Справа № 2а-2а/1570/3147/2011
14 червня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Дубовик Г.В.,
за участі:
представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 26.11.2009 року),
представника відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 28.04.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Місто Банк»до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -
Публічне акціонерне товариство «Місто Банк», 20 квітня 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по скасуванню арешту і оголошеного розшуку з заставленого майна боржника - автомобілю Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області, після повернення документу без виконання; зобов'язати другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати арешт з заставленого майна боржника -легкового універсалу Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області; зобов'язати другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати оголошений розшук з заставленого майна боржника -легкового універсалу Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер ВН 6921 ВЕ, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що 14.02.2011 року позивач надав до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції заяву про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання в порядку п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки за весь час виконавчого провадження з 19.03.2010 року до дати подання заяви стягувача про повернення виконавчого документу без виконання, стягнення здійснене не було, заставне майно не було реалізоване, стягувач не отримував в межах виконавчого провадження стягнутих з боржника жодних коштів. Позивач в адміністративному позові зазначає, що після отримання відповідачем 14.02.2011 року заяви стягувача про повернення виконавчого документу без виконання, Другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, не скасував арешт, накладений в межах виконавчого провадження, чим порушив, на думку позивача, положення ст. ст. 7, 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, бездіяльність відповідача, на думку позивача, полягала в наступному. 06.12.2010 року Апеляційний суд Одеської області своєю ухвалою зупинив виконавче провадження, яке виконував Другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у цій справі, були усунені 15.02.2011 року, проте постанову про повернення виконавчого документу відповідач виніс лише 17.03.2011 року, при цьому в ній не зазначив про скасування арешту, накладеного на майно боржника та не провів інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження (не скасував оголошений розшук заставленого майна), що є на думку публічного акціонерного товариства «Місто Банк»протиправною бездіяльністю відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.
01.06.2011 року представник відповідача надав до суду заперечення, в яких адміністративний позов не визнавав в повному обсязі. Свою позицію відповідач обґрунтовував наступним. 19.03.2010 року державним виконавцем другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно, а саме, легковий універсал Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області. Постановою було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження на конкретне майно боржника, на яке запропоновано звертати стягнення виконавчим документом. В зв'язку із добровільним невиконанням боржником виконавчого документу, 26.03.2010р. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. В зв'язку із невиконанням боржником виконавчого напису добровільно, постановою від 29.03.2010 року автомобіль боржника було оголошено у розшук, а виконавче провадження було зупинено до затримання автомобіля. Після затримання автомобіля, в зв'язку із проведенням оцінки заарештованого майна, виконавче провадження було зупинено до отримання звіту щодо оцінки майна. 20.12.2010р. виконавче провадження по виконанню виконавчого напису ОСОБА_5 було зупинено, в зв'язку з надходженням до відділу копії ухвали апеляційного суду Одеської області щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого документу до розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса ОСОБА_5 14.02.2011р. від ПАТ «Місто банк»до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява, у якій стягувач просить повернути виконавчий документ буз виконання. Листом від 22.02.2011р. стягувачу було роз'яснено, що на день відповіді повернути виконавчий напис від 09.03.2010р. без виконання на адресу стягувача не є можливим, оскільки стягнення на підставі виконавчого документу зупинено. 16.03.2011р до відділу від ПАТ «Місто Банк»надійшла заява з проханням залучити до матеріалів справи ухвалу Приморського районного суду м Одеси № 2-2862 від 15.02.2011 р. про закриття провадження за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до приватного нотаріусу, до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та до ПАТ «Місто Банк». В заяві стягувач просить зняти арешт з транспортного засобу. Постановою від 17.03.2011р. виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого документу було поновлено. Постановою від 17.03.2011р. виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». В запереченнях відповідач зазначив, що арешт з транспортного засобу не знімався, оскільки зняття арешту при поверненні виконавчого документу без виконання стягувачу не передбачено вимогами Закону України «Про виконавче провадження»на час проведення виконавчих дій (винесення відповідної постанови). Постанову про повернення виконавчого документу відповідач виніс відразу після поновлення виконавчого провадження, що стало можливим лише після отримання відповідачем відповідної ухвали про закриття провадження по справі. В запереченнях відповідач, посилаючись на ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», зазначив, що позивач не має права вимагати зняття арешту з заставного майна, оскільки право власності на майно належить боржникові, а не йому. Приймаючи до уваги викладені обставини, відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
19 березня 2010 року старшим державним виконавцем другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого надпису приватного нотаріуса ОСОБА_5 ВМК №442918, реєстр №784 від 09.03.2010 року (а.с.9). Зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження було також накладено арешт на майно, а саме: легковий універсал Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить боржнику ОСОБА_3; запропоновано боржнику виконати зазначений виконавчий документ добровільно у строк до 26.03.2010 року.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідачем у відповідності до діючих на момент винесення постанови норм статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» в ред. від 21.01.10 р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Керуючись вищенаведеною нормою права, у зв'язку з невиконанням боржником виконавчого документу в установлений строк, другим Малиновським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2010 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»в ред. від 21.01.10 р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
23.03.2010 року, керуючись ч.2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»в ред. від 21.01.10 р., старший державним виконавцем другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про оголошення розшуку майна боржника, а саме: легкового універсал Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить боржнику ОСОБА_3 (а.с. 20).
