79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 червня 2011 р. № 2а-3184/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретарів судового засідання Янчака П.О., Куч Ю.М.,
з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Гошко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про визнання рішення недійсним,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Яворівському районі Львівської області, в якому просить визнати недійсним Рішення відповідача № 545 від 16 вересня 2010 року, яким до нього застосовано фінансові санкції за несвоєчасне подання звітності за січень-травень 2010 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 46 від 06.09.2010 року скасовано Рішення Управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області №463 від 26.07.2010 року, чим задоволено його скаргу. За таких обставин вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить пп. 5.5, пп. 5.6 п.5 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2. Зазначає, що у зв'язку з задоволенням його скарги рішення № 463 від 26.07.2010 року вважається відкликаним,тому відповідач неправомірно прийняв Рішення № 545 від 16 вересня 2010 року, яким до нього повторно застосовано фінансові санкції за несвоєчасне подання звітності за січень-травень 2010 року. Крім цього, вказує, що його скарга на рішення № 463 є повністю задоволеною відповідно до пп.6.8 п. 6 Постанови №21-2 у зв'язку з порушенням ГУПФ України у Львівській області строків надіслання скаржнику свого рішення-відповіді №46.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Гошко Ю.І. позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Вважає Рішення № 545 від 16 вересня 2010 року про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України в розмірі 1784,77 грн. законним. Заперечила повторне застосування фінансових санкцій до позивача та несвоєчасність надання відповіді на його скаргу на Рішення №463 від 26.07.2010 року. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV регулюються цим Законом.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV від 09.07.2003 року ( далі -Закон № 1058-ІV) є страхувальником, на якого покладено обов'язки, визначені ст. 17 цього Закону. Зокрема, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановлені Пенсійним фондом.
Строки подання звітності встановлені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління ПФУ від 05.11.2009 р. за №26-1, який набув чинності з 01.01.2010 р. (надалі - Порядок).
Відповідно до п.2.1. Порядку страхувальники формують та подають до органів ПФУ звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом визначений календарний місяць.
Представник позивач підтвердив факт подання ОСОБА_3 до УПФ України у Яворівському районі Львівської області звіту за січень-травень 2010 року з порушенням визначених законодавством строків.
Згідно п.1.6. Порядку до страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом.
На виконання вимог Закону УПФ України у Яворівському районі Львівської області на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийнято Рішення № 463 від 26.07.2010 р. про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_3 в розмірі 850, 00 грн.
Позивач Рішення № 463 від 26.07.2010 р. оскаржив.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення № 46 від 06.09.2010 року, яким скасовано Рішення відповідача № 463 від 26.07.2010 р. та зобов'язано управління ПФУ у Яворівському районі вжити заходів щодо усунення недоліків, пов'язаних із визначенням розміру фінансових санкцій.
УПФ України у Яворівському районі Львівської області у відповідності до вимог п.5 ч.9 ст. 106 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийнято Рішення № 545 від 16.09.2010 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_3 в розмірі 1784,77 грн.
Позивач Рішення № 545 від 16.09.2010 року оскаржив.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 рішенням Пенсійного фонду України від 21.01.2011р. залишено без змін Рішення №545 від 16.09.2010 р.
Постановою правління ПФ України №21-2 від 19.12.2003 р. затверджено Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 81/8680.
Відповідно до пп. 5.5 п.5 Порядку у разі скасування раніше прийнятого рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені, накладення штрафу та рішення за заявою страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення вищого органу Пенсійного фонду про повне або часткове задоволення скарги страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, про що зазначається в рішенні відповідного органу Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 5.6. п.5 Порядку рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, ніж рішення, яке оскаржувалося.
У разі збільшення органом Пенсійного фонду суми страхових внесків, пені та штрафних санкцій, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені не відкликаються, а на суму такого збільшення органом Пенсійного фонду надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу).
Збільшена сума вимоги про сплату недоїмки, штрафу та пені повинна бути сплачена або може бути оскаржена страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, за процедурою, визначеною цим Порядком, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження збільшеної суми страхових внесків (рішення про нарахування пені, накладення штрафу).
Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 46 від 06.09.2010 року скасовано Рішення відповідача № 463 від 26.07.2010 р. по причині неправильності визначення розміру фінансових санкцій і такий підлягав збільшенню, що і було зроблено Рішенням № 545 від 16.09.2010 року.
Згідно пп.6.8. п.6 Порядку якщо вмотивоване рішення за скаргою та/або заявою страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги та/або заяви або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга та/або заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Відповідач представив квитанцію та реєстр №118 від 06.09.2010 року вихідної кореспонденції, з відбитком штампу поштового відділення, з яких вбачається, що рішення № 46 від 06.09.2010 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було направлено ОСОБА_3 саме 06.09.2010 року, тобто своєчасно.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем строків надіслання позивачу вмотивованого рішення за його скаргою, а також повторного застосування до позивача фінансових санкцій за порушення ним строків подання звітності до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем Рішення № 545 від 16 вересня 2010 року про застосування фінансових санкцій, суд вважає, що воно прийняте відповідачем з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV і з дотриманням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Враховуючи наведене, суд дійшов до переконливого висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, Рішення № 545 від 16 вересня 2010 року прийняте правомірно, тому позов є безпідставним.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд
В задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про визнання рішення недійсним відмовити.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 20 червня 2011 року.
Суддя Хома О.П.