Справа № 2а/1570/505/2011
30 травня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
при секретарі Ігнатенко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання неправомірними дій стосовно складання акту від 29.07.2010 року № 299/23-20952731 та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0, від 29.09.2010 року № 0002262300/1, № 0002272300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2, № 0002272300/2, від 29.12.2010 року № 0002262300/3, № 0002272300/3, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.08.2010 року позивачем було отримано від Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області податкові повідомлення-рішення від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0. Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, внаслідок чого відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002262300/1, № 0002272300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2, № 0002272300/2, від 29.12.2010 року № 0002262300/3, № 0002272300/3. Позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення незаконними за наступних підстав.
Позивач вказує на те, що відповідач не мав законних підстав для донарахування податку на прибуток у зв'язку з тим, що за позивачем станом на 01.01.2009 року рахується кредиторська заборгованість, яка виникла в результаті взаємовідносин позивача з СВК «Ізумрудний»та ТОВ «Корсар», оскільки, термін позовної давності за зазначеною кредиторською заборгованістю станом на 01.01.2009 року не минув, а жодних інших доказів наявності сум заборгованості позивача перед іншими особами, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, в акті перевірки від 29.07.2010 року немає.
Також, позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок в акті перевірки від 29.07.2010 року про те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту в січні 2009 року суми з податкових накладних, в яких відсутній підпис посадової особи, яка склала податкові накладні, загалом на 4 830, 93 грн., оскільки станом на дату виникнення спірних правовідносин в п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не зазначено про обов'язковість наявності в податкових накладних в 2009 році будь-якого підпису посадової особи-складача.
Крім того, позивач зазначає, що Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області безпідставно зазначено про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»неправомірно включено до складу податкового кредиту січня-лютого 2009 року сум з податкових накладних, виданих в 2007-2008 роках, оскільки в Законі України «Про податок на додану вартість»та Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відсутні обмеження права на податкових кредит будь-яким терміном давності, а тому позивач мав право включати до податкового кредиту будь-які податкові накладні, виписані з 01.10.1997 року -дати набрання чинності Закону України «Про податок на додану вартість».
З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача стосовно складання акту від 29.07.2010 року № 299/23-20952731 та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0, від 29.09.2010 року № 0002262300/1, № 0002272300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2, № 0002272300/2, від 29.12.2010 року № 0002262300/3, № 0002272300/3.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, в обґрунтування заперечень зазначила, що Арцизькою МДПІ було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 299/23-20952731 від 29.07.2010 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0. Представник відповідача зазначає, що перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»всього у сумі 98 582, 00 грн., у тому числі у розрізі податкових (звітних) періодів: за 2009 рік у сумі 98 582, 00 грн., а саме, підприємством не включено до статті «Інші операційні доходи»форми №2, «Фінансові результати»і не виключено із рядка «Собівартість»протерміновану кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності на загальну суму 98 582 грн. та, відповідно, занижено податок на прибуток у сумі 24645,00 грн. в т.ч. по періодах - за 2009 рік у сумі 24645,00 грн.
Також, представник відповідача зазначає, що твердження скаржника про неналежне проведення перевірки щодо показників рядку 4.13 декларації з податку на прибуток та інших рядків, в яких відображено валові витрати, не відповідає дійсності, оскільки до перевірки не надані всі необхідні для проведення планової виїзної перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, перевіркою встановлено, що підприємство включило до податкового кредиту суми ПДВ, де податкові накладні оформлені неналежним чином на загальну суму з ПДВ - 4830,93 грн., у тому числі по періодах: січень 2009 року на суму ПДВ - 4830,93 грн., а саме: на податкових накладних № 1476 від 27.11.2008 року, № 13306 від 10.12.2008 року, № 1521 від 09.12.2008 року відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.
Представник відповідача також зазначив, що в Декларації з ПДВ за січень та лютий 2009 року підприємство не відобразило у рядку 16.3 «Інші випадки»податкові накладні, які виписані в інших податкових періодах у загальній сумі 10 309, 31 грн., а також, включило до складу податкового кредиту ПДВ по податкових накладних минулих звітних періодів, проте документів, які б підтверджували надходження таких податкових накладних від покупця, а саме: лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.
Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»до Арцизької МДПІ відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
28.08.2003 року Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 538722 (а.с. 77).
