15.06.2011 Справа № 4/153
За позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний акціонерний банк", м. Ужгород
до відповідача Закарпатської обласної спілки споживчих товариств, м. Ужгород
з участю третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж", м. Мукачево
про визнання права користування земельною ділянкою площею 0,0372 га по вул. Гойди, 10 у м. Ужгороді
Суддя Г.Й. Бобрик
За участю представників
судового процесу:
від позивача - ОСОБА_1 -представник по дов. від 21.02.2011 р. № 07/11
від відповідача -
від третьої особи -ОСОБА_2. -представник по довіреності
Рішення виноситься 15.06.2011 р., у зв”язку з оголошенням в засіданні суду перерви, за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.10.10 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.11 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Комерційний акціонерний банк" відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ " Латуж" задоволено: Визнано за ТОВ "Латуж" право користування земельною ділянкою в м. Ужгород на вул. Гойди, 10 площею 0,0372 га, в т.ч. на 0,0228 га під будинком та 0,0144 га - для обслуговування будинку.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.11 р. у справі № 4/153 скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 07.10.10 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.11 р. у справі № 4/153, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
В даній постанові Вищого господарського суду України зазначено, що суди не з'ясували питання що до права позивача на земельну ділянку, на якій знаходиться придбана ним та з часом відчужена нерухомість; на яких умовах в подальшому використовувалась ця земельна ділянка. Судами не досліджувався зміст договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.07р..Договір купівлі-продажу від 30.10.2007 року в матеріалах справи відсутній. Не з'ясовано, чи вилучалась земля в установленому порядку у спілки споживчих товариств та чи має ТОВ "Латуж" документи, що посвідчують право на спірну земельну ділянку (ст. 126 ЗК України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Обласною спілкою споживчих товариств та Комерційним Кооперативним Інвестиційним Банком “Коопінвестбанк”(правонаступником якого згідно з Статутом є Публічне акціонерне товариство „Комерційний інвестиційний банк”) 04.03.1996р. було укладено договір купівлі-продажу № 1, відповідно до умов якого Облспоживспілка продає, а “Коопінвестбанк” купує частину будинку у м. Ужгороді по вул. Гойди, 10 площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі вартістю 16 млрд. крб..
На підставі вказаного договору купівлі-продажу та Акту прийому-передачі від 10.03.1996 року Публічне акціонерне товариство „Комерційний інвестиційний банк” стало власником частини будинку в м. Ужгороді на вул. Гойди, 10 площею 1104 кв. м. (24/100 від загальної площі будинку) (а.с. 12-13).
Вказане право власності було зареєстроване Ужгородським міжрайонним малим виробничим підприємством технічної інвентаризації, підтвердженням чого є Реєстраційне посвідчення від 07.10.1996 року №924 (а.с. 13 на звороті), проте, земельна ділянка площею 0,194 га перебувала у постійному користуванні Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (Державний акт серії ІІ-ЗК №000020 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 175) (а.с. 36-40).
Вказані обставини послужили підставою для звернення позивача до ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” з клопотанням щодо розробки проекту розподілу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 10. Вказаним підприємством було розроблено проект розподілу зазначеної земельної ділянки з врахуванням пропорційності зайнятих сторонами площ будинку та надано даний проект для погодження сторонам (міститься у матеріалах справи). Позивачем вказаний проект розмежування погоджено, про що свідчить підпис посадової особи позивача та його печатка, у той же час відповідачем проект розподілу земельної ділянки не погоджено, шляхом відмови у підписі такого проекту без надання жодних власних варіантів розподілу земельної ділянки (а.с. 15-16).
Як вбачається з матеріалів справи, Закарпатська ОССТ звернулось до господарського суду Закарпатської області (справа 4/333) з вимогами про визнання права власності на 24/100 адмінбудівлі за вищевказаною адресою, про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 04.03.1996 року та, відповідно, Свідоцтва на право власності на 24/100 частки вказаної будівлі. Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2009 року по справі №4/333 у задоволенні вказаних вимог останнього відмовлено (а.с. 89-94). Тому, факт передачі частини будівлі (24/100) по вул. Гойди, 10 у м. Ужгороді за договором купівлі-продажу №1 від 04.03.1996 року суд вважає доведеним у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
30.10.2007 року між ПАТ "Комерційний акціонерний банк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Латуж” було укладено договір купівлі-продажу частини будівлі у м. Ужгороді по вул. Гойди, 10 площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі будинку, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та внесено у реєстр за № 4589, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №16673218 (а.с.124), а також довідкою комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” від 29.09.2010 року № 7049 (а.с. 123).
З огляду на те, що ТзОВ „Латуж” є власником будівлі на спірній землі, останнє вступило до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору про визнання права користування земельною ділянкою.
У зв”язку з наведеним, позовні вимоги ПАТ „Комерційний інвестиційний банк” про визнання за останнім права користування земельною ділянкою в м. Ужгороді по вул. Гойди, 10, площею 0,0372 га., з яких 0,0228 га. -під частиною будинку, що придбана ТОВ КБ „Коопінвестбанк” за договором купівлі -продажу № 1 від 04.03.1996 р. та 0,0144 га. земельна ділянка для обслуговування придбаної частини будинку відповідно до принципу пропорційності зайнятих приміщень, на думку суду, є безпідставними і спростовуються вищенаведеними обставинами справи, а саме, відчуженням позивачем нерухомого майна (будівлі по вул.. Гойди, 10, у м. Ужгороді, площею 1104 кв.м., що складає 24/100від загальної площі будинку за договором купівлі -продажу від 30.10.2007 р. , що підтверджується Довідкою комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” № 7049 від 29.09.2010 р. та Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 16673218, які підтверджують право власності ТОВ „Латуж” на вказану частину будівлі. Відтак, у ПАТ „Комінвестбанк” відсутні правові підстави на право користування земельною ділянкою, а тому судом правомірно відмовлено останньому у задоволені вищезазначених позовних вимог, про що констатовано у Постанові Вищого господарського суду від 05.04.2011 р.
Відповідно до ст. 120 ЗК України, право на земельну ділянку або її частину може переходити до власника споруди на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на праві договору оренди
Підстави набуття права на землю передбачені, зокрема, ст. 116, 120 ЗК України; виникнення права користування -ст. 125 ЗК України; документи, що посвідчують право на земельну ділянку -ст. 125 ЗК України.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Ст. 377 ЦК України передбачені випадки переходу права на земельну ділянку при придбанні будівлі, що розміщені на ній. Зокрема, зазначено, що до особи, яка придбала будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором. Якщо будівля розміщена на землі, наданій в користування, то до покупця будівлі переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для обслуговування будівлі.
Таким чином, ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України проголошено перехід права на земельну ділянку, а не перехід самої земельної ділянки. Право на земельну ділянку повинно бути оформлено у порядку, передбаченому ст.ст. 124, 125, 126 ЗК України.
Відповідно до вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, які є обв”язкові для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд, для дослідження змісту договору купівлі -продажу від 30.10.2007 р., витребував даний договір, однак, позивач та третя особа відмовились надати його суду.
Під час з”ясування у судових засіданнях чи вилучалась земля, у встановленому порядку у Спілки споживчих товариств та чи має ТОВ „Латуж” документи, що посвідчують право на спірну земельну ділянку (ст. 126 ЗК України), відповідних документів судом не отримано.
Зважаючи на те, що не відбувається автоматичний перехід земельної ділянки, наданої продавцю нерухомості до її нового власника. Новий власник набуває лише права користування землею, яке необхідно оформити в установленому земельним законодавством порядку.
Так як товариство „Латуж” не подало суду документів, оформлених у встановленому земельним законодавством порядку на спірну земельну ділянку, відсутні правові підстави для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 120, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові публічного акціонерного товариства "Комерційний акціонерний банк" відмовити повністю.
2. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Г.Й.Бобрик
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 15.06.2011 р.
Рішення підписано 17.06.2011 р.