16 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2591/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - Савічев О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Квінто" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
29 березня 2011 року позивач, Приватне підприємство "Квінто", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
У своїй позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000482301/179 від 04.02.2011 року та № 0000492301/180 від 04.02.2011 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що йому спірними податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58 180 грн., в тому числі за основним платежем 46 544 грн. та за штрафними санкціями 11 636 грн.; з податку на додану вартість в сумі 560 638,75 грн., в тому числі за основним платежем 448 511 грн. та за штрафними санкціями 112 127,75 грн. Позивач зазначає, що висновки податкового органу, на підставі яких було вчинено донарахування податкових зобов'язань, є необгрунтованими та незаконними. Ним було правомірно віднесено до складу валових суми витрат, понесені за договірними відносинами з його контрагентами, податковий кредит він сформував в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, складених його контрагентами, товари фактично були поставлені, первинні документи оформлені належним чином та уповноваженими особами. Спростовував висновки податкового органу про нікчемність угод, щодо яких було зроблено висновки про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту. Посилався на відсутність відповідних рішень судів, у т.ч. відсутність обвинувального вироку щодо посадових осіб контрагентів, угоди з якими податковий орган визнав нікчемними. Вказував на неспроможність доводів податкового органу щодо факту порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб контрагентів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень суду не надав.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приватне підприємство "Квінто" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 25162784) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 28.01.1998 року.
Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податків з 05.02.1998 року, у тому числі є платником ПДВ.
Працівниками Кременчуцької ОДПІ в період з 15.12.2010 по 28.12.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Квінто" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.
За результатами перевірки 31.12.2010 року відповідачем складено акт № 7513/23-209/25162784, (надалі по тексту -Акт), згідно висновків якого встановлені порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон №334/94 ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 46 544 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі по тексту - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 448 511 грн.
На підставі вищенаведеного Акту відповідачем прийнято оспорювані в цій справі податкові повідомлення-рішення № 0000482301/179 від 04.02.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58 180 грн., в тому числі за основним платежем 46 544 грн. та за штрафними санкціями 11 636 грн., та № 0000492301/180 від 04.02.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 560 638,75 грн., в тому числі за основним платежем 448 511 грн. та за штрафними санкціями 112 127,75 грн..
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оспорюваним податковим повідомленням-рішенням та виходячи з вищевказаних критеріїв, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, проведеною перевіркою встановлено, що ПП "Квінто" занижено податок на прибуток на суму 46 544 грн. за рахунок завищення валових витрат в сумі 186 175 грн., за рахунок витрат, які понесені у зв'язку з придбанням з метою наступної реалізації фарби від ПП "Авто-СВ-2009".
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 ВР, про порушення якого позивачем стверджував податковий орган у Акті, приймаючи спірне рішення, визначено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до висновків податкового органу, викладених у Акті, ПП "Квінто" не мало підстав для віднесення до валових витрат сум з придбання фарби у ПП "Авто-СВ-2009", оскільки місцезнаходження підприємства не встановлено, у підприємства відсутні трудові ресурси, також відсутній валовий дохід.
Під час проведення перевірки податковому органу позивачем не було надано повного переліку бухгалтерських документів, необхідних для підтвердження реальності, дійсності та правомірності укладення й виконання угоди зі вказаним контрагентом.
Окрім того, податковий орган посилався на порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб ПП "Авто-СВ-2009" за ч. 2 ст.205 КК України та отримані в ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі покази від таких посадових осіб.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким податковий орган донарахував позивачу податкове зобов'язання з ПДВ, прийняте на підставі висновків про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 448 511 грн. у тому числі за серпень 2009 року в сумі 37 235 грн., за травень 2010 року у сумі 46 273 грн., за червень 2010 року у сумі 81 348 грн., за липень 2010 року у сумі 105 722 грн., за серпень 2010 року у сумі 99 530 грн., за вересень 2010 року у сумі 78 403 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Актом перевірки встановлено та не заперечується представником позивача, що ПП "Квінто" до податкового кредиту віднесено суму коштів у розмірі 448 511 грн., у тому числі:
- від ПП "Авто-СВ-2009" за серпень 2009 року в сумі 37 235 грн.;
- від ТОВ "Незалежна нафтова компанія", за травень 2010 року - 26 831 грн., червень 2010 року 62 436,77 грн., за липень 2010 року - 7 200 грн.;
- від ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", за травень 2010 року - 19 442 грн., за червень 2010 року - 18911,47 грн., за липень 2010 року - 9 465,50 грн., за серпень 2010 року - 29 205,77 грн.;
- від ТОВ "Барви 2007", за липень 2010 року - 59 354,43 грн., за серпень 2010 року - 70 324,80 грн., за вересень 2010 року - 48 314,17 грн.;
- від ПП "Дортехмонтаж-67", за липень 2010 року 29 702,31 грн., за серпень 2010 року - 30 088,61 грн.
Податковим органом ставиться під сумнів формування позивачем податкового кредиту за вказаний період в сумі 448 511 грн., у зв'язку із невідповідністю первинної документації вимогам, які ставляться до податкових накладних, що у свою чергу підтверджували б правомірність його формування, зокрема, платником податку не було надано повного переліку первинних документів, які б надавали йому право віднести суми коштів до складу податкового кредиту.
Дані щодо транспортування, фактичної передачі товару або ж виконання послуг не надані. Крім того, контрагенти позивача, ТОВ "Незалежна нафтова компанія", ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", ТОВ "Барви 2007", ПП "Дортехмонтаж-67" не декларували податкові зобов'язання в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.
Суд критично ставиться до використання податковим органом у ході перевірки платника податків доказів кримінального судочинства та посилань на порушену стосовно окремих осіб кримінальну справу.
Так, згідно п. 1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.08.2005 №925\11205 (далі - Порядок №327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно із п. 2.3.2 Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Згідно 2.3.4 цього Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Порядком не передбачено права податкового органу використовувати у ході проведення перевірок платників податків доказів, отриманих у кримінальному судочинстві.
Однак, у той же час у суду відсутні підстави вважати доведеним правомірне формування валових витрат та податкового кредиту позивачем.
Підпунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в з Україні №996-ХІV від 16.07.99 (далі по тексту - Закон №996) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до п. 1, п. 5 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
"Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". затвердженого наказом від 24.05.1995 №88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 визначено наступне:
- первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна. капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1);
- первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи п.2.2);
- первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання. зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п. 2.4).
Вимоги до податкової накладної, яка, згідно змісту Закону 168/97-ВР, є єдиною підставою для формування податкового кредиту, встановлені Порядком заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України № 165 від 30.05.97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.97. Цим Порядком визначено, що:
- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість... (п. 2);
- сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг)..." (п. 4);
- податкова накладна вважається недійсною у разі їі заповнення іншою особою, ніж вказана у пункті 2 даного порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявлених продавцем..." (п. 5);
- всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця..." (п. 18).
Суд зауважує, що позивачем не були дотримані вказані правові норми, що унеможливило доведення ним правомірності формування валових витрат і податкового кредиту.
У ході судового розгляду справи позивачем не надано достатніх доказів на спростування висновків податкового органу. Зокрема, суд пропонував представнику позивача надати повний комплекс первинної фінансово-господарської документації на підтвердження дійсності та правомірності укладення й виконання договорів ПП "Квінто" з вищеперерахованими контрагентами. Однак повного переліку таких документів позивач не надав. Позивачем в якості доказів реального здійснення угод купівлі-продажу товару (надання послуг), надано окремі документи, ведення яких при вчиненні відповідних операцій передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, при цьому окремі з цих документів не відповідають встановленим вимогам.
З наданих суду документів (угод, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних) неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних. З наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати товару (послуг) та відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні докази отримання товару, його оприбуткування, зберігання, подальшого використання у господарській діяльності, тощо. Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов'язане донарахування податкових зобов'язань.
З огляду на встановлене позивачу цілком обгрунтовано та у відповідності до вимог діючого законодавства визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
У зв'язку із викладеним суд знаходить необґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000482301/179 від 04.02.2011 року та № 0000492301/180 від 04.02.2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та прийняті ним рішення є правомірними, у свою чергу позивач належних доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2011 року.
Суддя І.С. Шевяков