79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 червня 2011 р. № 2а-5182/11/1370
12 год. 25 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представника позивача Саноцького Ю. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення, -
6 травня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000472341/0 від 11.02.2011 року.
Згідно доповнення до позовної заяви № НПЕ-10/187 від 18.05.2011 року (вх. № 22756) позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000472341/0 від 11.02.2011 року та № 0001132341 від 22.04.2011 року.
В судовому засіданні 31.05.2011 року Судом за клопотанням позивача залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаного не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи; у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту; у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями № 7979/6/15-1116 від 13.09.2004 року, № 5865/6/15-1116 від 16.07.2004 року та № 10777/7/15-1117 від 10.07.2002 року, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб. Позивач не має таких підрозділів, а податок на прибуток сплачений юридичною особою -ДТГО «Львівська залізниця».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Позиція відповідача викладена в запереченні № 4174 від 27.05.2011 року, де вказано, що під час проведення перевірки було встановлено порушення ВП «Ужгородська дистанція водопостачання»п. п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме встановлено заниження скоригованого валового доходу, в результаті чого донараховано 236185 грн. податку на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту та застосовано штрафну (фінансову санкцію) у розмірі 59046,25 грн. Відповідач вважає, що вказаним Законом не передбачено централізованої форми сплати податку на прибуток для підприємств залізничного транспорту та їх структурних підрозділів. Просить у задоволенні позову відмовити повністю та розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності в межах позовних вимог, суд встановив наступні факти та правовідносини.
Державне територіально -галузеве об'єднання «Львівська залізниця»зареєстроване 16.03.1992 року та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 296150 від 14.09.2010 року. Позивач взятий на облік в органах ДПС 27.06.1997 року за № 02-7, згідно довідки про взяття на облік платника податків № 715/29-0 від 10.08.2010 року.
Відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання»Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця»зареєстроване 17.02.1997 року та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1590 від 13.04.2006 року.
Відповідачем у період з 28.12.2010 р. по 04.01.2011 р. проведено документальну невиїзну перевірку відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, про що 18.01.2011 року складено акт №66/23-1/10/00267507.
11.02.2011 року на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472341/0, яким за порушення п.1.29 ст. 1, п. п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 236185 грн., та штрафну санкцію в сумі 59046,25 грн.
Відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання»із вказаним податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги № 1126/10/25-044 від 22.04.2011 року ДПА у Закарпатській області скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині 76 грн. податку на прибуток та 19 грн. штрафної санкції, в іншій частині скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.
22.04.2011 року на підставі акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги відповідачем виставлено податкове повідомлення-рішення № 0001132341, яким за порушення п.1.29 ст. 1, п. п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 236109 грн., та штрафну санкцію в сумі 59027,25 грн.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи
Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
Згідно ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт -це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.
Таким чином поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»є різними, а не тотожними поняттями.
Згідно ст. 5 цього ж Закону майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.
Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.
Згідно п. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пунктів 3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Відповідно до Положення «Про відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання»Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця (копія міститься у матеріалах справи), відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання» не має ознак встановлених законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, і діє на підставі Положення, а не Статуту.
Державне територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою.
Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.
Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.
Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням № 7979/6/15-1116 від 13.09.2004 року, № 5865/6/15-1116 від 16.07.2004 року та № 10777/7/15-1117 від 10.07.2002 року, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.
В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.
З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:
1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.
2) структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.
Відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання»державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії. Податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій за 2008 рік -другий квартал 2010 року, копіями платіжних доручень та банківських виписок по сплаті податку на прибуток за четвертий квартал 2008 року на загальну суму 78093576 грн., копіями платіжних доручень та банківських виписок по сплаті податку на прибуток за 2009 рік на загальну суму 192167524 грн., копіями платіжних доручень та банківських виписок по сплаті податку на прибуток за перше півріччя 2010 року на загальну суму 145384500 грн.
Згідно п. п. «д»п. п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.
Згідно ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки матеріали справи свідчать про сплату позивачем податку, то відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді № 000472341/0 від 11.02.2011 року та № 0001132341 від 22.04.2011 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(ЄДРПОУ 01059900, м. Львів, вул. Гоголя, 1) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2011 року.
Суддя Качур Р.П.