"22" червня 2011 р. Справа № 42/16б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. -головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ
на ухвалувід 28.04.2011 р. Донецького апеляційного господарського суду
у справі№ 42/16б господарського суду Донецької області
за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Водограй плюс", м. Донецьк
доакціонерного товариства закритого типу "Промкомбінат", м. Донецьк
провизнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ "Родовід Банк"ОСОБА_1, довір.,
ТОВ "Водограй плюс"ОСОБА_2, довір.,
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.02.2010 року порушено провадження у справі № 42/16б про банкрутство акціонерного товариства закритого типу "Промкомбінат" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй плюс" в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Донецької області від 15.02.2010 року (суддя -Попов О.В.) Боржника було визнано банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2010 року (суддя -Попов О.В.) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.
Не погодившись з цими постановою та ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Донецької області від 15.02.2010 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2010 року, а провадження у справі припинити.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року (головуючий суддя -М'ясищев А.М., судді: Москальова І.В., Склярук О.І.) Заступнику прокурора Донецької області було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Донецької області (далі -Прокурор) звернувся до Вищого господарського суду України в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року, а справу на правити до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 36-1, 37 Закону України "Про прокуратуру", а також норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 29 ГПК України .
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі зазначив, що ПАТ "Родовід Банк" не є тією особою, згідно приписів ст. 2 ГПК України, в інтересах якої Прокурор може звертатись з позовом до господарського суду. За цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги Прокурора до розгляду.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками, оскільки вони зроблені з невірним застосуванням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим зазначає про таке.
Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Підстави та порядок участі та вступу у господарську справу прокурора регламентується не тільки положеннями ст. 2 ГПК України (на які послався суд апеляційної інстанції), але і нормами ст. 29 ГПК України.
Так, виходячи з викладених норм та враховуючи положення ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор, що не приймав участі у справі та не вступав у справу, з метою вступу у справу має право також звернутися із апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, за умови дотримання підстав участі та вступу прокурора у справу у господарському процесі, що визначені положеннями ст.ст. 2, 29 ГПК України.
Відповідно до вказаних норм та приписів норм ст.ст. 2, 29 ГПК України, прокурор приймає участь у господарській справі та має право звернутися із апеляційною скаргою на судове рішення у господарській справі з метою захисту та в інтересах держави.
Вказані положення кореспондуються із нормами п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст. 361 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Прокурор, зазначаючи при зверненні із апеляційною скаргою про необхідність захисту інтересів держави та з метою запобігання порушення інтересів держави у даній справі, вказав ПАТ "Родовід Банк" особою стосовно якої мають бути захищені відповідні інтереси держави, оскільки Держава Україна володіє часткою у статутному капіталі цього банку в розмірі 99,9907 %, а управління такими корпоративними правами здійснює Міністерство фінансів України. Кредиторські ж вимоги цього банку до Боржника складають 51 268 358 грн. 64 коп.
Отже, Прокурором в апеляційній скарзі було зазначено і в чому полягає порушення та захист інтересів держави у даній справі, і особу -ПАТ "Родовід Банк", і орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Міністерство фінансів України, і підстави, за яких Прокурор звернувся в інтересах саме цього банку, і яким чином інтереси держави пов'язані саме з цією особою.
Суд же апеляційної інстанції на це уваги не звернув, не врахував згадані вище положення в Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року, а також положення ст. 29 ГПК України, безпідставно відмовивши Прокурору у прийнятті апеляційної скарги на постанову про визнання боржника Банкрутом та ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства.
При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційне провадження з перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції було здійснено на предмет правомірності застосування апеляційним судом норм діючого законодавства щодо права прокурора вступити у справу та звернутись із апеляційною скаргою у господарській справі. Дотримання ж Прокурором інших норм законодавства при зверненні із апеляційною скаргою одночасно, як на постанову господарського суду Донецької області від 15.02.2010 року, так і на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2010 року, а відповідно й інші підстави для можливого повернення апеляційної скарги Заступника прокурора Донецької області на вказані судові рішення, не були предметом розгляду у даному касаційному провадженні.
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Заступника прокурора Донецької області на постанову та ухвалу суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконна, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття (неприйняття) цієї апеляційної скарги Заступника прокурора Донецької області до провадження.
Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про направлення справи до суду апеляційної інстанції для розгляду задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 20, 361 Закону України "Про прокуратуру" та ст.ст. 2, 29, 91 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.04.2011 р. у справі № 42/16б скасувати.
3. Справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття (неприйняття) апеляційної скарги Заступника прокурора Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 15.02.2010 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2010 року до провадження.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 24.06.2011 року.