"20" червня 2011 р. Справа № 17/80
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Оіл.ДК"
напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011р.
у справігосподарського суду Закарпатської області №17/80
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Оіл.ДК"
до
треті особиПриватного підприємця ОСОБА_1
Ужгородська міська рада;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервус";
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області
проусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва та стягнення 50 000, 00грн. моральної шкоди
представники сторін - не з'явилися.
25.08.2010р. ТОВ "Гранд-Оіл.ДК" звернулися до господарського суду Закарпатської області з позовом про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 знести самочинне будівництво третьої черги 70-квартирного житлового будинку по вул.Лінтура в м.Ужгороді, яке здійснюється останнім без належних чином погодженого проекту та оформлення дозвільних документів, використовуючи суміжну земельну ділянку без дозволу підприємства та міськради, тому вважав, що в даному випадку наявні підстави для застосування положень ст.376 ЦК України. Також, просив стягнути з підприємця 50 000,00грн. моральної шкоди, завданої неправомірними діями останнього чим позбавлено товариство реалізувати власний проект, вплинуло на його ділову репутацію.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у товариства права на звернення з відповідним позовом на підставі ст.376 ЦК України, крім того будівництво цього будинку не є самочинним. Також, зазначав, що земельні ділянки сторін не є суміжними, між ними було передбачено проїзд, який протиправно зайнятий товариством (поставлено огорожу).
Ужгородська міська рада та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області заперечували проти задоволення позову та спростовували доводи позивача про здійснення відповідачем самочинного будівництва.
14.01.2011р. рішенням господарського суду Закарпатської області (суддя Ушак І.Г.), залишеним без змін 30.03.2011р. постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Галушко Н.А. -головуючий, Краєвська М.В., Орищин Г.В.) у позові відмовлено, мотивуючи недоведеністю його вимог.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Оіл.ДК" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг з огляду на наступне.
Попередніми судовими інстанціями установлено, що ТОВ "Гранд-Оіл.ДК" та ПП ОСОБА_1 є користувачами сусідніх земельних ділянок у м.Ужгороді відповідно -по вул. Слов'янській набережній (договір оренди від 13.08.07) та по вул.Лінтура (договір оренди від 19.10.05), - наданих їм Ужгородською міською радою для здійснення будівництва. Проаналізувавши наявні матеріали справи, відповідну документацію погоджену відповідачу відносно 70-квартирного житлового будинку, доводи міськради та інспекції щодо здійснення будівництва на відведеній підприємцю земельній ділянці, за наявності відповідного дозволу і затвердженого проекту та відсутності будь-яких рішень контролюючих органів щодо порушення ним будівельних норм, попередні судові інстанції дійшли висновку про безпідставність тверджень позивача відносно здійснення відповідачем самочинного будівництва. Відповідно, не знайшли підстав для застосування положень ст.376 ЦК України, за якими правом на звернення до суду з відповідними вимогами за певних умов мають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, яким не є ТОВ "Гранд-Оіл.ДК". Відхилено, як безпідставні доводи позивача про порушення цим будівництвом його прав, яким не було доведено належними доказами використання відповідачем суміжної земельної ділянки, натомість матеріали справи містили рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зобов'язання ТОВ "Гранд-Оіл.ДК" демонтувати огорожу, встановлену з порушення меж земельної ділянки по вул.Лінтура -Воз'єднання.
Крім того, приватним підприємцем до матеріалів справи долучено акт погодження генерального плану земельної ділянки з проїздом по вул.Лінтура, підписаного ним, ТОВ "Гранд-Оіл.ДК", ТОВ "Сервус" та Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, за яким, зокрема ТОВ "Гранд-Оіл.ДК" зобов'язувалися забезпечити влаштування проїзду до ділянки підприємця, не чинити перешкод при виконанні робіт по влаштуванню проїзду та демонтувати частину огорожі, яка перекриває доступ до ділянки відповідача.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких правильно застосовано норми матеріального і процесуального права та мотивовано відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Оіл.ДК" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 21.07.2010р. у справі №17/80- без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяГ.В. Жаботина
СуддяЛ.В. Ковтонюк