79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 червня 2011 р. № 2а-6425/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову відповідача ВП №26419995 від 12.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-6249, виданого 31.03.2011 року Львівським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.12.2008 року, з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 3, 18, 19, 24 та 26 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.6.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, оскільки у виконавчому листі невірно вказано номер судового рішення та резолютивну частину постанови. Вважає, що державний виконавець, встановивши вказану обставину, повинен був відкласти проведення виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ст. 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі -Закон № 2677-VI).
Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що 12.05.2011 року державним виконавцем ВДВС Золочівського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 26419995 з виконання виконавчого листа № 2а-6249, виданого 31.03.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, згідно якого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни»за період з 04.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.12.2008 року, з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум
Відповідно до ст. 25 Закону № 2677-VI державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону № 2677-VI, частина перша якої передбачає, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Позивач посилається на невірність резолютивної частини і номера судового рішення у виконавчому документі та як на доказ винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням вимог чинного законодавства та як підставу для відкладення виконавчих дій.
Будь-яких доказів на підтвердження неправильності резолютивної частини і номера судового рішення, за яким Львівським окружним адміністративним судом 31.03.2011 року видано виконавчий лист по справі № 2а-6249/08/1370, позивачем не подано, а судом не встановлено.
Відповідно до п. 3.6.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, у разі, якщо після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження буде встановлено невідповідність виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 19 «Про виконавче провадження», державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій у порядку установленому статтею 32 Закону, та негайно повідомляє стягувану про необхідність звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог чинного законодавства.
Наявна в матеріалах справи фотокопія виконавчого листа № 2а-6249/08/1370, виданого 31.03.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, містить всі передбачені статтею 18 Закону № 2677-VI відомості, що виключає відкладення виконавчих дій.
Оскільки даний виконавчий документ відповідає вимогам Закону, то він підлягає до виконання.
Суд вважає помилковими посилання позивача на статті Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України № 606-ХІV від 21.04.1999 року, оскільки з 09.03.2011 року він діє в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2011 року з виконання виконавчого листа № 2а-6249/08/1370, виданого 31.03.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, суд вважає, що така прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Позивач не навів доказів на обґрунтування позовних вимог в частині неправомірності дій відповідача та не вказав в чому такі полягають.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконливого висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167,181 Кодексу адміністративного України, суд
В задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області до Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови відмовити.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 20 червня 2011 року.
Суддя Хома О.П.