22 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4315/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
при секретарі - Зайченко Н.О.,
за участю:
представника позивача - Фелько А.В.,
представника відповідача - Даниленка А.Ф.,
прокурора - Савченка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" до Полтавської митниці про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
24 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці про визнання дій відповідача протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми "Р" № 16 та № 17 від 11.05.2011 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 28.05.2008 року позивач звернувся до Полтавської митниці з заявою та відповідним пакетом документів про надання дозволу на класифікацію комплектного об'єкту: зернозберігальний комплекс за кодом 8419310000 згідно з УКТЗЕД з метою розміщення його у митний режим згідно контракту № 1055/08 від 07.04.2008 року та додатку до нього № 1 від 07.04.2008 року, укладеного з Компанією "Grace Enterprises Ltd.". За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення № 80600/8/0015 від 28.05.2008 р., яким визначено код комплектного об'єкту 8419310000 згідно з УКТЗЕД та надано дозвіл на оформлення комплектного об'єкту за умови його переміщення та декларування у встановлений строк.
В подальшому позивачем задекларовано товар за вантажними митними деклараціями № 806000004/2008/350756 від 17.07.2008 р., № 806000004/2008/350663 від 24.06.2008 р., № 806000004/2008/350751 від 16.07.2008 р., № 806000004/2008/350030 від 19.01.2009 р., № 806000004/2008/351319 від 21.11.2008 р., № 806000004/2008/351097 від 30.09.2008р, № 806000004/2008/350967 від 02.09.2008 р., № 806000004/2008/351216 від 28.10.2008 р., № 806000004/2008/350974 від 03.09.2008 р., № 806000004/2008/351305 від 18.11.2008 р. У процесі митного оформлення відповідач підтвердив класифікацію товару шляхом його ідентифікації. Проте, 31.03.2011 року відповідачем складено акт про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" № Н/0004/11/806000000/0035025914, за результатами якої встановлено декларування у шести з десяти зазначених вище вантажно-митних декларацій складових частин "Обладнання для обробки зерна: зернозберігальний комплекс торгівельної марки "MEGA" невірним кодом згідно УКТЗЕД, в зв'язку з чим підприємством несвоєчасно нараховані та сплачені до державного бюджету України ввізне мито у сумі 566499 грн. 37 коп. та податок на додану вартість у сумі 113299 грн. 88 коп. На підставі акта перевірки складено оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 16 від 11.05.2011 року та № 17 від 11.05.2011 року. Вважає, що при проведенні перевірки та складенні податкових повідомлень - рішень відповідач порушив вимоги ст. 58 Конституції України, вимоги Митного кодексу України та Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок систем звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1730. Вказує, що згідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, а дія положення п.п. "б" п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону не поширюється на митні органи. Своє попереднє рішення про надання дозволу на класифікацію складових обладнання як комплектного об'єкту за кодом, визначеним підприємством, Полтавська митниця не скасовувала.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У своїх запереченнях відповідач посилається на висновки акта про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" № Н/0004/11/806000000/0035025914 від 31.03.2011 року. Зазначає, що згідно п. 41.1.2 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами щодо миту, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України. Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Згідно п. 54.3.6 ст. 54 цього кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результатами митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчить про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. В свою чергу, здійснення митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів передбачено ст. 69 Митного кодексу України та Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71, відповідно до якого однією з підстав для проведення невиїзної документальної перевірки є виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій. Перевірка проведена з дотриманням вимог Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71 (надалі - Порядок № 71), податкові повідомлення - рішення складені та направлені позивачу на підставі вимог норм Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку № 71 рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТЗЕД окремим документом не оформляється, тому рішення про надання дозволу на класифікацію складових обладнання як комплектного об'єкту за кодом, визначеним підприємством в частині наступних складових: силоси вологого зерна, силоси переповнення, силоси для навантаження вагонів та вантажівок, зерносховище з вентиляційним обладнанням є зміненим, і для зазначених складових визначено код за УКТЗЕД 73099009000.
Заявою від 08.06.2011 р. № 05/1- 683 у справу вступив прокурор Полтавської області. У судовому засіданні прокурор просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно наказу Полтавської митниці “Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз" від 15.03.2011 р. № 168 та наказу Полтавської митниці “Про продовження терміну перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз" від 25.03.2011 р. № 212 посадовими особами Полтавської митниці проведено невиїзну документальну перевірку правильної декларування товарів, які надійшли на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" та були оформлені за вантажними митними деклараціями № 806000004/2008/350756 від 17.07.2008 р., № 806000004/2008/350663 від 24.06.2008 р., № 806000004/2008/350751 від 16.07.2008 р., № 806000004/2008/350030 від 19.01.2009 р., № 806000004/2008/351319 від 21.11.2008 р., № 806000004/2008/351097 від 30.09.2008р, № 806000004/2008/350967 від 02.09.2008 р., № 806000004/2008/351216 від 28.10.2008 р., № 806000004/2008/350974 від 03.09.2008 р., № 806000004/2008/351305 від 18.11.2008 р. на предмет повноти сплати митних податків, передбачених законодавством України.
Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що підставою для проведення невиїзної документальної перевірки став лист Державної митної служби України "Про проведення перевірки" від 26.02.2011 р. № 11/2-10.16/3204-ЕП та службова записка від 02.03.2011 "Щодо проведення перевірки", копії яких наявні у матеріалах справи.
За результатами перевірки складено акт № Н/0004/11/806000000/0035025914 від 31.03.2011 року, у якою зроблено висновок про декларування у шести з десяти зазначених вище вантажно-митних декларацій складових частин "Обладнання для обробки зерна: зернозберігальний комплекс торгівельної марки "MEGA" невірним кодом згідно УКТЗЕД, в зв'язку з чим підприємством несвоєчасно нараховані та сплачені до державного бюджету України ввізне мито у сумі 566499 грн. 37 коп. та податок на додану вартість у сумі 113299 грн. 88 коп.
Так, в акті перевірки митного органу та інформаційному додатку до акту (а.с. 68-71) зазначається про те, що позивачем було неправильно визначено код класифікації товару, ввезеного на територію України за ВМД № 806000004/2008/350756 від 17.07.2008 р., № 806000004/2008/350967 від 02.09.2008 р., № 806000004/2008/351097 від 30.09.2008 р., № 806000004/2008/351216 від 30.09.2008 р., № 806000004/2008/351319 від 21.11.2008 р., № 806000004/2008/350030 від 19.01.2009 р., а саме, складових частин "Обладнання для обробки зерна: зернозберігального комплексу торгівельної марки "MEGA".
За висновком відповідача зерносушарний комплекс торгівельної марки "MEGA" складається з норій, силосів, аксесуарів (болти, труби, клапани, амортизатори і т.д.), очисної машини, зерносушарки, механічного розподільника, транспортерів, обладнання переочистки, зерносховища. У зв'язку з тим, що певне обладнання комплексу по зберіганню зерна виконує різні функції та не є обладнанням єдиним у єдиний агрегат, таке обладнання повинно класифікуватися окремо, відповідно до їх функцій, а саме, стальні силоси з допоміжним обладнанням, яке забезпечує зберігання зерна шляхом підтримки оптимального режиму зберігання та силоси для тимчасового зберігання або охолодження класифікуються у товарній позиції 7309 за кодом 7309009000 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту - УКТЗЕД).
На підставі акта невиїзної документальної перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз" № Н/0004/11/806000000/0035025914 від 31.03.2011 року Полтавською митницею 11 травня 2011 року винесені податкові повідомлення - рішення форми “Р”:
- № 16 , яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" визначено податкове зобов'язання за платежем "ввізне мито" на загальну суму 708124 грн. 21 коп., у тому числі за основним платежем - у сумі 566499 грн. 37 коп. та за штрафними санкціями - у сумі 41624 грн. 84 коп.;
- № 17, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 141624 грн. 85 коп., у тому числі за основним платежем - у сумі 113299 грн. 388 коп. та за штрафними санкціями - у сумі 28324 грн. 97 коп.
Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 07 квітня 2008 року між позивачем (Покупець) та Компанією "Grace Enterprises Ltd." (Канада) (Продавець) укладено контракт № 1055/08, відповідно до розділу 1 якого, Продавець здійснює поставку Покупцю зернозберігального комплексу з елементами транспортування та вентиляції у комплекті у розібраному вигляді, до складу якого входить обладнання відповідно додатку № 1 (надалі - товар). Поставка товару в межах терміну дії та загальної суми контракту здійснюється різними партіями. Кількість, асортимент, ціна, вартість, дата платежу та умови поставки товару визначаються у Рахунку-фактурі. Згідно п.2.2 цього контракту загальна вартість контракту складає 3013576,00 доларів США.
Відповідно до статті 188 Митного кодексу України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.
Згідно статті 40 цього Кодексу митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 72 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення (статті 1, 86 Митного кодексу України).
Разом з тим, статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71 (надалі - Порядок № 71) визначає основні вимоги щодо проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі - перевірка), предметом яких є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено законом на митні органи.
Згідно п. 2 Порядку № 71 перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України.
Відповідно до положень п. 3 Порядку № 71 перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.
Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Пунктами 4, 5 Порядку № 71 встановлено, що перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні такого органу за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Присутність платника податків під час проведення перевірки необов'язкова.
Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та може продовжуватися з урахуванням обставин, що виникають в ході її проведення.
Про продовження строків проведення перевірки митний орган інформує платника податків відповідно до абзацу першого пункту 4 цього Порядку.
Згідно п. 9 Порядку № 71 за результатами перевірки складається відповідний акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків.
Порядок оформлення результатів перевірки встановлюється Держмитслужбою.
Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.
Судом встановлено, що підставою для проведення невиїзної документальної перевірки є лист Державної митної служби України "Про проведення перевірки" від 26.02.2011 р. № 11/2-10.16/3204-ЕП, у якому зазначено, що Державною митною службою України проведено аналіз бази даних оформлених вантажних митних декларацій з використанням інформації, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, за результатами якого встановлено факти невірної класифікації митницями товарів та комплексів, призначених для зберігання, сушіння та обробки зерна за кодами згідно з УКТЗЕД 8419310000 (ставка мита 0%), тоді як зазначені товари повинні класифікуватися за кодом 7309009000 (ставка мита 7%).
Даним листом начальників митниць зобов'язано забезпечити проведення перевірки митних оформлень подібних товарів за 2008-2010 року.
На виконання листа Державної митної служби України "Про проведення перевірки" від 26.02.2011 р. № 11/2-10.16/3204-ЕП 02 березня 2011 року складено службову записку "Щодо проведення перевірки" з пропозицією провести перевірку, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз".
15.03.2011 р. Полтавською митницею видано наказ № 168 "Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз".
25.03.2011 р. Полтавською митницею видано наказ № 212 "Про продовження терміну перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз".
Відповідач рекомендованими поштовими повідомленнями з врученням направив позивачу письмові повідомлення про проведення перевірки № 19/04-1790 від 16.03.2011 р. та про продовження перевірки № 19/04-2020 від 25.03.2011 р. Копії листів та поштових повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень наявні у матеріалах справи.
За результатами невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" відповідачем складено акт № Н/0004/11/806000000/0035025914 від 31.03.2011 року, який підписано керівником позивача із запереченнями.
Із акту перевірки вбачається, що за результатами документальної невиїзної перевірки встановлено декларування позивачем у ВМД № 806000004/2008/350756 від 17.07.2008 р., № 806000004/2008/350967 від 02.09.2008 р., № 806000004/2008/351097 від 30.09.2008 р., № 806000004/2008/351216 від 30.09.2008 р., № 806000004/2008/351319 від 21.11.2008 р., № 806000004/2008/350030 від 19.01.2009 р. складових частин "Обладнання для обробки зерна: зернозберігальний комплекс торгівельної марки "MEGA" невірним кодом згідно УКТЗЕД, в зв'язку з чим підприємством несвоєчасно нараховані та сплачені до державного бюджету України ввізне мито у сумі 566499 грн. 37 коп. та податок на додану вартість у сумі 113299 грн. 88 коп.