Таким чином, судом встановлено, що на момент винесення постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження та постанови про оголошення розшуку такого майна, у відповідача були всі законні підстави для їх прийняття.
Частина 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» в ред. від 21.01.10 р., визначає однією із обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010 р. виконавче провадження по виконанню напису ОСОБА_5 було зупинено, в зв'язку з надходженням до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ухвали Апеляційного суду Одеської області про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 10-12). Про зупинення виконавчого провадження було винесено відповідну постанову (а.с.78).
14.02.2011 року до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява від ПАТ «Місто Банк», в якій позивач просив повернути виконавчий документ без виконання, в зв'язку з досягненням домовленості між стягувачем та боржником.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» в ред. від 09.09.10 р., після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.
Заява позивача про повернення виконавчого документу без виконання надійшла до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, в зв'язку з чим, суд звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться, а тому виконавчий документ не міг бути повернутий без виконання до винесення постанови про поновлення виконавчого провадження.
16.03.2011 року до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, від позивача надійшла заява з проханням залучити до матеріалів виконавчого провадження ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про закриття провадження по справі № 2-2862 від 15.02.2011 р. за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до приватного нотаріусу, до другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та до ПАТ «Місто Банк». В заяві стягувач просить зняти арешт з транспортного засобу.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»в редакцій від 04.11.2010 року, яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Постановою від 17.03.2011р виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого документу було поновлено (а.с. 79).
Постановою від 17.03.2011р. виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі вищезазначених положень ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 04.11.2010 року, яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Судом встановлено та представниками сторін в судовому засіданні не спростовано факт несплати виконавчого збору боржником, а отже відповідно до вищенаведеної норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, арешт, накладений на майно боржника до сплати виконавчого збору не може бути скасовано. А тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по скасуванню арешту з заставленого майна боржника та щодо зобов'язання другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати арешт з заставленого майна боржника задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 04.11.2010 року, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Оскільки майно, на яке накладено арешт належить боржникові, а не стягувачеві, то суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про скасування арешту.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, неупереджено, своєчасно, повно вчинено виконавчі дії у спосіб і порядок, визначені чинним законодавством. Права позивача у виконавчому проваджені не порушено, а вимоги позовної заяви щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання скасувати арешт є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо зобов'язання другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати оголошений розшук з заставленого майна боржника, то судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачу відомо місцезнаходження заставленого майна, про що було зазначено також в постанові про зупинення виконавчого провадження від 04.06.2010 року (а.с. 72), а тому суд не вбачає підстав для не скасування такого розшуку. А тому дана позовна вимога ПАТ «Місто Банк»підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивачем не було надано належних доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача та необхідності скасувати оголошений розшук заставленого майна боржника.
Разом з тим, суд вважає необхідним задовольнити позов в частині зобов'язання другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати оголошений розшук з заставленого майна боржника -автомобілю Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Місто Банк» - задовольнити частково.
Зобов'язати другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати оголошений розшук з заставленого майна боржника - автомобілю Mitsubishi Pajero, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ 2-го МРВ ДАЇ ГУМВС України в Одеській області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 18 червня 2011 року
Суддя Вовченко O.A.