"22" червня 2011 р. Справа № 42/114б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. -головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК", м. Київ
на постанову
та ухвалувід 30.03.2011 р. Донецького апеляційного господарського суду
від 13.10.2010 р. господарського суду Донецької області
у справі№ 42/114б господарського суду Донецької області
за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Стіл", м. Київ
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Трейд", м. Донецьк
провизнання банкрутом
розпорядник майнаарбітражний керуючий Годовіченко Д.В.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"ОСОБА_1., довір.,
розпорядник майнаарбітражний керуючий Годовіченко Д.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2010 року порушено провадження у справі № 42/114б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Трейд" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Стіл" (далі - Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2010 року (суддя - Попов О.В.) визнано вимоги кредиторів до Боржника, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у загальній сумі 4 182 630 грн. 00 коп., що складаються з вимог ініціюючого кредитора в сумі 4182630 грн. 00 коп. з віднесенням цих вимог до четвертої черги задоволення, а розпорядника майна зобов'язано окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна Боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно Боржника, яке є предметом застави. Також, розпорядника майна було зобов'язано провести збори кредиторів та надати рішення про створення комітету кредиторів.
Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс банк" (далі -Банк) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2010 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року (головуючий суддя -Волков Р.В., судді: Калантай М.В., Новікова Р.Г.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2010 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року скасувати, а справу передати та новий розгляд до місцевого господарського суду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 14, 15, 16 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення розпорядника майна Боржника та представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства в порядку вимог ст. 14 Закону про банкрутство ініціюючим кредитором була подана заява із додатковими вимогами до Боржника, які були внесені до реєстру вимог кредиторів, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. За цих підстав, був затверджений реєстр вимог кредиторів, висновок про що підтриманий судом апеляційної інстанції. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що в ухвалі суд першої інстанцій зобов'язав розпорядника майна включити вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна Боржника, до реєстру вимог, а заставний кредитор не є конкурсним, тому його вимоги не розглядаються у попередньому засіданні.
Заперечуючи ці висновки, заявник касаційної скарги зазначає, що включені до реєстру вимоги Банку не були визнані ухвалою суду, тоді як підставою для участі у зборах кредиторів та визначення кількості голосів кредитора на таких зборах є саме ухвала господарського суду.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені з невірним застосуванням норм Закону про банкрутство.
Так, згідно норм ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За приписами норм ст. 14 ст. 15 Закону про банкрутство реєстр вимог кредиторів, який був складений розпорядником майна до проведення попереднього засідання та поданий на затвердження господарському суду, складається з кредиторських вимог конкурсних кредиторів, щодо яких у розпорядника майна не було заперечень і які були включені ним до реєстру, вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також відомостей про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. При цьому, вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо.
Отже, за приписами вказаних норм, якщо кредиторські вимоги є такими, що забезпеченні заставою майна боржника та окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів до проведення попереднього засідання у справі про банкрутство, такі вимоги, за відсутністю заперечень інших кредиторів, не розглядаються по суті господарським судом у попередньому засіданні, а підлягають затвердженню у складі реєстру вимог кредиторів.
Якщо ж вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, суд при винесенні ухвали за результатами проведення попереднього засідання має застосувати положення ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, зобов'язавши розпорядника майна виконати вимоги цієї норми та окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника.
Як вбачається, саме з дотриманням, як положень ч. 6 ст. 14, так і норм ст. 15 Закону про банкрутство була винесена оскаржувана ухвала суду першої інстанцій, в резолютивній частині якої суд зобов'язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна Боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно Боржника, яке є предметом застави. При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що розпорядник майна Товариства також дотримав вимоги ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, включивши окремо, як такі, що забезпечені заставою майна Товариства, кредиторські вимоги Банку (без заяви останнього) до реєстру вимог кредиторів Боржника, наданому на затвердження господарському суду (а.с. 11-13), та який (реєстр) був затверджений згідно оскаржуваної ухвали.
Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, права Банку, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника та які (вимоги) були включені до реєстру вимог кредиторів (до того ж затвердженого господарським судом) не були порушені, а він не позбавлений права на участь у зборах кредиторів Боржника відповідно та в порядку вимог ст. 16 Закону про банкрутство.
У зв'язку із викладеним, висновки місцевого господарського суду, що підтримані судом апеляційної інстанції, є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають і нормам законодавства, і обставинам справи.
За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані судові рішення цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 14, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2010 р. у справі № 42/114б залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 23.06.2011 року.