”, угоду про визначення меж землекористування орендованих земельних ділянок цілісними масивами, розташованих в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради від 20.02.2009р.
Оцінивши цю угоду від 20.02.2009р. господарський суд прийшов до висновку, що з неї у відповідача не виникло прав на користування землею у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України в редакції, чинною на день укладення цієї угоди, було встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 8 Закону України “Про оренду землі” містить такі положення:
орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду;
умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому;
договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації;
орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця”.
Відповідач не мав у власності, у постійному користуванні і в оренді земльних ділянок, розташованих у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради.
Угода про визначення меж землекористування орендованих земельних ділянок цілісними масивами, розташованих в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради від 20.02.2009р. не зареєстрована державою як договір суборенди землі, тому вона не набрала чинності.
Отже, відповідач в 2009р. не мав права користуватися орендованою позивачем земельною ділянкою площею 21,33 га у полі №18 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради, тому фактичне користування позивачем цією земельною ділянкою в 2009р. є протиправним.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Пунктом “д” ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду, для відшкодування якої необхідно довести неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; вину особи та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Постановою від 25 липня 2007р. № 963 Кабінет Міністрів України затвердив Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Згідно з п. 1 названої Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної, зокрема, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Розрахунок стягуваної суми шкоди, зроблений державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І., відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. № 963.
Таким чином, у даному випадку неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 255 грн. 77коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з селянського фермерського господарства “Деркачі” (вул. Леніна, буд. 1, с. Зеленьків, Тальнівський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 31187078) на користь приватного сільськогосподарського підприємства “Зеленьківське” (вул. Леніна, буд. 7, с. Зеленьків, Тальнівський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 32629849) -25577 грн. шкоди, 255 грн. 77 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повне рішення складено і підписано 20.06.2011р.