79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.05.11 Справа № 8/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційні скарги Голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика»
на ухвалу Господарського суду Львівської області
від 20.01.2011р. у справі № 8/29
за заявою Публічного акціонерного товариства «Надра» (м. Київ)
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівська макаронна фабрика»(м. Львів)
за участю представників:
від Заявника: Варянічко С.В.;
від розпорядника майна: Слідзьона Н.П.;
від Боржника: не з'явився;
від Кредитора - ПАТ «Банк Перший»: Хромчак А.Й.
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Заявника, Кредитора та Розпорядник майна ознайомлені.
Відповідно до заяви Кредитора, поданого Львівському апеляційному господарському суду 11.05.2011 року, найменування Кредитора з ВАТ «БГ Банк»змінено на ПАТ «Банк Перший».
Ухвалою від 20.01.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) визнано грошові вимоги ПАТ «Банк Перший»(найменування змінено з ВАТ «БГ Банк») на суму 7215893,13 грн., з яких в першу чергу до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Львівська макаронна фабрика»підлягає включенню сума 6819330,53 грн -вимоги, забезпечені заставою (іпотекою) та 125,00 грн -судових витрат; в шосту чергу включено 396437,60 грн штрафних санкцій.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ВАТ «Львівська макаронна фабрика»подало апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на те, що майно, застава якого є предметом договору іпотеки від 25.08.2005 року, укладеного між Боржником та ВАТ «КБ «Надра», є об'єктом іпотеки за договорами іпотеки від 27.03.2007 року, 02.04.2007 року, 12.02.2008 укладених між ВАТ «Львівська макаронна фабрика»та ПАТ «Банк Перший», а тому відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», договори іпотеки від 27.03.2007 року, 02.04.2007 року, 12.02.2008 року є нікчемними.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Заявника, Розпорядника майна Боржника, та Кредитора у даній справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:
Як було зазначено Господарським судом Львівської області в оскаржуваній ухвалі та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 29.06.2010 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Перший»(надалі - Кредитор) звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про грошові вимоги до боржника на суму 8049314,73 грн.
Відповідно до ухвали від 20.07.2010 р. заяву прийнято до розгляду. Розгляд заяви відкладався у зв'язку з оскарженням Боржником в апеляційному та касаційному порядку ухвали господарського суду від 28.05.2010 р. про порушення провадження у справі та ухвали від 08.06.2010 р. про проведення підготовчого засідання.
При цьому, подаючи заяву про визнання кредиторських вимог Кредитор у справі свої вимоги обґрунтував поданими кредитними договорами № 11446/3 від 27.03.2007 р., № 5025/4 від 02.04.2007 р., № 21108/2 від 12.02.2008 р. (із змінами та доповненнями), договорами іпотеки, посвідчених Кошулинською Н.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованих в реєстрах № 1100 від 27.03.2007 р., № 1183 від 02.04.2007 р., № 870 від 12.02.2008 р. (із змінами та доповненнями 5985, 5986, 5987 від 21.10.2008 р.), відповідно до який ВАТ «Львівська макаронна фабрика»є майновим поручителем за зобов'язаннями ТзОВ «Міленіум», ТзОВ «Немо»та ТзОВ «Оберіг-Сервіс».
Окрім того, обґрунтованість вказаних кредиторських вимог ПАТ «Банк Перший»підтверджується, також і постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 12/20 від 06.07.2010 р. (т. ІІІ, а.с. 53-55), якою солідарно стягнуто на користь ПАТ «БГ Банк»з ТзОВ «Оберіг-Сервіс»та ВАТ «Львівська макаронна фабрика»2352297,03 грн. заборгованості за кредитним договором №21108/02 від 12.02.2008 р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлову будівлю, заг. площею 1784,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Любінська, 9 та шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: нежитлову будівлю - склад за літ. «Є-2»заг. площею 708,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Горордоцька, 170; постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 12/23 від 06.07.2010 р. (т. ІІІ, 56-58), якою солідарно стягнуто з ТзОВ «Немо»та ВАТ «Львівська макаронна фабрика»2403741,60 грн. заборгованості за кредитним договором № 5025/4 від 02.07.2007 р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлову будівлю - адмінкорпус за літ «А-5»заг. площею 905,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Горордоцька, 170; рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 31/14 від 06.04.2010 р. (т. ІІІ, а.с. 50-52), яким солідарно стягнуто на користь ВАТ «БГ Банк»з ТзОВ «Міленіум»2399639,83 грн. заборгованості за кредитним договором та з ВАТ «Львівська макаронна фабрика»2399639,83 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю адміністративного корпусу за літ. «А-5»заг. площею 905,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Горордоцька, 170.
В матеріалах справи відсутні докази скасування чи зміни наведених вище процесуальних документів Господарського суду Львівської області та Львівського апеляційного господарського суду, а отже вони є такими, що набрали законної сили, що й не заперечується учасниками, які беруть участь у справі.
Разом з цим, беручи до уваги, що вищевказана заборгованість встановлена наведеними вище рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, які набрали законної сили, твердження Скаржника про нікчемність угод, на підставі яких вона виникла не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, про затвердження кредиторських вимог, оскільки угоди, на підставі яких суди звернули стягнення на заставлене майно Боржника, вже були досліджені в порядку іншого судового провадження і їм була надана відповідна правова оцінка.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон) визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відтак, штрафні санкції не входять до складу грошового зобов'язання, не є кредиторськими вимогами в контексті положень ст. 1 Закону, повинні враховуватись окремо в реєстрі вимог кредиторів та задовольнятися у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на зазначене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, що мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що піддягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Ухвалу від 20.01.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.