01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.06.2011 № 09/1983
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача Міщенко Л.І. - директор,
ОСОБА_1, дов. від 12.01.11,
від відповідача Ліщук М.І. - директор,
ОСОБА_2, дов. від 04.04.11,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Алфавіт»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.12.10
у справі №09/1983 (суддя Курченко Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківчанка»
до Приватного підприємства «Алфавіт»
про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння
Товариство з обмеженою відповідальністю «Жашківчанка» (далі - позивач, ТОВ «Жашківчанка») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Алфавіт» (далі - відповідач, ПП «Алфавіт») про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що з урахуванням недоліків договору від 29.08.2000, які полягають у відсутності підстав для підписання договору купівлі-продажу та обов'язку відповідача сплатити вартість майна, воно набуте ПП «Алфавіт» у відсутність правових підстав та без волевиявлення власника майна ТОВ «Жашківчанка».
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківчанка» задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.08.2000, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жашківчанка" та Приватним підприємством "Алфавіт".
Витребувано у Приватного підприємства "Алфавіт" та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Жашківчанка" наступне майно, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Жашків, вул. Леніна, буд. 106: Цех №1, промірний цех; Баки під ГСМ; Котельна; Гараж; 17 одиниць швейного обладнання: 1) інв. №20003930, 397кл; 2) інв. №381309 - 97-А кл; 3) інв. №251171 - 97кл; 4) інв. №397888 - 97кл; 5) інв. №340407- 97кл; 6) інв. №340286 - 97кл; 7) інв. №168265 - 51 кл; 8) інв. №1994-50 - 51 кл; 9) інв. №152403 - 97 кл; 10) інв. №384821 - 97 кл; 11) інв. №384402 - 97 кл; 12) інв. №80307 - 51 кл; 13) інв. №20003938 - 397 кл; 14) інв. №248664 - 97 кл; 15) інв. №396552 - 47 кл; 16) інв. №251171 - 827 кл; 17) інв. №50935 - 38Д.
Стягнуто з Приватного підприємства "Алфавіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жашківчанка" 3198,00 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.10 Приватне підприємство "Алфавіт" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження по справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в інтересах позивача не направляв процесуальні документи на адресу засновника відповідача, в результаті чого ПП «Алфавіт» не було належним чином повідомлено про наявність в провадженні господарського суду справи, суд не здійснив перевірку допустимості доказів, що надані позивачем, у справі необґрунтовано поновлено строки позовної давності. ТОВ «Жашківчанка» подало фіктивні документи, а Господарський суд Черкаської області не витребував оригінали та не перевірив факт існування протоколу загальних зборів учасників позивача. Вважає рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав клопотання про фіксування судового процесу, заперечення на пояснення щодо підстав апеляційної скарги, заяву щодо подання скаржником фальсифікованих доказів, клопотання про витребування доказів, клопотання про з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, пояснення щодо підстав для позову, пояснення щодо механізму незаконного заволодіння майном позивача, пояснення щодо актів прийому-передачі та розподілу основних засобів від 29.08.2000, пояснення щодо підстав для поновлення строку позовної давності, пояснення щодо платіжних документів скаржника як доказів оплати вартості майна, пояснення щодо протоколу засідання зборів ТОВ «Жашківчанка» від 29.08.2000 як фіктивного документа.
Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.05.11 №01-24/206 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №09/1983 на підставі припинення повноважень судді Маляренка А.В. (судді-доповідача у справі) у зв'язку з обранням на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справу передано до розгляду колегії суддів: головуючий - Рябуха В.І., судді: Гольцова Л.А., Ропій Л.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.11 апеляційну скаргу ПП «Алфавіт» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №09/1983, розгляд справи призначено на 15.06.11.
14.06.11 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав клопотання про фіксацію судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, клопотання про розгляд колегією судді поданих раніше позивачем пояснень і клопотань.
15.06.11 до судового засіданні через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання про фіксацію судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та пояснення щодо підстав апеляційної скарги.
15.06.11 у судовому засіданні головуючий суддя на запитання представника позивача оголосила про розгляд апеляційної скарги ПП «Алфавіт» від 24.01.11.
Заявлені сторонами клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу задоволено. Клопотання позивача про долучення до матеріалів справи пояснень також задоволені судом.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 10.12.10 скасувати.
Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 99 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 05.07.95 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (продавець) та Товариством покупців - членів трудового колективу Жашківського державного комунального підприємства «Жашківчанка» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Жашківського державного комунального підприємства “Жашківчанка”, який знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Жашків, вул. Леніна, 106 на земельній ділянці площею 0,5га, що знаходиться в постійному користуванні, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.
Актом передачі від 08.08.95 продавець передав, а покупець прийняв продане 05.07.95 на аукціоні майно цілісного майнового комплексу Жашківського державного комунального підприємства “Жашківчанка” вартістю 1843,00 млн.крб.
12.09.95 покупцю видано свідоцтво про власність на державне майно -цілісного майнового комплексу Жашківського державного комунального підприємства “Жашківчанка”.
Розпорядженням голови Жашківської районної державної адміністрації від 23.11.98 ЗАТ “Жашківчанка” перереєстровано на ТОВ “Жашківчанка”, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №244, та підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
30.04.99 між ПП “Алфавіт” та ТОВ “Жашківчанка” укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до якого сторони за цим договором беруть на себе зобов'язання спільно діяти для досягнення спільної господарської та комерційної мети -розробки та реалізації товарів народного вжитку (п.1.1 договору).
14.06.2000 позивачу видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №002987, у якому зазначено, що Жашківською міською радою, згідно рішення від 28.04.2000 №66, надано ТОВ “Жашківчанка” у постійне користування 0,55 гектарів землі в межах, згідно з планом землекористування, для виробничих цілей.
Відповідно до статуту позивача, затвердженого загальними зборами членів товариства 29.08.2000, зареєстрованого Жашківською райдержадміністрацією 05.12.2000 №389, ТОВ «Жашківчанка» є правонаступником ЗАТ “Жашківчанка”. Засновниками товариства є члени товариства покупців членів трудового колективу закритого акціонерного товариства “Жашківчанка”. Статутний фонд становить 26147,00 грн. (пп.5.1 статуту). До виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує Статутний фонд товариства (пп.7.2.2 статуту).
Згідно Установчого договору ТОВ “Жашківчанка” від 15.11.2000 учасниками товариства є 42 фізичні особи.
29.08.2000 між ТОВ “Жашківчанка” (продавець) в особі директора ОСОБА_3. та ПП “Алфавіт”(покупець) в особі директора ОСОБА_4, укладено договір купівлі-продажу (далі - договір).
Відповідно до розділу 1 Договору продавець продає, а покупець купляє:
1. Цех №1, промірний цех; 2. Баки під ГСМ; 3. Котельна; 4. Гараж; 5. 17 одиниць швейного обладнання: 1) інв. №20003930, 397кл; 2) інв. №381309 - 97-А кл; 3) інв. №251171 - 97кл; 4) інв. №397888 - 97кл; 5) інв. №340407- 97кл; 6) інв. №340286 - 97кл; 7) інв. №168265 - 51 кл; 8) інв. №1994-50 - 51 кл; 9) інв. №152403 - 97 кл; 10) інв. №384821 - 97 кл; 11) інв. №384402 - 97 кл; 12) інв. №80307 - 51 кл; 13) інв. №20003938 - 397 кл; 14) інв. №248664 - 97 кл; 15) інв. №396552 - 47 кл; 16) інв. №251171 - 827 кл; 17) інв. №50935 - 38Д.
Майно знаходиться за адресою: м. Жашків, вул. Леніна, 106. Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання даного договору. Вартість майна, що є предметом продажу, становить 28765,00 грн. Передача майна здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.2.1 договору покупець розраховується за придбане майно шляхом погашення заборгованості продавця перед Жашківським відділенням №2980 Ощадбанку згідно договору майнової поруки, в сумі 28765,00 грн.
У пункті 7.1 договору зазначено, що даний договір укладено на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Жашківчанка», протокол від 29.09.2000..
Згідно відмітки на договорі, зазначені у ньому житлові будівлі зареєстровані 15.01.02 в Уманській дільниці бюро технічної інвентаризації на праві власності за ПП “Алфавіт” та записані в реєстрову книгу №1 за реєстровим №55.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладення спірного договору від 29.08.2000 діяв Цивільний кодекс Української РСР, 1963 року (далі - ЦК УРСР), тому до спірних правовідносин застосовується норми ЦК УРСР з врахуванням положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (ст.655 ЦК України) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Наказом-розпорядженням від 03.05.01 №14 ОСОБА_3., яка підписала спірний договір, звільнена з посади директора ТОВ «Жашківчанка» за власним бажанням.
Відповідно до протоколу засідання загальних зборів позивача від 01.07.05 №1 на посаду директора ТОВ «Жашківчанка» обрано Міщенко Леоніда Івановича.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється платником податків, подає загальнообов'язкову фінансову звітність, виконує замовлення по пошиттю спеціального та іншого одягу.
До матеріалів справи залучено постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 16.06.10 по справі №1-п-22/2010 р. (кримінальна справи №1-п-22/2010 р. витребовувалась судом для огляду), відповідно до якої кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України закрито в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_3., уклала договір купівлі-продажу від 29.08.2000 без відповідного рішення загальних зборів, як це передбачено статутом товариства. Своїми діями ОСОБА_3. скоїла злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України, - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до пунктів 6, 7 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Оскільки позивач просить суд визнати недійсним договір, який був укладений до 01.01.04, тому підлягають застосуванню відповідні положення ЦК УРСР щодо умов дійсності угоди, які діяли на момент її укладення.
Відповідно до ч.2 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Згідно ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту порушеного права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом незалежно від закінчення строку позовної давності (ст.74 ЦК УРСР).
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст.76 ЦК УРСР).
Як стверджує позивач в заяві від 15.11.10 №11-07 щодо підстав для поновлення строку позовної давності, про відчуження нерухомого майна ПП «Алфавіт» він дізнався від представників земельних ресурсів, які без повідомлення та виклику прибули на територію товариства, і від яких керівник дізнався, що об'єкти нерухомості належать не ТОВ «Жашківчанка», а відповідачу. В процесі досудового слідства позивач дізнався про договір купівлі-продажу від 29.08.2000, укладений ОСОБА_3. без рішення загальних зборів товариства, що свідчить про необізнаність ТОВ «Жашківчанка» щодо існування спірного договору та передачі на підставі нього майна ПП «Алфавіт».
Матеріали справи та норми законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних відносин, свідчать, що у позивача виникло право на позов з часу, коли він дізнався про порушення свого права.
У ч.2 ст. 80 ЦК УРСР зазначено, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції визнав причину пропуску позовної давності поважною та встановив, що порушене право позивача підлягає захистові.
Поновивши строк позовної давності суд першої інстанції діяв в межах вимог законодавства і своєї компетенції.
Статтею 48 ЦК УРСР встановлено, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
З матеріалів справи вбачається,що укладення спірного договору не погоджено на загальних зборах учасників товариства, спірний договір не затверджувався, на зборах не розглянуті і не затверджені зміни до статуту, у зв'язку з відчуженням майна статутного фонду, зменшення статутного фонду не зареєстроване, що є порушенням ст.ст. 41, 51, 52, 59 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 11.05.2000).
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки укладення спірного договору не погоджено на зборах товариства, вартість майна, яке є предметом продажу спірного договору становить 28765,00 грн., договір не відповідає встановленій у ст.2 статуту меті діяльності товариства - ефективному використанню власного майна на отримання прибутку (дивідендів), місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Зважаючи на зазначене вище, за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.08.2000 з моменту його укладення на підставі ст.48 ЦК УРСР та вважає правомірною вимогу позивача про витребування у відповідача майна, яке одержане ним по недійсному договору.
Щодо твердження відповідача про неповідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи, то воно спростовується наявними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Алфавіт» знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.. Леніна, 30.
Згідно довідок поштових відділень за вказаною вище адресою відповідача «знаходиться школа», «організація не розшукана», що і стало причиною повернення кореспонденції.
Слід зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи Господарського суду Черкаської області надсилалась сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Таким чином, ПП «Алфавіт» було належним чином повідомлено про розгляд справи у місцевому господарському суді.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 10.12.10 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Алфавіт» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 10.12.10 у справі №09/1983 - без змін.
2. Матеріали справи №09/1983 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
21.06.11 (відправлено)