Посадовими особами Арцизької МДПІ Одеської області з 29 червня 2010 року по 26 липня 2010 року було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої Арцизькою МДПІ 29 липня 2010 року було складено акт № 299/23-20952731 (а.с 15-57).
У висновку акта перевірки № 299/23-20952731 від 29.07.2010 року зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» було порушено вимоги п. п. 4.1.6, п. 4.1, п.4, п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, п. п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 року за №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), ст. 257 Цивільного кодексу України, п. 19, п. 21 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку», «Звіт про фінансові результати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (із змінами та доповненнями), а саме: підприємством не включено до статті «Інші операційні доходи»форми № 2, «Фінансові результати»і не виключено із (рядка 040) «Собівартість», в результаті чого донараховано податку на прибуток у розмірі 24645,00 грн., в тому числі по періодах: за 2009 рік - 24645,00 грн.; п. п.7.2.1 , п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р за №168/97-ВР( із внесеними змінами та доповненнями), п. 12 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року за № 165, зареєстрованого в Мін'Юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, п. п. 5.7 п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 ( у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213 ), в результаті чого донараховано податку на додану вартість у розмірі 15140,24грн., в тому числі по періодах :січень 2009 р. - 12608, 49 грн.; лютий 2009 р. -2531, 75 грн.
На підставі акту перевірки Арцизькою МДПІ Одеської області 12.08.2010 року було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002662300/0, яким за порушення ТОВ «Агро-Юг» п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п. п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 року за №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 32 038, 50 грн., у тому числі: за основним платежем -24 645, 00 грн., за штрафними санкціями -7 393, 50 грн.; № 0002272300/0, яким за порушення ТОВ «Агро-Юг»п. п.7.2.1 , п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р за №168/97-ВР( із внесеними змінами та доповненнями), визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 22 710, 00 грн., у тому числі: за основним платежем -15 140, 00 грн., за штрафними санкціями -7 570, 00 грн. (а.с. 7, 8).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»скористалось своїм правом та оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 року в адміністративному порядку, в результаті чого Арцизькою МДПІ 29.09.2010 року було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002262300/1, № 0002272300/1, які також були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарг Арцизькою МДПІ 22.10.2010 року були прийняті рішення № 0002262300/2, № 0002272300/2. 29.12.2010 року Арцизькою МДПІ за результатами розгляду повторної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на податкові повідомлення-рішення від 22.10.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002262300/3 та № 0002272300/3 (а.с. 9-14).
Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер і дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.
Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість, де податкові накладні № 1476 від 27.11.2008 p., № 13306 від 10.12.2008 р., № 1521 від 09.12.2008 р. за січень 2009 року оформлені неналежним чином, а саме: відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну, зареєстрованої платник як платник податку на додану вартість, на загальну на суму податку на додану вартість - 4830,93 грн., що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначеної податкової накладної, а тому, податкові накладні № 1476 від 27.11.2008 p., № 13306 від 10.12.2008 р., № 1521 від 09.12.2008 р. складені в порушення вимог чинного законодавства і не можуть слугувати в якості документа, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (а.с. 104-106).
Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платнику податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що в січні та лютому 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»до складу податкового кредиту включило податок на додану вартість по податкових накладних минулих звітних періодів у розмірі 10 903, 31 грн., а саме: податкова накладна від 05.04.2007 року № 3479 - сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту у січні 2009 року; податкова накладна від 01.11.2007 року № 12159 - сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту у січні 2009 року; податкова накладна від 08.12.2008 року № 227 - сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту у лютому 2009 року; податкова накладна від 27.11.2008 року № 490 - сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту у січні 2009 року; податкова накладна від 18.11.2008 року № 487 - сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту у лютому 2009 року (а.с. 84-88).
Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, в якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період -період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобов'язань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватись саме за звітний період, в якому ці податкові зобов'язання у одного суб'єкта господарювання та відповідно право на податковий кредит у другого суб'єкта господарювання (його контрагента) виникли.
Визначення податкового кредиту саме як право, а не обов'язок, платника податку зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, передбачає, що саме в звітному періоді він може скористатись цим своїм правом на підставах, які зазначені в Законі. Такими підставами відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР є наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР вимагає від платника податку, який хоче скористатись правом на податковий кредит в звітному періоді, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для з'ясування та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою господарською операцією.
У вказаний спосіб норми Закону України №168/97-ВР з одного боку захищають платника податків, який має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобов'язання з цього податку та який у момент виникнення таких податкових зобов'язань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.
В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року не подавало до Арцизької МДПІ заяв зі скаргою на постачальників.
В самому Акті перевірки від 29 липня 2010 року перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив господарські операції із зазначеними в акті контрагентами, але порушенням є включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість від цих операцій в деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2009 року, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні періоди - 05.04.2007 року, 01.11.2007 року, 08.12.2008 року, 18.11.2008 року, 27.11.2008 року. Саме у зв'язку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України №168/97-ВР, йому на цю суму податку на додану вартість збільшена сума податкових зобов'язань. Суд вважає, що такий висновок перевіряючих відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР.
Суд не приймає до уваги твердження позивача в обґрунтування своїх вимог, що ним не надавались скарги на постачальника, так як постачальник не відмовляв в наданні податкової накладної, оскільки наявність такої відмови могла виникнути лише при наявності відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР вимоги позивача у відповідному звітному періоді надати йому податкову накладну. Відсутність отримання податкової накладної у позивача в податковий період, коли вона була виписана, та відсутність відмови контрагента в її наданні, свідчить тільки про те, що позивач не мав бажання у відповідний податковий період скористатися своїм правом на податковий кредит, а тому в неотриманні податкової накладної і не вимагав її від постачальника.
Використання права на податковий кредит шляхом включення податкових накладних, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, Законом України №168/97-ВР не передбачене.
Позивач не спростовує висновків перевіряючих, що постачальниками товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»були виписані податкові накладні відповідно до пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР по першій події -по даті відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку, або по даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків, тобто своєчасно, а тому товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»при бажанні скористатися своїм правом на податковий кредит могло отримати їх своєчасно та відобразити у відповідному звітному періоді.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що діючим законодавством України не встановлено обмежень в частині відображення в податковому обліку податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний податковий період, оскільки саме системний аналіз положень Закону України №168/97-ВР свідчить про встановлення цим Законом строків та порядку відображення податкових зобов'язань та строків та порядку формування права на податковий кредит з податку на додану вартість.
У акті перевірки від 29.10.2010 року зазначено, крім іншого, що за перевіряємий період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»виникла кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності на загальну суму 98 582 грн.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з розшифровки кредиторської заборгованості по товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»у позивача існує кредиторська заборгованість перед ТОВ «Корсар»у сумі 25 482, 00 грн., яка виникла в 2006 році, та перед СВК «Ізумрудний»- у сумі 73 100 грн., яка виникла в 2006 році (а.с. 90).
З урахуванням вищевикладеного, суд не приймає до уваги та вважає необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування протиправності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.08.2010 року № 0002262300/0, від 29.09.2010 року № 0002262300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2 та від 29.12.2010 року № 0002262300/3, оскільки, строк позовної давності по наявній кредиторській заборгованості перед ТОВ «Корсар»та СВК «Ізумрудний»закінчився в періоді, що перевірявся.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що в третьому кварталі 2009 року у контрагентів позивача сплинув строк позовної давності для стягнення вартості отриманих позивачем товарів.
Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями) безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону включається до складу його валових доходів. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону.
Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»в порушення вимог п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР в перевіряємому періоді не включено до статті «Інші операційні доходи»форми № 2, «Фінансові результати»та не виключено із статті «Собівартість»протерміновану кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності на загальну суму 98 582 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 24 645, 00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме відповідачем було правомірно складено акт перевірки від 29.07.2010 року № 299/23-20952731 та винесено податкові повідомлення-рішення від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0, від 29.09.2010 року № 0002262300/1, № 0002272300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2, № 0002272300/2, від 29.12.2010 року № 0002262300/3, № 0002272300/3, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання неправомірними дій стосовно складання акту від 29.07.2010 року № 299/23-20952731 та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2010 року № 0002262300/0, № 0002272300/0, від 29.09.2010 року № 0002262300/1, № 0002272300/1, від 22.10.2010 року № 0002262300/2, № 0002272300/2, від 29.12.2010 року № 0002262300/3, № 0002272300/3 - відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2011 року.
Суддя
03 червня 2011 року