23 червня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/5360/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Полтави Кузіної Ж. В. про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, -
22 червня 2011 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до судді Київського районного суду м. Полтави Кузіної Ж. В. про визнання неправомірними дій, пов'язаних з розглядом справи №2н-436/11 та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказує, що 26.04.2011 р. він звернувся в порядку цивільного судочинства з апеляційною скаргою по справі №2н-436/11 через Київський районний суд м. Полтави. Проте, зазначену скаргу повернуто ухвалою судді від 28.04.2011 р.
28.04.2011 р. позивач повторно подав до Київського районного суду м. Полтави апеляційну скаргу, яку знову повернуто ухвалою від 10.06.2011 р.
Вважаючи порушеним своє право на оскарження судового рішення у цивільній справі та посилаючись на недотримання Київським районним судом м. Полтави вимог статті 55 Конституції України та статті 296 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 робить висновок щодо неправомірності дій відповідача, які призвели до обмеження його права на апеляційний перегляд судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач оскаржує дії судді, якими, на його думку, порушено право особи на оскарження судових рішень.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно зі статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Оскарження судових актів шляхом подання скарги на дії судді, які пов'язані із здійсненням правосуддя, чинним законодавством не передбачено.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України у Рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Оскільки предмет позову, заявленого у даній справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суду, які не відносяться до управлінських, врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, то розгляд і вирішення таких вимог не належить до юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Полтави Кузіної Ж. В. про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.Б. Супрун