01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.05.2011 № 16/008-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 141/2011 від 17.03.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 2337 від 30.08.2010 року;
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” на рішення господарського суду Київської області від 15.02.2011 року
у справі № 16/008-11 (суддя Христинко О.О.)
за позовом приватного акціонерного товариства „Європейський страховий альянс”, м. Київ,
до акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м. Фастів,
про стягнення 4 829,98 грн. -
В січні 2011 року закрите акціонерне товариство „Європейський страховий альянс” (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство „Європейський страховий альянс”) звернулося до господарського суду Київської області з позовом в якому просило суд стягнути з акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 829,98 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, АТ „Українська пожежно-страхова компанія” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 15.02.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
ПрАТ „Європейський страховий альянс” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу АТ „Українська пожежно-страхова компанія” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.05.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу АТ „Українська пожежно-страхова компанія” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
У судовому засіданні, яке відбулось 31.05.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги АТ „Українська пожежно-страхова компанія” слід відмовити, а рішення господарського суду Київської області - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 25.02.2008 року близько 08 год. 00 хв. по проспекту Свободи в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля „Форд”, д. н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, яким він і керував та автомобіля „Тойота”, д. н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, яким він і керував.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю „Форд”, д. н. НОМЕР_1 були завдані механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою відділення ДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.02.2008 року.
В той же день - 25.02.2088 року власник автомобіля „Форд” - ОСОБА_3 усно, а на наступний день - 26.02.2008 року письмово повідомив страховика про дане ДТП (а. с. 18-21).
Згідно із рахунком № 85857-S0308-S040 від 28.03.2008 року (а. с. 32), виставленим СТО ТОВ „Вінер Автомотів” власнику автомобіля „Форд”, д. н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 та актом виконаних робіт № 85857-S0308-S040 від 04.04.2008 року (а. с. 34) вартість відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП 25.02.2008 року автомобіля „Форд” складає 5 344,99 грн.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 26.02.2008 року, страхувальник просив страховика виплатити належну йому суму страхового відшкодування, згідно розпорядження, на банківські рахунки СТО.
Автомобіль „Форд”, д. н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 був застрахований у ЗАТ „Європейський страховий альянс” за Договором добровільного страхування транспортних засобів № 175А-104/1006155 від 08.09.2006 року (Договір страхування) (а. с. 8-14).
ЗАТ „Європейський страховий альянс”, як страховик, відповідно до умов Договору страхування перерахувало на рахунок ТОВ „Вінер Автомотів” на підставі страхового акту № 750/08/50/ТР25/00/1 від 21.03.2008 року суму страхового відшкодування в розмірі 3 364,75 грн. (платіжне доручення № 1756 від 25.03.2008 року, а. с. 46); на підставі страхового акту №750/08/50/ТР25/00/2 від 08.04.2008 року (а. .с 33) суму страхового відшкодування в розмірі 1 028,12 грн. (платіжне доручення № 2009 від 08.04.2008 року, а. с. 46) та виплатило страхувальнику підставі страхового акту № 750/08/50/ТР25/00/3 від 23.05.2008 року суму страхового відшкодування в розмірі 952,12 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 391250 від 26.05.2008 року, який було надано суду представником позивача в судовому засіданні 31.05.2011 року та долучено до матеріалів справи.
У відповідності до пункту 2.1.1 зазначеного вище Договору страхування страховим випадком, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода. Страхова сума відповідно до Додатку № 1 до Договору страхування складає 95 212,00 грн. Договір набирає чинності з 08.09.2006 року та діє до 07.09.2009 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 5 344,99 грн.
Відповідно до Звіту №Ч10-283 автотоварознавчого дослідження, складеного 21.12.2010 року аварійним комісаром Горобець В.В. (сертифікат АКПК № 008 від 07.04.2008 року), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля „Форд”, д. н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 339, 98 грн. (а. с. 35-42).
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2008 року у адміністративній справі № 3-10650/2008р., водія автомобіля Тойота”, д. н. НОМЕР_2 - ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП 25.02.2008 року внаслідок порушення пунктів 13.1 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України (а. с. 17).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля Тойота”, д. н. НОМЕР_2, застрахована АТ „Українська пожежно-страхова компанія” згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0954591 від 14.07.2007 року (Поліс) (а. с. 80). Строк дії Полісу до 13.07.2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Із вищезазначеного Полісу вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого становить 25 500,00 грн., страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, яка становить 510,00 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля „Форд” - ОСОБА_3 збитки, у даному випадку є АТ „Українська пожежно-страхова компанія” відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених Полісом.
Для врегулювання даного спору в досудовому порядку позивач надіслав відповідачу претензію № 3352 від 30.10.2008 року про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 5 344,99 грн. (а. с. 47).
Однак, відповідачем у листі № 925 від 09.12.2008 року відмовлено у виплаті позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - ОСОБА_3 мав до АТ „Українська пожежно-страхова компанія”, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Дану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07.
За таких обставин, враховуючи встановлений розмір матеріального збитку - 5 339,98 грн. та франшизу у розмірі 510,00 грн. позовні вимоги ПрАТ „Європейський страховий альянс” про стягнення на свою користь з АТ „Українська пожежно-страхова компанія” в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 829,98 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується доводів відповідача, викладених у апеляційній скарзі, то вони відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Норми статей 33 та 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачають, що учасники ДТП зобов'язані повідомити страховика, з яким було укладено договір, про настання такої ДТП. Як зазначалося вище, ОСОБА_3 свого страховика повідомив про страховий випадок, викликав страхового комісара. В свою чергу водій ОСОБА_4, який був визнаний винним у вчиненні ДТП 25.02.2008 року повинен був повідомити свою страхову компанію (відповідача).
У матеріалах справи (а. с. 22) міститься копія телеграми позивача від 29.02.2008 року з доказами її вручення, якою ОСОБА_4 був повідомлений про дату, час та місце огляду пошкодженого автомобіля „Форд”, був запрошений на цей огляд, однак не з'явився.
Звіт автотоварознавчого дослідження №Ч10-283 від 21.12.2010 року складено після отримання позивачем Полісу відповідача № ВВ/0954591 від 14.07.2007 року та проводився на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 05.03.2008 року (а. с. 41), оскільки на момент його складання автомобіль „Форд” було вже відремонтовано.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 15.02.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” на рішення господарського суду Київської області від 15.02.2011 року у справі № 16/008-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 15.02.2011 року у справі № 16/008-11 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 16/008-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді