Справа № 7818/09/1570
16 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про встановлення відсутності повноважень Приморського районного суду м. Одеси на вчинення дій щодо повернення скарги від 18.06.2008 року на постанову старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, поданої ОСОБА_3 в інтересах позивача по предметній та територіальній підсудності, в порядку ст.236-1 КПК України, в Приморський районний суд м. Одеси.
З адміністративним позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до відповідача - Приморського районного суду м. Одеси про визнання неправомірними дії Приморського районного суду м. Одеси щодо повернення позивачу скарги від 18.06.2008 року на постанову старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, подану ОСОБА_3 в інтересах позивача та зобов'язання розглянути скаргу ОСОБА_3 від 18.06.2008 року в порядку ст.236-2 КПК України, вважаючи датою надходження скарги до Приморського районного суду м. Одеси 19.06.2008 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2009 року про відмову у відкритті провадження - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду (а.с.26-27).
При продовженні розгляду справи позивач змінив позовні вимоги. На момент ухвалення постанови по справі позивач просив суд встановити відсутність повноважень у Приморського районного суду м. Одеси на вчинення дій щодо повернення йому скарги від 18 червня 2008 року на постанову старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, поданої ОСОБА_3 у його інтересах за предметною та територіальною підсудністю, визначеною ст. 2361 КПК України, до Приморського районного суду м. Одеси (а.с.103).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що Приморський районний суд м. Одеси не мав повноважень на повернення позивачу скарги на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях та просила у задоволенні позову відмовити повністю.(а.с.70-71).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього закону, місцеві суди відносяться до системи судів загальної юрисдикції. Приморський районний суд м. Одеси є місцевим судом, утвореним згідно із законом, з огляду на що він є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та його дії та бездіяльність щодо розгляду звернень можуть бути оскаржені у порядку КАС України до адміністративного суду на відміну від його рішень, порядок оскарження яких визначено процесуальним законодавством України.
Судом встановлено, що 6 червня 2008 року старшим помічником військового прокурора Одеського гарнізону Яровим С.А. ухвалено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 12 червня 2008 року ОСОБА_1 отримано вказану постанову.
19 червня 2008 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 через канцелярію з кримінальних справ Приморського районного суду м. Одеси подано скаргу від 18 червня 2008 року на вказану постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.60-63).
24 червня 2008 року Приморським районним судом м. Одеси поштою направлено лист про повернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 скарги для належного до оформлення та подання до Військового місцевого суду Одеського гарнізону.
Відповідно до ст. 2361 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцезнаходженням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Позивач посилається на те, що військова прокуратура Одеського гарнізону розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 11, з огляду на це позивач дійшов до висновку про підсудність розгляду вказаної скарги Приморському районному суду м. Одеси.
Суд не може погодитись з таким висновком позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 КПК України (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних вищестоящим судам і військовим судам.
Положення ст. 2361 КПК України щодо підсудності справ з розгляду скарг на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи слід розуміти так, що такі справі підсудні районному (міському) суду крім випадків, коли такі справи підсудні військовим судам.
На момент виникнення спірних правовідносин військовим судом, якому територіально був підсудний розгляд скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, був відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України саме військовий місцевий суд Одеського гарнізону.
Такий висновок суду підтверджується також ч. 3 ст. 236 КПК України, відповідно до якої скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при передньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом, та практикою Військової судової колегії Верховного Суду України, зокрема ухвалами від 10 жовтня 2007 року по справі №7-19км07 та від 19 жовтня 2007 року по справам №7-16км07, №7-21км07.
Таким чином справа за скаргою позивача на момент виникнення спірних правовідносин була підсудна військовому місцевому суду Одеського гарнізону.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КПК України (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), суддя, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю, про це суддя виносить постанову.
Оскільки, справа з розгляду скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи не є кримінальною справою, що не заперечується позивачем, до неї не може бути застосоване наведене положення ч. 1 ст. 41 КПК України.
Таким чином, обґрунтованим є висновок про неможливість направлення Приморським районним судом м. Одеси справи з розгляду скарги позивача за підсудністю до іншого суду з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у даному випадку -суд не може виходити за межі повноважень, що встановлені КПК України.
Згідно з положеннями ст. 2362 КПК України, за результатами розгляду скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суд виносить постанову, якою або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.
Стаття 2362 КПК України не передбачає іншого порядку розгляду скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.
Проте, розгляд скарги позивача Приморським районним судом м. Одеси також був би порушенням компетенції цього суду, оскільки справа за скаргою була, як встановлено судом, підсудна військовому місцевому суду Одеського гарнізону, тобто розгляд цієї скарги спричинив би порушення прав скаржника та інших осіб.
За таких обставин, Приморський районний суд м. Одеси, фактично повертаючи позивачеві скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, діяв відповідно до норм діючого законодавства, із додержанням прав позивача, та в межах своїх повноважень.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд дійшов висновку, що Приморський районний суд м. Одеси при поверненні скарги від 18.06.2008 року на постанову старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, мав повноваження повернути скаргу відповідно до кримінально-процесуального законодавства на момент подачі цієї скарги.
Разом з тим, суд констатує, що на час розгляду цієї адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси, розгляд такої скарги, у зв'язку зі зміною процесуального законодавства, віднесений до підсудності місцевого загального суду.
Як зазначено у письмових поясненнях відповідача та підтверджено позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 15 червня 2011 року, Приморським районним судом м. Одеси відкрито провадження за вказаною скаргою на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (справа № 4/1522/2086/11, суддя Коваленко В.М.).
Також, суд зазначає, що в разі задоволення позову, суд може визнати наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, зокрема, при оскаржені рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень фізичною особою, однак цей спосіб захисту є превентивним.
Оскільки, відповідно до кримінально-процесуального законодавства на даний час, вказана скарга на постанову про відмову у порушенні кримінальної підсудна та розглядається Приморським районним судом м. Одеси, а позовні вимоги щодо визнання протиправності рішень, дій або бездіяльності відповідача відсутні, суд вважає, що встановлення наявності або відсутності повноважень Приморського районного суду м. Одеси на вчинення дій щодо повернення скарги від 18.06.2008 року не є належним способом захисту прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, необхідною умовою звернення до суду у порядку адміністративного судочинства є наявність у позивача порушених суб'єктом владних повноважень прав чи охоронюваних законом інтересів, про захист яких позивач не просить, що є необхідною умовою для встановлення наявності чи відсутності повноважень відповідача на видання актів з цих питань, а тому позовна вимога позивача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 159-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про встановлення відсутності повноважень Приморського районного суду м. Одеси на вчинення дій щодо повернення скарги від 18.06.2008 року на постанову старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, поданої ОСОБА_3 в інтересах позивача по предметній та територіальній підсудності, в порядку ст..236-1 КПК України, в Приморський районний суд м. Одеси - відмовити.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 21 червня 2011 року
Суддя Бутенко А.В.