"23" червня 2011 р. Справа № 3/136-2031
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Управління Державного департаменту України з
питань виконання покарань у Тернопільській області
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 22.02.2011 р.
у справі № 3/136-2031 господарського суду
Тернопільської області
за позовом Управління Державного департаменту України з
питань виконання покарань у Тернопільській області
до 1. Збаразької виправної колонії № 63 Управління
Державного департаменту України з питань
виконання покарань у Тернопільській області;
2. Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі
товариства з обмеженою відповідальністю
про зобов'язання вчинити певні дії
Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р., яка прийнята у справі № 3/136-2031 Господарського суду Тернопільської області.
Одночасно подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню скаржнику з таких підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова апеляційного господарського суду, в силу ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття.
Оспорювана скаржником постанова Львівського апеляційного господарського суду набрала законної сили 22.02.2011 р., отже, останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, -14.03.2011 р.
Як вбачається, касаційна скарга, яка подана вдруге, здана до Львівського апеляційного господарського суду лише 06.05.2011 р., тобто з порушенням встановленого строку, враховуючи, що первісне подання касаційної скарги з порушенням встановлених вимог не перервало перебігу встановленого строку.
Згідно ст. 53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що:
- вперше касаційну скаргу було подано з дотриманням встановленого строку, однак, повернуто без розгляду касаційною інстанцією;
- після усунення встановлених недоліків касаційна скарга була направлена повторно.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. вперше подана касаційна скарга на прийнятий у справі судовий акт повернута без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. При цьому, судом встановлено, що відповідно до ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Докази виконання вимог зазначеної норми додаються до касаційної скарги в силу п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. При цьому, до касаційної скарги скаржником не додано доказів надіслання касаційної скарги та доданих до неї документів відповідачу-1 у справі -Збарзькій виправній колонії № 63 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області, що підтверджується актом канцелярії Вищого господарського суду України від 15.04.2011 р. № 03.14.03-07/97. Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги (том 2, а.с. 86-87).
Поряд з цим, вимоги щодо підтвердження обставин доказами визначені ст. 33 ГПК України; вимоги щодо додання до касаційної скарги доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі -ч. 3 ст. 1113 ГПК України; порядок подання скарги -ст. 109 ГПК України; строки оскарження у касаційному порядку -ст. 110 ГПК України. Отже, положення вищенаведених норм мали бути відомі ще під час першого звернення з касаційною скаргою та дотримані скаржником.
Таким чином, встановлений строк пропущено внаслідок недотримання визначених чинним законодавством вимог, що не може бути визнано поважною причиною пропущення такого строку.
З огляду на наведене, відсутні підстави для відновлення пропущеного строку.
Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
Сплачене державне мито у сумі 42,50 грн. відповідно до квитанції № 182 від 17.03.2011 р. підлягає поверненню з державного бюджету на підставі п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. "Про державне мито".
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 47, 53, 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів
1. У задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку, відмовити.
2. Касаційну скаргу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі № 3/136-2031 господарського суду Тернопільської області та додані до неї документи повернути.
3. Видати довідку на повернення державного мита у розмірі 42,50 грн., сплаченого відповідно до квитанції № 182 від 17.03.2011 р.
Головуючий суддя Кузьменко М.В. Суддя Васищак І.М.
Суддя Палій В.М.