79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.05.11 Справа № 32/251 (2010)
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді - Галушко Н.А.
суддів: Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м.Львів б/н б/д (Вх. ЛАГС №436 від 25.02.2011 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2011 р.
у справі №32/251 (2010)
за позовом: Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(далі ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»), м.Львів.
до відповідача: ЗАТ «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м.Львів.
про стягнення 353 223,12 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дмух М.В. -представник
від відповідача: Биць І.А. - представник
Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2011 року задоволено позовні вимоги ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»,м.Львів:
стягнено із ЗАТ «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»на користь ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»69 215,84 грн. -3 %річних, 284 007,28 грн. - інфляційних втрат, 3 532,23 грн. - державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ЗАТ «Проектно-будівельним об'єднанням «Львівміськбуд»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»до ЗАТ «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»відмовити.
У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2010р. у справі № 3/9 із відповідача на користь позивача було стягнено 997 232,80 грн. на підставі стаття 1212 ЦК України, тому подальше стягнення за договором підряду є безпідставним, в тому числі й за період до 30.09.2010р.
Крім цього, скаржник зазначає, що у договорі, укладеному між ним та позивачем, було визначено ціну договору підряду, а саме: 17 532 615, 80 грн. Крім цього, скаржник зазначає, що відповідно до ст.845 ЦК України, підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Разом з тим, скаржник наголошує, що позивач не заперечував, що усі роботи згідно договору підряду були виконані, а докази щодо неналежної якості виконаних робіт в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач вважає, що він мав право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, а саме: 17 532 615, 80 грн.
В апеляційній скарзі зазначено також те, що сторони договору підряду фактично домовилися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником, внісши зміни у договір підряду щодо вартості роботи. Так, згідно додаткового договору № 7 від 23.02.2009р. вартість роботи зменшена із 17 532 615,80 грн. до 16 532 383,00 грн. Окрім цього, скаржник зазначає, що після внесення змін у договір підряду, а саме 25.02.2009р. позивачем та відповідачем підписано акт звірки розрахунків де зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 997 232,80 грн., відповідно з цього моменту відпала підстава для зберігання відповідачем грошових коштів в сумі 997 232,80 грн. Відповідач у апеляційній скарзі вказує на статтю 653 ЦК України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
На думку скаржника, так як вимога про повернення грошових коштів в сумі 997 232,80 грн була направлена відповідачу лише 25.11.2009р., обов'язок повернути грошові кошти в сумі 997 232, 80 грн у нього виник лише після пред'явлення позивачем такої вимоги, а саме - 25.11.2009 р.
Крім того, відповідач посилається на укладення між сторонами 29.09.2010р. договору про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань, в п.5 якого сторони обумовили та підтвердили конкретні зобов'язання, що залишаються у відповідача перед позивачем після проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, серед яких відсутнє зобов'язання щодо сплати процентів та інфляційних втрат за період користування позивачем грошовими коштами в сумі 997 232,80 грн. Відповідач вважає, що сторони таким чином підтвердили відсутність зобов'язань по сплаті санкцій, що свідчить про фактичну домовленість щодо припинення такого зобов'язання.
ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірмою «Інтергал»подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Між ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірмою «Інтергал»(замовником) та ЗАТ «Проектно-будівельним об'єднанням «Львівміськбуд»(підрядником) 16.02.2007р. був укладений договір підряду № 2007/02/16 (далі-договір) про виконання підрядником ряду робіт по будівництву торгово-адміністративного комплексу за адресою: м.Львів, проспект Чорновола, 67 “г” вул. П.Панча, 2 “а”(будівельна адреса). При цьому підрядник зобов'язався власними силами і засобами виконати будівельні роботи та інші роботи, а замовник зобов'язався прийняти роботи, виконані та передані підрядником й оплатити їх.
Згідно п.4.1. договору підряду, виконання будівельних робіт підрядник зобов'язувався розпочати у лютому 2007року та забезпечити завершення робіт по договору в липні 2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.10.2. договору підряду, приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами щомісячних довідок про вартість виконаних робіт за звітний місяць (форма КБ-3), які готує підрядник та передає замовнику, що перевіряє відповідність акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт проводиться проміжними платежами, в тому числі шляхом авансування вартості робіт за майбутні періоди.
Відповідно до п.9.1. договору підряду в редакції, зміненій додатковим договором № 7 від 23.02.2009р. загальна договірна ціна робіт становить 16 535 383,00 грн.
За період з травня 2007р. по травень 2008р. відповідач виконав увесь обсяг робіт передбачених договором підряду та передав їх позивачу на загальну суму 16 535 383 грн., при цьому ДП «Інтергал-буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»сплатило ЗАТ «Проектно-будівельному об'єднанню «Львівміськбуд»17 532 615,80 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, різниця між сумою авансу (оплати) за роботи (17 532 615,80 грн.) та вартістю фактично виконаних та переданих позивачу робіт (16 535 383, 00 грн.) становить 997 232,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2007р. був підписаний та 28.12.2007р. затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1264 Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Таким чином, станом на грудень 2007 року відповідачем були виконані основні роботи за договором підряду. Надалі, між сторонами вносилися зміни та укладалися додаткові договори до основного договору підряду від 16.02.2007 р.
23.02.2009р. сторони підписали додатковий договір № 7 до договору підряду № 2007/02/16 від 16.02.2007р., яким привели договірну ціну у відповідність з фактичною вартістю робіт, виконаних підрядником та переданих замовнику.
Слід зазначити, що усі вищевказані обставини та факт наявності заборгованості відповідача в сумі 997 232,80 грн. були встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2010р. у справі № 3/9, яке набрало законної сили. Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторни.
Окрім цього, в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що зобов'язання на суму 989 572,40 грн було припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог внаслідок підписання між сторонами на підставі ст.601 ЦК України, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.09.2010р. Як вбачається з матеріалів справи, решта зобов'язання на суму 7 660,40 грн. було виконано шляхом перерахування цієї суми ВДВС Львівського міського управління юстиції в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 3/9 від 03.03.2010р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, обов'язок повернути грошові кошти в сумі 997 232, 80 грн виник у відповідача з моменту пред'явлення вимоги + 7 днів, а саме -02.12.2009 року.
Окрім цього, так як 29.09.2010 року між сторонами був укладений договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, період, за який підлягають стягненню із відповідача 3 % річних та інфляційні втрати, слід рахувати з 02.12.2009 р. по 29.09.2010 р.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення суду слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ЗАТ «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2011 р. у справі № 32/251 (2010) скасувати в частині задоволення позову в сумі 44571,4 грн -3% річних та 201872,77 грн -інфляційних втрат. В цій частині в позові відмовити.
3. В решті рішення суду залишити без змін.
4. Стягнути із ЗАТ «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»(79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; код ЄДРПОУ 01273906) на користь
ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»(юридична адреса: 79017, м.Львів, вул.Водогінна, 2; поштова адреса: 79000, м.Львів, пл.Старий Ринок, 8, код ЄДРПОУ 32568603) 24 644, 42 грн -3 % річних, 82134, 51 грн - інфляційних втрат, 1067 грн -державного мита та 70, 80 грн -відшкодування витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ДП «Інтергал-Буд»ТОВ «Фірма «Інтергал»на користь ЗАТ «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»1232, 22 грн -державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу направити у господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.