справа № 2а-2а/1570/3053/2011
22 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Завальнюка І.В.,
суддів -Білостоцького О.В., Левчук О.А.,
при секретарі -Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів»в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці; поновити позивача на посаді відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 23.03.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення з державної служби наказом ДМС України № 508-к «По особовому складу митних органів»від 23.03.2011 року було протиправним, у зв'язку із чим він підлягає поновленню на раніше займаній посаді. Оскаржуваний наказ виданий на підставі доповідної записки, складеної за результатом проведеної згідно з наказом ДМС України від 09.03.2011 року № 175 «Про проведення перевірки»перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідіософтпром»в зоні Південної митниці, тоді як відповідно до чинного законодавства у разі звільнення посадових осіб зі служби обов'язковим є проведення службового розслідування. Крім того, позивач зазначив, що в його діях відсутній склад порушень, встановлених проведеною комісією перевіркою. Так, висновок перевірки про не внесення ОСОБА_1, в порушення п.4.14 наказу ДМС України від 08.12.1998 року № 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення», даних щодо ідентифікаційних ознак митного забезпечення при заповненні попереднього повідомлення та здійсненні її пропуску є передчасним, оскільки програмою Єдиної автоматизованої інформаційної системи не передбачено та не забезпечується висвітлення та роздрукування електронної копії попереднього повідомлення з відображенням графи «Відомості про накладні пломби та замикаючі засоби». Крім того, в обґрунтування систематичності порушення позивачем наказу ДМС України №637 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними»від 17.09.2004 року зазначений один випадок такого порушення. При цьому, сам висновок щодо допущення позивачем порушення вказаного наказу є необґрунтованим, оскільки вантаж, що переміщувався, направлявся в інший підрозділ митного оформлення, а саме ВМО №1, тому не підлягав митному огляду в пункті пропуску, за умови відсутності жодної інформації від відповідних підрозділів чи рішень відповідних посадових осіб Південної митниці. Крім того, аналіз попередньої інформації про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території, визначення форми й обсягу контролю товарів на підставі аналізу такої попередньої інформації та визначення доцільності проведення митного огляду є виключними повноваженнями та обов'язками посадових осіб Підрозділу попередньої інформації Південної митниці, а не посадових осіб Відділу митного оформлення № 5, з посади інспектора якого позивача було звільнено за несумлінне виконання ним службових обов'язків щодо нездійснення аналізу попередньої інформації, не визначення форми й обсягу контролю товарів та здійснення митного огляду. Зважаючи на те, що відповідачем безпідставно та неправомірно припинено його перебування на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці, позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що підставою для звільнення позивача з державної служби стали виявлені перевіркою факти несумлінного виконання своїх службових обов'язків та недотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства. Так, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді інспектора ВМП № 5, під час переміщення вантажу із Іллічівського морського торговельного порту до вантажного митного комплексу ЗАТ «ЗАЗ», в порушення вимог п.4.14 наказу ДМСУ № 771 від 08.12.1998 року, не вносив до електронних копій попереднього повідомлення відомості про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення, наявного на вантажному відтиску транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього, в результаті чого пломбувально-запірні пристрої, зазначені в коносаментах, на ідентифікованих комісією контейнерах, були відсутні, що зафіксовано камерами відеоспостереження, виведених до чергового митного поста «Іллічівськ». Таким чином, ОСОБА_1 не виконав службові обов'язки, передбачені п.п.2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.12 посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ», затвердженої начальником Південної митниці 01.11.2010 року. Зазначив, що отримані в ході перевірки дані про порушення позивачем норм Митного кодексу, нормативно-правових актів з питань здійснення митного контролю та митного оформлення, положень своєї посадової інструкції є порушенням Присяги державного службовця, що, у відповідності до ст. З0 Закону України «Про державну службу», є підставою для припинення державної служби.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2002 року перебував на державній службі, а з 03.12.2009 року займав посаду інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці.
Наказом ДМС України № 508-к від 23.03.2011 року «По особовому складу митних органів» за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»23.03.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці.
З оскаржуваного наказу убачається, що підставою для звільнення позивача став установлений комісією факт систематичного порушення вимог п.5 наказу ДМС України від 17.09.2004 року № 678 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними». Зокрема, 02.03.2011 року до Іллічівського морського торгового порту на т/х «СMA CGM BIZET» за коносаментом від 23.01.2011 року № ХМРС207321 в контейнері 40 Highcube № ECMU8004463, надійшов вантаж -взуття, кількість -10000 кг. Однак 02.03.2011 року інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_1 здійснено пропуск зазначеного вантажу по попередньому повідомленню від 02.03.2011 року № 500000005/11/402456, яке оформлено на товар -посуд та прибори столові або кухонні. Станом на 10.03.2011 року наявності товару в контейнері не установлено.
В наказі також зазначено, що причинами та умовами, які сприяли систематичним порушенням вимог законодавства з питань митної справи, стало неналежне та несумлінне виконання посадовими особами Південної митниці своїх службових обов'язків, зокрема інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_1 порушено вимоги п.4.14 наказу ДМС України від 08.12.1998 року № 771, п.5 наказу ДМС України від 17.04.2008 року № 396, не дотримано вимог пп.2.1, 2.3, 2.5, 2.12 посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення № 5, затвердженої начальником Південної митниці 01.11.2010 року.
Підставою для видання наказу ДМС України № 508-к від 23.03.2011 року «По особовому складу митних органів», яким припинено перебування на державній службі 15 державних службовців митного поста «Іллічівськ»Південної митниці, стали результати перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД -ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМС України від 09.03.2011 року №175 «Про проведення перевірки», комісією у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та оформлена доповідною запискою про результати перевірки на ім'я голови ДМС України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає наказ ДМС України № 508-к від 23.03.2011 року «По особовому складу митних органів»в частині припинення із 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», протиправним та підлягаючим скасуванню, у зв'язку з наступним.
Митний кодекс України, відповідно до преамбули до нього, визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Правовий статус посадових осіб митної служби та порядок проходження служби в митних органах України регламентується главою ХХ зазначеного Кодексу.
Статтею 408 МК України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, - Законом України «Про державну службу».
Згідно із ст.410 МК України порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України».
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу України».
З аналізу вищезазначених нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Дисциплінарним Статутом, на який безпосередньо вказується у Митному Кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами, - Законом України «Про державну службу», а також КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».
З цих підстав суд вважає неспроможним посилання представника відповідачів на нерозповсюдження на спірні правовідносини положень Дисциплінарного Статуту. При цьому суд враховує, що саме статути про дисципліну, як нормативно-правові акти в системі законодавства України щодо регулювання трудових відносин, встановлюють особливості такого регулювання в залежності від галузі його застосування. Отже, застосування при звільненні підстав, передбачених Законом України «Про державну службу»не виключає, а навпаки є обов'язковим у застосуванні процедури звільнення, передбаченої для посадових осіб митних органів.
Пунктом 1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Пунктом 4 Дисциплінарного Статуту передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.
Відповідно до п.21 Дисциплінарного Статуту протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби,а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.
Згідно з п.22 Дисциплінарного статуту порушенням службової дисципліни є порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи та державної служби, а також інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни законами та іншими нормативно-правовими актами України. З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування, а у разі звільнення посадової особи проведення службового розслідування є обов'язковим.
Наказом ДМС України № 918 від 13.08.2010 року затверджена Інструкція про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі Інструкція), в п.1.2 якої зазначено, що службове розслідування -це комплекс заходів, що здійснюється з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.
Відповідно до п.1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю, Закону України «Про державну службу», Дисциплінарного статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.
Підставами для проведення службового розслідування відповідно до п.2.1 Інструкції є недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, п.1, 3-6 ст.28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України, як порушення службової дисципліни.
Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, а також те, що наказом ДМС України № 508-к від 23.03.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», а саме за неналежне та несумлінне виконання ним своїх службових обов'язків - пп.2.1, 2.3, 2.5, 2.12 Посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення № 5, тобто за порушення службової дисципліни, суд дійшов висновку, що такому звільненню обов'язково повинно було передувати службове розслідування.
Проте судом достовірно встановлено, що в порушення вимог законодавства службове розслідування щодо дотримання позивачем вимог законодавства під час проходження служби в митних органах проведено не було. Не було проведено і службової перевірки його діяльності, висновком якої відповідно до п.1.2 Інструкції може стати встановлення обставин вчинення незначного правопорушення, або наявності підстав для проведення службового розслідування. Вказані обставини щодо не проведення відносно позивача службової перевірки і службового розслідування не спростовувались в запереченнях Південної митниці та представником відповідачів у судовому засіданні.
Суд зазначає, що доповідна записка за результатами перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД -ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМС України від 09.03.2011 року № 175, з урахуванням встановленого законодавством порядку проходження служби посадовими особами митних органів, повинна була стати підставою для проведення службових перевірок та службового розслідування відносно осіб, зазначених в цій доповідній записці, у тому числі і відносно позивача, в діях якого, на думку перевіряючих, наявні порушення посадової інструкції.
З аналізу вищевказаної доповідної записки убачається, що комісія здійснила перевірку правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД - ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМС України від 09.03.2011 року №175. При цьому, за умови відсутності наказу на службове розслідування, комісія зазначила обставини, які можуть бути зазначені лише в акті службового розслідування за результатами його проведення (п.1.2 Інструкції). Зокрема доповідна записка, крім засвідчення виявлених фактів й обставин, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції щодо притягнення посадових осіб до відповідальності (звільнення, попередження про неповну службову відповідність, догана).
Разом із тим, непроведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 призвело до протиправного його звільнення з митних органів, оскільки зазначені в доповідній записці обставини щодо порушення позивачем службової дисципліни, а саме пп.2.1, 2.3, 2.5, 2.12 Посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення №5, затвердженої начальником Південної митниці 01.11.20101 року, не відповідає фактичним обставинам.
Як убачається із доповідної записки, в порушення п.4.14 наказу ДМС України від 08.12.1998 року № 771, ОСОБА_1 під час переміщення вантажу із Іллічівського морського торговельного порту до вантажного митного комплексу ЗАТ «ЗАЗ»не вносив до електронних копій попереднього повідомлення відомості про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення, наявного на вантажному відсіку транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього.
Результатом вказаного порушення згідно доповідної записки стало те, що пломбувально-запірні пристрої, зазначені в коносаментах, на ідентифікованих комісією контейнерах, які тривалий час слідували з пункту пропуску ВМО № 5 при в'їзді в зону контролю вантажного митного комплексу ЗАТ «ЗАЗ», були відсутні, що підтверджено інформацією, отриманою з камер відеоспостереження, виведених до чергового митного поста «Іллічівськ».
Абзацом 4 п.4 наказу ДМС № 771 встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення або внутрішній транзитний документ та його електронна копія. Випадки використання цих документів контролю за доставкою визначаються в нормативно-правових актах Держмитслужби України відповідно до вимог Митного кодексу України.
Порядок подання попереднього повідомлення виключно в електронному вигляді регламентується Інструкцією із заповнення та використання попереднього повідомлення в електронному вигляді, затвердженою наказом ДМС України від 12.12.2005 року № 1220.
Відповідно до п.4.14 наказу ДМС від 08.12.1998 року № 771 по отриманні підтвердження з ЄАІС Держмитслужби України про наявність попереднього повідомлення та за відсутності зауважень посадова особа митниці відправлення заповнює контрольну мітку попереднього повідомлення шляхом унесення до електронної копії попереднього повідомлення відомостей про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення, наявного на вантажному відсіку транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього.
На практиці попереднє повідомлення є попередньою заявкою імпортера про очікувані вантажі, і містить у собі попередні відомості, які можуть відрізнятися від тих, що зазначені у товаросупровідних документах. Реальну інформацію про фактично переміщувані товари має прикордонна митниця відправлення під час пропуску товарів на митну територію України.
В адміністративному позові ОСОБА_1 послався, як на підставу для задоволення адміністративного позову, на те, що він у виконання вимог п.4.14 наказу ДМС України № 771 кожного разу до електронних копій попередніх повідомлень в графу «Відомості про накладені пломби та замикаючі засоби»в обов'язковому порядку вносив відомості про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення (а саме пломба № 500/193). При цьому позивач зазначив, що в силу особливостей роботи ЄАІС ДМС України після здійснення «пропуску», в перегляді заповненої збереженої електронної копії попереднього повідомлення та в роздрукованих примірниках витягів такої електронної копії попереднього повідомлення (із заповненою міткою про пропуск товарів) не висвітлюється інформація про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення та графа «Відомості про накладені пломби та замикаючі засоби»в них відсутня, що унеможливлює перевірку факту занесення інформації до цієї графи під час внесення даних до електронної копії попереднього повідомлення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначених вимог, представник відповідачів в судовому засіданні не зміг пояснити, яким чином, з огляду на доводи позивача, комісією було установлено порушення ОСОБА_1 вимог п.4.14 наказу ДМС України № 771, а також не довів суду необґрунтованість зазначених доводів позивача.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б підтвердили висновок комісії, викладений в доповідній записці, про не внесення ОСОБА_1 даних щодо ідентифікаційних ознак митного забезпечення при заповненні попереднього повідомлення та здійсненні пропуску.
Крім того, доповідна записка містить посилання на систематичні порушення з боку ОСОБА_1 порядку подання митним органам попередньої інформації про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України (п.5 Інструкції), що виразилось у пропуску вантажу - взуття у кількості 10000 кг, - який надійшов 02.03.2011 року до Іллічівського морського торгового порту на т/х «СMA CGM BIZET»за коносаментом від 23.01.2011 року № ХМРС207321 в контейнері 40 Highcube № ECMU8004463, по попередньому повідомленню від 02.03.2011 року № 500000005/11/402456, яке оформлено на товар -посуд та прибори столові або кухонні.
Результатом вищезазначеного порушення зазначена можливість здійснення пропуску товарів без митного огляду за попереднім повідомленням без застосування заходів гарантування доставки при ввезенні на митну територію України окремих товарів, що передбачено наказом ДМС України від 17.04.2008 року № 396 «Про затвердження Переліку товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України».
Порядок подання митним органам попередньої інформації про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України визначений п. 5 наказу ДМС України від 17.09.2004 року № 678 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними».
Згідно з пп.5.1 п.5 цього Наказу агентська організація (морський агент) не пізніше ніж за одну добу до прибуття судна в порт на митній території України подає митному органу інформацію про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України. Інформація подається визначеними працівниками агентської організації (морського агента) на визначену поштову скриньку Держмитслужби в мережі Інтернет за структурою та у форматі, затвердженими Держмитслужбою й узгодженими з кожною з агентських організацій (з кожним з морських агентів) шляхом укладення угоди про інформаційний обмін і відповідного протоколу.
Відповідно до пп.5.2 п.5 цього Наказу інформація про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України, повинна містити такі відомості: агентська організація (морський агент); дата та час подання інформації агентською організацією (морським агентом); порт на митній території України; назва судна; заплановані дата та час прибуття судна; номер коносамента (річкової накладної); номер контейнера; код типу контейнера відповідно до Класифікатора типів контейнерів; загальна назва товарів (згідно з коносаментом /річковою накладною/); загальна вага товарів (брутто, кг) (згідно з коносаментом /річковою накладною/); відправник; одержувач (за наявності); індосат (за наявності); місцезнаходження (місце проживання) одержувача (за наявності); експедитор (за наявності); перевізник (за наявності); додаткові відомості (агентською організацією /морським агентом/ може бути надана інша наявна інформація, що може мати значення при визначенні форм та обсягу контролю товарів, що переміщуються в контейнерах).
Отже з наведених норм випливає, що первинна інформація щодо товарів, які надходять на територію України надається морським агентом в електронній формі у вигляді файлу певного формату. Такий файл формується програмою, яка обробляє інформацію, надану морським агентом па підставі відомостей, зазначених у відповідному коносаменті на такий вантаж, тобто, має ґрунтуватися саме на даних коносамента. Отже існує вірогідність допущення технічної помилки при занесенні такої інформації морським агентом, у зв'язку із чим зазначена інформація підлягає аналізу посадовою особою митного органу на підставі відповідних документів на такий вантаж (коносаменту, тощо).
З наявної в матеріалах справи копії коносаменту від 23.01.2011 року № ХМРС207321 в контейнері 40 № ЕСМU8004463 убачається, що зазначений в коносаментів вантаж -«сonsumer goods», тобто споживчі товари; при цьому в наряді на навантаження автотранспортного засобу від 02.03.2011 року № 6943, інвойсі від 23.01.2011 року № 4463, попередньому повідомленні від 02.03.2011 року № 500000005/11/402456 вантаж під найменуванням «взуття»також не зазначений, проте мають місце найменування вантажу як goods»- споживчі товари, «товары народного потребления», «чашка».
Таким чином, в основу висновків комісії, яка проводила перевірку, про те, що в контейнері 40 № ЕСМU8004463 знаходився вантаж «взуття», покладені дані попередньої інформації морського агента, наданої ним в електронному вигляді та достовірність якою перевіряючими не була підтверджена.
Суд також враховує, що від морського агента «СМА СGM Shipping Agencies Ukraine»надійшов лист із повідомленням про невірне зазначення у попередній інформації, наданої митним органам, найменування вантажу -«взуття», який прибув 02.03.2011 року в контейнері 40 № ЕСМU8004463 та проханням вважати правильним найменування цього вантажу -«consumer goods»- споживчі товари, як це зазначену у самому коносаменті. Зазначений факт був залишений поза увагою перевіряючої комісії.
Суд критично оцінює висновок у доповідній записці щодо того, що в результаті неврахування ОСОБА_1 інформації щодо найменування вантажу та пропуск вантажу як «посуд та прибори столові або кухонні», пропуск товарів був здійснений без митного огляду за попереднім повідомленням, а не за попередньою вантажною декларацію та без застосування заходів гарантування доставки при ввезенні на митну територію України окремих товарів.
Перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України, затверджений наказом ДМС України від 17.04.2008 року № 398 «Про затвердження Переліку товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України».
Згідно вищезазначеного Порядку товари «посуд та прибори столові або кухонні»не входять до переліку товарів щодо яких застосовуються заходи гарантування доставки та обов'язок подання попередньої вантажної декларації, оскільки може переміщуватися через митний кордон України за умови подання лише попереднього повідомлення, що не вимагає застосування певних заходів забезпечення товарів.
Судом встановлено, що зазначений вантаж, щодо якого ОСОБА_1 здійснювався пропуск, направлявся в інший підрозділ митного оформлення -відділ митного оформлення №1, що також убачається із доповідної записки. При цьому згідно п. 3 наказу ДМС України від 01.10.2010 року № 1127 «Про прискорення митних процедур в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річкового) і поромного сполучення, які розташовані в зоні діяльності Південної митниці», як правило, не підлягають митному огляду в пунктах пропуску переміщувані в контейнерах товари, що направлялися в інші митні органи або підрозділи митного оформлення Південної митниці для здійснення їх митного оформлення відповідно до обраного митного режим, крім випадків, передбачених законодавством. Судом не встановлено наявності таких випадків, зокрема наявності відповідних рішень уповноважених осіб.
На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо поверхового дослідження первіряючою комісію фактичних обставин та необґрунтованості висновку щодо протиправного з боку ОСОБА_1 непроведення митного огляду вантажу, що знаходився у контейнері 40 № ЕСМU8004463, так як позивач не був уповноважений самостійно приймати рішення про митний огляд контейнеру.
Крім того, доповідна записка містить висновок про те, що ОСОБА_1 не аналізує подану морським агентом попередню інформацію та визначає форми й обсяг контролю товарів, які надійшли у контейнерах, який суд також оцінює як неправомірний та необґрунтований.
Обов'язок здійснювати аналіз поданої інформації, визначення форми й обсяг контролю товарів, достатніх для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи, покладається на посадову особу митного органу пунктом п.5.4 наказу ДМС України від 17.09.2004 року № 678 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними».
В силу положень пп. 3.1, 3.2 Положення про функціонування системи попереднього інформування Південної митниці та діяльність підрозділу аналізу попередньої інформації, затверджене наказом ДМС України від 01.10.2010 року № 1127, завдання з проведення аналізу наявної в митному органі попередньої інформації про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, визначення форм й обсягів митного контролю товарів та транспортних засобів, достатніх для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи, покладено на підрозділ аналізу попередньої інформації, який є структурним підрозділом у штаті митного органу, безпосередньо підпорядкованому начальнику митного органу.
Відповідно до пп.2.1, 2.2. Порядку взаємодії підрозділу аналізу попередньої інформації та посадових осіб митного органу, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів, прийнятих до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України, затвердженого наказом ДМС України від 01.10.2010 року № 1127, за результатом аналізу попередньої інформації, визначеної п.1.3 Положення про функціонування системи попереднього інформування митних органів та діяльність підрозділів аналізу попередньої інформації в Південній митниці, та наявної в митному органі іншої інформації, посадова особа підрозділу аналізу визначає доцільність проведення митного огляду товарів та вносить інформацію щодо прийняття відповідного рішення до модуль «Морські перевізники»ПІК «Інспектор-2006»ЄАІС ДМС України для подальшого використання під час митного контролю контейнерів з товарами. Відмітка про доцільність проведення митного огляду контейнера з товарами, внесена посадовою особою підрозділу аналізу до модуля «Морські перевізники»ПІК «Інспектор-2006»відповідно до п.2.1 цього Порядку, є підставою для детального вивчення посадовою особою підрозділу митного оформлення документів, що подаються для здійснення пропуску товарів через митний кордон України та прийнятті рішення щодо проведення митного огляду.
Таким чином, аналіз попередньої інформації про товари, прийняті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території, визначення форми й обсягу контролю товарів на підставі аналізу такої попередньої інформації та визначення доцільності проведення митного огляду є виключними повноваженням та обов'язком саме посадових осіб підрозділу аналізу попередньої інформації Південної митниці, а не посадових осіб Відділу митного оформлення № 5. У зв'язку із цим висновок перевіряючої комісії щодо того, що ОСОБА_1 не аналізує подану морським агентом попередню інформацію та визначає форми й обсяг контролю товарів, які надійшли у контейнерах, є хибним, оскільки такі обов'язки покладені не на інспектора відділу митного оформлення № 5, на посаді якого працював ОСОБА_1, а на осіб Підрозділу аналізу попередньої інформації.
Крім того, суд вважає, що ні в доповідній записці, ні в наказі № 508-к від 23.03.2011 року не зазначено які саме порушення службових обов'язків зі сторони позивача свідчать про порушення ним Присяги державного службовця. Висновки доповідної записки щодо ОСОБА_1 базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час офіційного з'ясування обставин у справі.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Суд вважає, що звільнення позивача за п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу України»без застосування порядку звільнення, встановленого для посадових осіб митної служби Дисциплінарним статутом, затвердженим Законом України 06.09.2005 року, тобто без проведення службового розслідування, є фактично створенням відповідачем ситуації, яка грубо порушує права позивача, оскільки саме службове розслідування, проведення якого відповідно до Дисциплінарного статуту є обов'язковим при звільненні посадової особи митної служби, здійснюється з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня. Разом із тим, під час проведення перевірки відповідачем фактично не встановлено невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, несумлінного виконання службових обов'язків та порушення Присяги державного службовця, оскільки конкретні факти не містяться у доповідній записці; при цьому всі доводи відповідача базуються виключно на припущеннях.
Крім того, суд враховує, що згідно копії доповідної записки, наданої позивачем разом із матеріалами адміністративного позову, комісія пропонувала попередити ОСОБА_1 про неповну службову відповідність. Згідно пояснень позивача, він був ознайомлений із вказаною доповідною запискою. При цьому згідно копії доповідної записки, наданої представником відповідача, комісія запропонувала припинити перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити наявність двох різних висновків за результатами перевірки щодо ОСОБА_1, викладених у доповідній записці, при цьому не заперечував наявність доповідної записки, наданої позивачем та можливість останнього ознайомлення саме із вказаною доповідною запискою.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного наказу від 23.03.2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів»в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці, відповідач діяв у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів ОСОБА_1 і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 достатньо та належно обґрунтував свої позовні вимоги. Його доводи про незаконне припинення перебування на державній службі, чим порушені його конституційні права та гарантії, повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. При цьому відповідач не надав суду доказів, які б підтвердили ту суттєву обставину, що позивачем були вчинені порушення службових обов'язків, які свідчать про порушення ним Присяги державного службовця.
Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці.
Також, на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Керуючись ст.ст.158-163, 256 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів»в частині припинення з 23.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці.
Поновити ОСОБА_1 на посаді відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 23.03.2011 року.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 23 червня 2011 року.
Головуючий суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк
Суддя /ПІДПИС/ О.В. Білостоцький
Суддя /ПІДПИС/ О.А. Левчук