За висновком перевірки зерносушарний комплекс торгівельної марки "MEGA" складається з норій, силосів, аксесуарів (болти, труби, клапани, амортизатори і т.д.), очисної машини, зерносушарки, механічного розподільника, транспортерів, обладнання переочистки, зерносховища. У зв'язку з тим, що певне обладнання комплексу по зберіганню зерна виконує різні функції та не є обладнанням єдиним у єдиний агрегат, таке обладнання повинно класифікуватися окремо, відповідно до їх функцій, а саме, стальні силоси з допоміжним обладнанням, яке забезпечує зберігання зерна шляхом підтримки оптимального режиму зберігання та силоси для тимчасового зберігання або охолодження класифікуються у товарній позиції 7309 за кодом 7309009000 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту - УКТЗЕД).
Суд погоджується з даним висновком відповідача у акті документальної невиїзної перевірки, виходячи з наступного.
У поясненнях до товарної позиції 7309 Закону України від 05.04.2001 р. № 2371-III "Про митний тариф України" вказано, що до цієї товарної позиції включається резервуари, цистерни, баки та аналогічні ємності з чорних металів, для будь-яких речовин (крім стиснених або скраплених газів), місткістю понад 300 л, без механічних або теплотехнічних пристроїв, з облицюванням або термоізоляційним покриттям чи без них (7309009000 - для твердих речовин).
Машини для очищення, сортування або калібрування насіння, зерна чи сухих бобових культур; обладнання для борошномельної промисловості або інше обладнання для обробки зернових чи сухих бобових культур, крім машин, що використовуються на сільськогосподарських фермах класифікується у товарній позиції 8437 згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до специфікації на комплектний об'єкт, складеної на підставі зовнішньоекономічного контракту № 1955/08 від 07.04.2008 року (а.с. 17) даний комплекс складається з: норії 1-5, очисної машини (zaranda), силосу вологого зерна, силосу навантаження вагонів, силосу переповнення зерносушарки, силосу відходів, зерносушарки, самотічних труб, механічного розподільника на 10 виходів, обладнання вентилювання, зерносховища та транспортерів.
Згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів критеріями розмежування товарних позицій є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, тощо. Аналогічною є позиція Вищого адміністративного суду України у листі від 23.04.2008 р. № 720/100/13-08 "Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)".
З огляду на вищевикладене, стальні силоси з допоміжним обладнанням, яке забезпечує зберігання зерна шляхом підтримки оптимального режиму зберігання та силоси для тимчасового зберігання або охолодження класифікуються у товарній позиції 7390.
Таким чином, складові частини обладнання для обробки зерна: зернозберігальний комплекс торгівельної марки "MEGA": силос вологого зерна, силос переповнення, силос навантаження вагонів, силос відходів, обладнання вентилювання силосів, зерносховище повинні класифікуватися за кодом 7309000 згідно УКТЗЕД зі сплатою ввізного мита за ставкою 7% згідно Єдиного митного тарифу України.
Дана позиція підтверджується також листом Державної митної служби України від 19.02.2011 р. № 11/1-10.16/2720-ЕП "Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД", які розроблені на виконання статті 312 Митного кодексу України щодо тлумачення термінів та класифікаційних вимог в УКТЗЕД та повинні обов'язково враховуватись при класифікації товарів.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України від 05.02.1992 р. № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 05.02.1992 р. № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Згідно п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
П.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Судом встановлено, що на підставі акта невиїзної документальної перевірки ТОВ "Грейн Інновейшн Системз" від № Н/0004/11/806000000/0035025914 від 31.03.2011 року Полтавською митницею 11 травня 2011 року винесено податкове повідомлення - рішення форми “Р” № 16, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" визначено податкове зобов'язання за платежем "ввізне мито" на загальну суму 708124 грн. 21 коп., у тому числі за основним платежем - у сумі 566499 грн. 37 коп. та за штрафними санкціями - у сумі 41624 грн. 84 коп., а також податкове повідомлення - рішення форми “Р” № 17, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 141624 грн. 85 коп., у тому числі за основним платежем - у сумі 113299 грн. 388 коп. та за штрафними санкціями - у сумі 28324 грн. 97 коп.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при призначенні, проведенні документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" та винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" до Полтавської митниці про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2011 року.
Суддя С.С. Сич