20 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4191/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Фищука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
19 травня 2011 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2825 грн та пені у розмірі 28 грн 05 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, повинен був до 16.04.2011 року сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 2825 грн. Враховуючи те, що адміністративно-господарські санкції відповідачем не були сплачені, йому було нараховано пеню в розмірі 28 грн 05 коп. Вважає, що сума адміністративно-господарських санкцій та пені підлягає стягненню в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/102/207), поданим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 27.01.2011 року Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2010 рік становила 10 осіб, фонд оплати праці штатних працівників -56,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника -5654 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
З огляду на викладене, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, у відповідача становить 1 місце.
Враховуючи те, що у звіті відповідачем не зазначено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), позивач дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконано норматив на 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами.
Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Оскільки відповідачем до 16.04.2011 року самостійно не сплачено адміністративно- господарські санкції у розмірі 2825 грн., які нараховано за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, йому донараховано пеню у розмірі 28,05 грн. Вищезазначені суми відповідачем не сплачено, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 2853 грн 05 коп.
Разом з тим, статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Із інформації Комсомольського міського центру зайнятості від 14.06.2011 року № 352 вбачається, що відповідачем протягом 2010 року направлялись звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів: станом на 29.01.2010 року, 28.02.2010 року, 31.03.2010 року, 30.04.2010 року, 31.05.2010 року, 30.06.2010 року, 30.07.2010 року, 31.08.2010 року, 30.09.2010 року, 30.10.2010 року, 30.11.2010 року, 31.12.2010 року -на посаду швачки - 1 робоче місце.
Таким чином, відповідач інформував службу зайнятості у встановленому чинним законодавством порядку про вакантні місця для працевлаштування інвалідів, кількість яких визначалася залежно від загальної кількості штатних працівників, тобто вживав заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Доказів того, що будь-яким органом працевлаштування інвалідів направлялися відповідачу протягом 2010 року інваліди для працевлаштування чи інваліди самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, і що відповідач відмовив у прийнятті інвалідів на роботу, суду не надано.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
З огляду на те, що відповідач вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме, надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, вини в діях відповідача судом не встановлено, а відтак, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць є необґрунтованим.
Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол