"23" червня 2011 р. Справа № 51/314
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:С.Могил,
Ж.Бернацької, Є.Борденюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."
на постановувід 06.04.2011
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 51/314
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."
дотовариства з обмеженою відповідальністю "К.С.І. СПЕЙС-ТЕК"
простягнення 487 399,74 грн. та зобов'язання повернути майно
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаКачоровська А.Г. (дов. від 07.02.2011)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогами повернення майна в кількості 3 557 одиниць, переданого за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 та присудження до стягнення з відповідача 487 399 грн. 74 коп. заборгованості з орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2010 (суддя А.Пригунова), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 (колегія суддів: Л.Кондес, Г.Корсакова, Н.Нєсвєтова), позовні вимоги задоволені частково: присуджено до стягнення з ТОВ "К.С.І. СПЕЙС-ТЕК" 487 399 грн. 74 коп. заборгованості з орендної плати, у іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
12.12.2007 між ТОВ "ДОКА Україна Т.О.В."та ТОВ "К.С.І. СПЕЙС-ТЕК" укладений договір № 7.276 оренди майна (оперативна оренда), за умовами якого позивач зобов'язується надати відповідачу у тимчасове користування за плату опалубку (надалі - майно), згідно з додатком 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.
На виконання умов договору, за період з лютого 2008 р. по травень 2008 р., сторонами підписані наступні накладні на переміщення, тобто на передачу майна: накладна на переміщення № ДК-0001218 від 27 лютого 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001219 від 27 лютого 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001952 від 25 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0001957 від 25 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002107 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002095 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002101 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002106 від 31 березня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002212 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002220 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002226 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002227 від 03 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002279 від 07 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002284 від 07 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002391 від 10 квітня 2008 р.; накладна на переміщення № ДК-0002402 від 10 квітня 2008 р.
З урахуванням фактичного обсягу майна позивачем виставлялися відповідачу акти наданих послуг з орендної платі та рахунки-фактури, зокрема, за лютий 2008 року -рахунок-фактура № 0000000388 від 29.02.2008 на суму 1 908, 25 грн.; за березень 2008 року -акт надання послуг № 0000000608 від 31.03.2008 на суму 26 259, 23 грн.; за квітень 2008 року -акт надання послуг № ДК-0000868 від 30.04.2008 на суму 246 068, 86 грн.; за травень 2008 року -акт надання послуг № ДК-0001113 від 31.05.2008 на суму 251 082, 74 грн.
Проте, відповідач за вищезазначеними актами та рахункам здійснив лише часткову оплату. Зазначені обставини підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача.
Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача з орендних платежів за період з 29.02.2008 до 31.05.2008 становить 487 399, 74 грн.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведена відсутності його вини у порушенні зобов'язання, доказів належного виконання зобов'язання за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 в частині сплати орендної плати не надано.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 28.02.2008 до 31.05.2008 підлягають задоволенню.
Що ж до вимоги позивача про повернення майна в кількості 3 557 одиниць, переданого за договором оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 суд відзначив наступне.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моментом одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Позивач стверджує, що ним на адресу відповідача 02.06.2008 надіслане повідомлення №362 про відмову від договору з вимогою повернення майна і оплати заборгованості з орендних платежів та згодом, 09.09.2010 відповідачу повторно надіслане повідомлення №526 про відмову від договору оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 з вимогою повернення майна та оплати заборгованість з орендних платежів, а отже позивач вважає, що договір оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 є розірваним на підставі повідомлення № 362 від 02.06.2008.
Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, договір вважається розірваним саме з моменту одержання відповідачем відповідного повідомлення.
Однак позивачем належним чином не доведено факту отримання відповідачем повідомлень № 362 від 02.06.2008 та № 526 від 02.09.2010.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що лист № 526 про відмову від договору від 02.09.2010, який направлявся відповідачеві, повернутий органами поштового зв'язку позивачеві, причиною повернення надісланого листа є незнаходження відповідача за зазначеною на поштовому конверті адресою.
З наведеного випливає, що договір оренди майна № 7.276 від 12.12.2007 не припинив свою дію, а вимога про повернення майна в кількості 3 557 одиниць є неправомірною.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову у справі скасувати частково, прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Тобто, частиною 2 цієї статті визначений момент розірвання договору найму при відмові наймодавця від договору.
Зазначена норма закону є спеціальною нормою, яка регулює односторонню відмову від договору.
Статтею 651 ЦК України врегульовані правовідносини з розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Звернення до суду про розірвання договору у відповідності до ст. 651 ЦК України не передбачає досудового врегулювання спору.
Правовий аналіз законодавчих положень ст. 651 та ст. 782 ЦК України дає підстави для висновку, що заявлена вимога про повернення майна у зв'язку з відмовою наймодавця від договору у відповідності до ст. 782 ЦК України, не може бути залишена судом без задоволення (відмова у позові) з огляду на відсутність належних доказів про повідомлення наймача, оскільки сама позовна вимога є способом повідомлення наймача про відмову від договору наймодавця. У даному випадку суд вправі самостійно визначити момент розірвання договору.
Виходячи з наведеного, рішення та постанову слід скасувати в частині відмови у позові про повернення майна, а справу у цій частині необхідно передати на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2010, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 у справі №51/314 скасувати в частині відмови у позові. У цій частині справу передати на новий розгляд.
У решті -рішення та постанову залишити без зміни.
Судді: С. Могил
Ж. Бернацька
Є. Борденюк