"22" червня 2011 р. Справа № 10/64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиАкціонерної компанії "Дабітрон Лімітед"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 03.03.2011
у справігосподарського суду Львівської області
за позовомАкціонерної компанії "Дабітрон Лімітед"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"
простягнення 348 250 000 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явились
від відповідача:не з'явились
від 3-ої особи:ОСОБА_1. -дов. від 30.09.2010 за № 909/11.5.2
Рішенням від 19.05.2009 господарського суду Львівської області (суддя: Довга О.І.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з ТОВ "Торговий дім "Софі"на користь позивача 35 000 000 євро - еквівалент 348 250 000 грн. боргу, 25 500грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 03.03.2011 Львівського апеляційного господарського суду (судді: Орищин Г.В. - головуючий, Галушко Н.А., Краєвська М.В.) рішення від 19.05.2009 господарського суду Львівської області скасовано. В позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України. Однак, позивачем не доведено факту надання послуг відповідачу за контрактом від 08.09.2007 на суму 35 000 000 євро, відповідно, не доведено виникнення у відповідача зобов'язання з оплати таких послуг.
Не погоджуючись з постановою АК "Дабітрон Лімітед" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 215, 234 Цивільного кодексу України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 08.09.2007 акціонерна компанія "ДАБІТРОН ЛІМІТЕД" та ТОВ "ТД "Софі" уклали контракт про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО), відповідно до якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надати послуги з організації процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО), в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, зокрема, надати консультаційні послуги з організації компанії; здійснити підготовку до акціонування ТОВ "Торговий дім "Софі"; провести зовнішній фінансовий та юридичний аудит; розробити стратегію дій по ІРО та її детальний план; укласти з потенційними інвесторами попередні договори про андеррайтінг, тощо, на загальну суму 35 000 000 євро.
Пунктом 2.2 контракту встановлено, що детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим контрактом, міститься у додатках до актів виконаних робіт та визначається у завданні відповідача(замовника), яке надається відповідачем виконавцю (позивачу).
Відповідно до п.п.3.3., 3.4, 3.5. контракту, вартість послуг визначається сторонами по факту їх виконання та фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг); акт про надані послуги затверджується замовником (відповідачем) не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання його від виконавця (позивача); відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 5 днів з моменту отримання акта виконаних робіт; у випадку судового спору оплата визначається в гривнях згідно курсу НБУ на день подачі позовної заяви.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2009. У випадку, якщо замовник відмовляється підписати акт виконаних робіт, виконавець (позивач) надсилає вказаний акт замовнику (відповідачу) поштою і якщо протягом 5-ти днів відповіді від останнього не надходить, то акт виконаних робіт вважається підписаним сторонами, що передбачено п.6.1 контракту.
05.01.2009 сторонами укладено контракт про припинення договірних зобов'язань та погашення боргу, відповідно до умов якого сторони домовились про дострокове припинення контракту від 08.09.2007, а заборгованість відповідача відповідно контракту від 08.09.2007 є боргом і підлягає погашенню протягом 7-ми днів з моменту підписання цього контракту.
Отримана відповідачем 05.01.2009 вимога про оплату заборгованості протягом 7-ми днів, залишена без відповіді та без виконання.
Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що залучений до матеріалів справи акт про надання послуг за договором від 08.09.2007, не є належним доказом виконання своїх зобов'язань за договором щодо надання послуг на суму 35 000 000євро, оскільки відповідно до п.3.3. договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх виконання та фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг), відтак, за відсутності належним чином підписаних актів виконаних робіт є неможливим встановити факт надання таких послуг на вказану суму, тобто відповідність дійсності фактичних даних, які отримані з законних джерел та придатність для встановлення чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування в справі.
Господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання позивача на контракт від 05.01.2009, як доказ про повне виконання позивачем умов контракту від 08.09.2007 року на суму 35 000 000євро, є помилковим, оскільки він не містить суми боргу, яка утворилась за відповідачем, відтак, це твердження фактично суперечить контракту про припинення договірних зобов'язань, відповідно до умов якого сторони домовились про дострокове припинення контракту від 08.09.2007. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надання послуг відповідачу за контрактом від 08.09.2007 на суму 35 000 000євро, відповідно, не доведено виникнення у відповідача зобов'язання з оплати таких послуг.
Апеляційний господарський суд правомірно не прийняв як доказ акт-звірки розрахунків з підстав, що він не є первинним бухгалтерським документом. Відповідно до приписів чинного законодавства акт звірки - є документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, розрахунками, тощо). Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Первинні документи повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено залік, інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 03.03.2011 Львівського апеляційного господарського суду зі справи №10/64 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга