"22" червня 2011 р. Справа № 5002-1/5359-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011
у справігосподарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до1. Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
2. Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
провизнання недійсним наказу
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явились
від відповідачів:1. ОСОБА_2 -дов. від 14.03.2011 за №01-13/274
2. не з'явились
Рішенням від 25.11.2010 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя: Ковтун Л.О.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним наказ № 1 від 21.09.2010 Управління торгівлі і підприємництва виконавчого комітету Євпаторійської міської ради щодо анулювання дозволу виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №0856 від 04.06.2010 на право розміщення магазину "Талісман" по АДРЕСА_1 виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
Постановою від 01.02.2011 Севастопольського апеляційного господарського суду (судді: Ткаченко М.І. - головуючий, Проценко О.І., Воронцова Н.В.) рішення від 25.11.2010 господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано. Провадження зі справи припинено.
Постанова мотивована тим, що відповідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з визнанням недійсним наказу, тому між сторонами відсутній спір про право, що виключає розгляд справи за правилами господарського судочинства і є адміністративним спором.
Не погоджуючись з постановою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом порушені норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень. Для публічно-правового спору є характерним: 1) суб'єктний склад; 2) підстави виникнення цього спору; 3) визначення меж повноважень адміністративного суду.
Крім того, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, господарському суду у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, принагідно аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
Зокрема, посилання позивача на порушення положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України як на правову підставу позовних вимог вказують на приватноправовий характер спору.
Крім того, господарські суди не врахували, що за чинним законодавством, визначення "Український народ", "держава", "територіальна громада" не збігаються з поняттям "Юридична особа", а тому від імені в цивільних відносинам діють, відповідно, органи державної влади і місцевого самоврядування, які у визначених законодавством випадках мають цивільну правосуб'єктність, тому коли такі органи витупають від імені власника ("Українського народу", "територіальної громади") як учасника цивільних відносин, то діють вони не як органи, наділені владними повноваженнями, а як юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю. У зв'язку з такими діями цих органів відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України виникають цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно приписів частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормована підвідомчість спорів господарським судам України, зокрема, господарським судам підвідомчі справи у спорах, про визнання недійсними актів з підстав зазначених у законодавстві. При цьому під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обов'язки суб'єкта, або визначеного кола суб'єктів, якому вони адресовані.
Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на здійснення його діяльності, шляхом заборони розміщення об'єкту торгівлі, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення першої інстанції, не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому враховуючи суть спору постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню з направленням справи для перегляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 01.02.2011 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи № 5002-1/5359-2010 скасувати.
Справу направити до Севастопольського апеляційного господарського суду для перегляду по суті.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга