23 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4767/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, -
Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 23.05.2011 року ВП № 26077827.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про накладання штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області не виконано з незалежних від управління причин. Вказав, що Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється по поточних державних програмах соціального захисту населення, асигнування на виконання судових рішень про стягнення коштів за минулі роки та оплату штрафних санкцій не відкривалися.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, надали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Беручи до уваги те, що позивач та відповідач заявили клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06.04.2011 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 відповідної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії.
13.04.2011 року Новосанжарським районним судом Полтавської області ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 2-а-1488/11.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.2010 року, що набрала чинності з 09.03.2011 року) (далі - Закон № 606-XIV) визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На виконання даної норми Закону 26.04.2011 року на підставі заяви стягувача постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминоги О.О. відкрито виконавче провадження ВП № 26077827 з примусового виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
Позивач у встановлений строк для добровільного виконання судове рішення не виконав.
23.05.2011 року постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминоги О.О. за невиконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області на боржника - Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області накладено штраф в розмірі 680 грн.
Позивач не погодився з рішенням про накладенням штрафу та оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, позивач пов'язує невиконання судового рішення з відсутністю відповідного фінансування.
Дане твердження позивача судом оцінюється критично зважаючи на те, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічне правило міститься і в частині 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, судовий акт, що набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відсутність відповідного фінансування не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що за своїм характером є або бездіяльністю, або юридично неспроможною дією і не вказує на належне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення.
При цьому суд бере до уваги, що судовим рішенням на позивача було покладено обов'язок здійснити дії по призначенню та виплаті грошових коштів. Судом не встановлено наявності доказів, які б вказували на існування будь-яких перешкод у здійсненні позивачем вказаних дій.
Суд зазначає, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Позивачем не надано суду доказів щодо фактичного виконання судового рішення, а саме, призначення та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, або поважних причин його невиконання.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема, статтею 89 зазначеного Закону.
Так, вказаною статтею визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, на виконання вимог статті 89 Закону № 606-XIV 23.05.2011 року постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Нездойминоги О.О. ВП № 26077827 за невиконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області на боржника - Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області накладено штраф в розмірі 680 грн.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і спрямована на виконання рішення суду, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 122, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.О. Кукоба