79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
15 червня 2011 р. № 2а-559/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.
при секретарі судового засідання Денькович Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 08.04.2011 року № 03.12-12)
від відповідача 1-ОСОБА_2 (довіреність від 24.12.2010 року № 16/6/10-0)
від відповідача 2 -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом
ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія"
до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великиими платниками податків у м.Львові Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0001482301/0/481 від 31.12.2010 року.
Ухвалою від 14 січня 2011 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою ДПІ у м. Львові встановлено, що позивачем допущено порушення пп. 7.2.6п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4., п.п.7.5.1 п. 7.5 п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме -завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року в сумі -49 972 грн., та за серпень 2010 року в сумі 36 727, 89 грн. Позивач з даними порушеннями не погоджується, вважає, що на момент перевірки позивач підтвердив податковими накладними суму податку, попередньо включених до складу податкового кредиту. Позивач включив суму ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних без наявності податкових накладних було б безпідставними. Тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнень до позовної заяви.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у заперечені на позовну заяву від 20.04.2011 року № 7718/10-010/491.
Відповідач 2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 20 червня 2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
21 грудня 2010 року ДПІ у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувало в травні, червні та липні 2010 року, за результатами перевірки складний Акт № 1102/23-4/30823261 (далі -акт первірки).
В результаті проведення перевірки встановлено такі порушення:
пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме -завищено заявлену суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року в сумі -49972, 00 грн., та за серпень 2010 року в сумі -36727, 89 грн.;
пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме -завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2010 року в сумі -36728, 00 грн., та за серпень 2010 року в сумі -12594, 35 грн.
31.12.2010 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0001482301/0/481 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 49 972, 00 грн.( за липень 2010 року) та 36 727, 89 грн. (за серпень 2010 року).
Як вбачається з п. 3.1.3. акта перевірки, перевіркою встановлено, що згідно декларації ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за липень 2010 року складає від'ємне значення в сумі 590091, 00 грн., згідно перевірки ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»до податкового кредиту липня 2010 року безпідставно віднесено суму ПДВ -36727, 89 грн. (порушення описано в розділі 3.1.2 даного акту). За даними перевірки різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту складає від'ємне значення (рядок 18.2 Декларації за липень 2010 року) в сумі (- 553363, 11) гривень (469481 -(105957- 36727, 89); згідно декларації ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за серпень 2010 року складає від'ємне значення в сумі 580608, 00 грн., згідно перевірки ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»до податкового кредиту серпня 2010 року безпідставно віднесла суму ПДВ -12594, 35 грн. (порушення описано в розділі 3.1.2 даного акту). За даними перевірки різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту складає від'ємне значення (рядок 18.2 Декларації за серпень 2010 року) в сумі (- 568013, 65) гривень (296056-(876664 -12594, 35).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97- ВР.
Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.1 ст.7 Закону № 168/97- ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Враховуючи те, що сума ПДВ, яка віднесена платником податку до складу податкового кредиту, є величиною, яка впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, суд, вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування ПДВ, повинен встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.
Згідно п.1.7. ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп.7.2.8. п.7.2. цієї ж статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»вбачається, що вказані податкові накладні були одержані підприємством відповідно в червні 2010 року на суму 20 129, 32 грн., ( а. с. 47 - 54) та липні 2010 року на суму 36 727, 89 грн.( а.с.65 - 75).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до статті 7.2.6 цього Закону).
Представленими позивачем та наявними в матеріалах справи податковими накладними, підтверджені всі суми сплаченого ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
За таких обставин суд приходить до висновку, що дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит, а відтак позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у липні 2010 року в сумі 49972, 00 грн. та у серпні 2010 року в сумі 36727,89 грн.
Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року 0001482301/0/481, - належить скасувати.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Львові від 31.12.2010 року № 0001482301/0/481.
3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»3 (три) гривні 40 коп. судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна