Справа № 2а/1570/2010/2011
15 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, за довіреністю
представник відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання відповідача провести перерахунок аліментів,-
До суду звернувся з позовом ОСОБА_3 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання відповідача провести перерахунок аліментів.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 17 травня 2005 року Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-371/05 від 25.03.2005 року Біляївського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісяця. На думку позивача Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції розрахунок аліментів здійснений невірно, з порушенням вимог Сімейного кодексу України та пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146, згідно з яким з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном (як позивач), аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладання контракту або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент виїзду.
Останнім робочим місцем позивача до укладання контракту з іноземними компаніями була посада майстра навантажувально - розвантажувальних робіт у ТОВ «Меншіп Одеса»із заробітною платою 2000 грн. Незважаючи на це, відповідачем розрахована сума аліментів, виходячи із базової ставки капітана на іноземних суднах, наданої посередницькою фірмою ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна», в якій позивач не працює.
Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, позивач просить зобов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції провести перерахунок аліментів на підставі довідок № ? від 04.03.2011 року фірми «Кристал Маріна ЛТД», № 1/12 від 04.03.2011 року фірми «Марлоу Навігейшн Україна»про не працевлаштованість позивача у цих фірмах, у відповідності до вимог ст. 74 Закону України № 606-ХІУ «Про виконавче провадження», ст. 81 Сімейного кодексу України, п.п. 1, 10 постанови Кабінету міністрів України від 26.02.1993 року № 146, постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2005 року, ухвали Верховного Суду України від 20.08.2007 року.
У відкритому судовому засіданні, представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції за заявою стягувача - ОСОБА_5, 17 травня 2005 року було відкрито виконавче провадження № в-4/503 (а.с. 78) за виконавчим листом № 2-371/05 від 25.03.2005 року Біляївського районного суду Одеської області (а.с. 76) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини -сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісяця, виданого відповідно до рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2005 року (а.с. 37). Судом встановлено, що вказане рішення було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції (а.с. 38).
Судом встановлено, що Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були здійснені розрахунки заборгованості по сплаті аліментів позивача, а саме: від 07.08.2006 року (а.с. 13), від 04.09.2007 року (а.с. 80-82), від 02.02.2010 року (а.с. 12), від 11.11.2010 року, з яким саме позивач не згоден.
Розрахунок від 04.09.2007 року буз здійснений відповідачем, виходячи із інформації наданої ТОВ «Кристал Маріна ЛТД»про працевлаштування позивача старшим помічником капітана із базовим окладом 1660 доларів США та інформацією наданої ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна»про працевлаштування позивача на посаді старшого помічника капітана іноземного судна із базовою ставкою 2300 доларів США. Позивач не погодився з таким розрахунком та оскаржував дії відповідача щодо перерозрахунку заборгованості зі сплати аліментів до Біляївського районного суду Одеської області. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.05.2008 року (а.с. 83) скарга ОСОБА_3 була задоволена та визнано перерозрахунок заборгованості від 04.09.2007 року незаконним і зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що за скаргою ОСОБА_5 вказана ухвала була переглянута Апеляційним судом Одеської області та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року скарга ОСОБА_5 була задоволена, ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 22.05.2008 року -скасована і відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його скарги на дії державного виконавця.
Із пояснень представників сторін судом встановлено, що вказана ухвала до суду касаційної інстанції не оскаржувалась та має законну силу.
Враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року визнані дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості від 04.09.2007 року правомірними, державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 11.11.2010 року, виходячи з інформації наданої ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна»про працевлаштування позивача на посаді капітана іноземного судна із відповідними базовими ставками у різні періоди працевлаштування, відповідно до якого за позивачем рахується заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2010 року в сумі 176 485, 44 грн.
Позивач звертався до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із листами від 18.01.2011 року (а.с. 16) та від 28.02.2011 року (а.с. 45-48) з проханням здійснити перерахунок аліментів, виходячи із положень ст. 74 Закону України № 606-ХІУ «Про виконавче провадження», ст. 81 Сімейного кодексу України, п.п. 1, 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146, проте позивачу було відмовлено, що послугувало причиною звернення до суду з дійсним позовом.
Судом досліджені копії трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 7-8), відповідно до якої останнім робочим місцем позивача є ТОВ «Меншіп Одеса», довідка ТОВ «Меншіп Одеса»від 20.11.2009 року № 201109-04 (а.с. 9) про те, що ОСОБА_3 працював у ТОВ «Меншіп Одеса»на посаді майстра навантажувально -розвантажувальних робіт з 10.03.2009 року по 26.06.2009 року із заробітною платою 2000 грн. на місяць, довідка ТОВ «Кристал Маріна ЛТД»від 04.03.2011 року № ?? (а.с. 10), довідка ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна»№ 1/12 від 04.03.2011 року (а.с. 11) про відсутність трудових відносин ОСОБА_3 з цими товариствами, копії квитанції про сплату аліментів та розписок про отримання ОСОБА_5 аліментів за період з 2005 року по 2011 року (а.с. 17-36), листи ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна»від 21.06.2007 року № 1/45, від 23.02.2009 року № 1/9 та від 09.06.2011 року № 1/36 про працевлаштування ОСОБА_3 на іноземних суднах (а.с. 79, 87), лист ТОВ «Трансмар» від 28.01.2009 року № 28/1 (а.с. 85).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спори з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 01 вересня 2005 року, відповідно до ст. 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 194 Сімейного кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Згідно зі ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.
Згідно з ч. 6 вказаної статті Закону, з осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.
Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року задоволена скарга ОСОБА_5 та скасована ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 22.05.2008 року і відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його скарги на дії державного виконавця щодо визнання незаконним розрахунку заборгованості від 04.09.2007 року, здійсненого на підставі даних про працевлаштування позивача старшим помічником капітана іноземних суден.
З урахуванням визнання законності розрахунку заборгованості від 04.09.2007 року, відповідно до приписів ст. 194,195 Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості аліментів від 11.11.2010 року, виходячи із даних, отриманих від ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна»про працевлаштування позивача на посаді капітану іноземних суден.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Тому, посилання представника позивача на порушення відповідачем положення пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146 «Про затвердження переліку видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», не приймаються судом до уваги, оскільки ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року вже була надана правова оцінка цьому посиланню та встановлені обставини щодо визначення позивачу розміру аліментів у частині ? всього заробітку, фактично отриманого, в тому числі від праці за кордоном на іноземних суднах.
Одночасно позивачем не надано суду інших доказів в підтвердження необхідності проведення нового розрахунку на даний час.
Згідно з ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій з дотриманням приписів ст. 2 КАС України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Сімейного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зобов'язання відповідача провести перерахунок аліментів -відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений20 червня 2011 року .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко