01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.06.2011 № 115/12-06/3/5/10-09/23
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів:
при секретарі:
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 15.06.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на рішення господарського суду Київської області від 06.04.2011 (підписане - 11.04.2011),
у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Заєць Д.Г., судді: Черногуз А.Ф., Дьоміна С.Ю.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»
до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
треті особи 1. Кабінет Міністрів України;
2. Міністерство транспорту та зв'язку України;
3. Фонд державного майна України;
4. Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації;
5. Київська обласна державна адміністрація;
6. Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації»
за участю Прокуратури Київської області
про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу
Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу на умовах договорів №17-123 від 24 вересня 2004 року, №17-129 від 20 грудня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №1 від 22 грудня 2004 року) та №17-128 від 20 грудня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №1 від 24 грудня 2004 року), визнаних недійсними в судовому порядку.
Рішенням господарського суду Київської області від 11 вересня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року, в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 червня 2009 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задоволено частково, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року та рішення господарського суду Київської області від 11 вересня 2008 року у справі №115/12-06/3/5 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 7 грудня 2009 року в задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 1 листопада 2010 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 7 грудня 2009 року у справі № 115/12-06/3/5/10-09 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2010 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задоволено частково. Рішення господарського суду Київської області від 7 грудня 2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 1 листопада 2010 року у справі №115/12-06/3/5/10-09 скасовано. Справу передано до господарського суду Київської області на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.04.2011 у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Заєць Д.Г., судді: Черногуз А.Ф., Дьоміна С.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою б/н від 19.04.2011, в якій просив рішення господарського суду Київської області від 06.04.2011 у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в повному обсязі.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 15.06.2011.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.
Представник відповідача через відділ документального забезпечення суду надав відзив, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Прокурор та представники третьої особи 1, 2 також заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Представники третіх осіб 3, 4, 5, 6 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленою копією ухвали суду.
Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників третіх осіб 3, 4, 5, 6 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України і, вважаючи себе добросовісним набувачем майна, переданого за договорами, визнаними у судовому порядку недійсними, просив суд зобов'язати Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» укласти договір купівлі-продажу на умовах договорів № 17-123 від 24 вересня 2004 року, №17-129 від 20 грудня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №1 від 22 грудня 2004 року) та №17-128 від 20 грудня 2004 року (з урахуванням додаткової угоди №1 від 24 грудня 2004 року).
Переглядаючи справу, судова колегія виходить з того, що при вирішенні переддоговорного спору не мають значення і не повинні досліджуватися питання, які є предметом доказування у речовому спорі, адже питання добросовісності набувача підлягає правовій оцінці лише у спорі неволодіючого власника про витребування майна від особи, яка не знала і не могла знати, що майно, придбане нею від особи, яка не мала права його відчуження.
Натомість, місцевий господарський суд приділив значну увагу питанням, які не мали відношення до суті спору, і залишив поза реагуванням ту обставину, що у матеріалах справи відсутній проекту договору, спонукання до укладення якого відповідача складав предмет спору.
Між тим, за змістом пункту 1 частини 1 ст. 57 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів, до позовної заяви, крім іншого, мають бути подані відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи.
В силу положень ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, має містити вказівку на істотні умови договору і виявляти намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором у разі її прийняття, тоді як у матеріалах справи відсутні докази не лише звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти з ним договір купівлі-продажу, але й взагалі не міститься підписаного повноважним органом позивача проекту договору з визначенням змісту такої пропозицій іншій стороні.
Відсутність проекту договору позбавляє господарські суди можливості оцінити не лише відповідність запропонованих оферентом умов договору, але й визначитися з порядком вирішення неврегульованих сторонами питань по змісту договору, адже в силу глави 20 Господарського кодексу України передання на вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливе лише за спільною згодою усіх сторін.
Як різновид юридичної діяльності, що регулюється нормами Конституції України та господарського процесуального права, господарський процес спрямований на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання.
Поряд з цим господарським процесом визнається система послідовно здійснюваних процесуальних дій господарського суду та інших учасників судочинства у зв'язку з розглядом і вирішенням конкретної справи, кінцевою метою якої є відновлення порушеного права, або оспорюваного інтересу, шляхом прийняття судового рішення.
Вимоги щодо змісту рішення викладені у статті 84 ГПК України.
Частина 2 цієї норми вимагає при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказувати: у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Відсутність предмету спору, як форма завершення справи, що повністю відкидає можливість судочинства, має наслідком припинення провадження справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
З процесуально-правової сторони предмет позову складає спосіб (вид) захисту, про який позивач просить суд, а не належне йому суб'єктивне право, яке підлягає захисту.
У даній справі позивач просив суд встановити між ним та відповідачем матеріальні відносини, шляхом зобов'язання останнього до укладення договору, зміст якого не відтворений позивачем у проекті договору, і відповідно - не надісланий ним на розгляд іншої сторони.
За встановлених обставин розгляд справи по суті вимог був неможливим і не міг завершитися винесенням рішення, у зв'язку з чим прийняте господарським судом Київської області рішення від 06.04.2011 у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» - частковому задоволенню .
Керуючись ст. 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на рішення господарського суду Київської області від 06.04.2011 у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 06.04.2011 у справі № 115/12-06/3/5/10-09/23 скасувати.
3. Припинити провадження у справі.
4. Копію постанови надіслати учасникам апеляційного провадження.
5. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді
23.06.11 (відправлено)