10.06.2011 року Справа № 2/229-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від відповідача - 1: ОСОБА_1, довіреність №4589 від 05.04.11, представник;
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2915-5/14 від 24.12.10, представник;
від відповідача-2: ОСОБА_3, представник, довіреність № 01 від 10.01.11;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дніпропетровського окружного адміністративного суду м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.11 у справі №2/229-09
за позовом: акціонерного товариства “Українська страхова компанія Дженералі Гарант“ в особі Дніпропетровської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант” м. Дніпропетровськ
до: В-1: Дніпропетровського окружного адміністративного суду м. Дніпропетрвоськ
В-2: Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” м. Дніпропетровськ
про стягнення збитків в порядку регресу у сумі 26088, 74 грн.
В жовтні 2009 року акціонерне товариство “Українська страхова компанія Дженералі Гарант“ в особі Дніпропетровської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант” м. Дніпропетровськ звернулося в господарський суд Дніпропетровської області позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду м. Дніпропетрвоськ В-2: Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” м. Дніпропетровськ про стягнення збитків в порядку регресу у сумі 26088, 74 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.11р. у справі № 2/229-09 (суддя -Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволенні частково.
Стягнуто з Дніпропетровського окружного адміністративного суду м.Дніпропетровськ, на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" м.Дніпропетровськ, 22 411,65 грн. основного боргу; 224,13 грн. (двісті двадцять чотири грн. 13 коп.) державного мита; 202,75 (двісті дві грн. 75 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.У позові до Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії "ДІСКО" - відмовлено
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач-1 звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та стягнути з Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії „ДІСКО" м. Дніпропетровськна користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант", в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" 22 411,6 грн. основного боргу; 224,13 грн. державного мита; 202,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові до Дніпропетровського окружного адміністративного суду -відмовити. В частині відмови в решті позову - рішення суду по справі № 2/229-09 від 24.03.2011 р. залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Матеріалами справи встановлено 15.01.09 року водій Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_5, який керував автомобілем Деу Ланос, д/н НОМЕР_1, скоїв наїзд на автомобіль Хонда, д/н НОМЕР_2.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Відповідача - ОСОБА_5, що підтверджується Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04.02.2009 року, якою притягнуто зазначеного водія до адміністративної відповідальності.
Вбачається, що автомобіль Хонда, д/н НОМЕР_2, який є другим учасником ДТП, застраховано у ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" Дніпропетровської філії, Позивача (Поліс добровільного страхування № 19G - 206832 від 04.10.2008 року, Договір страхування № 407/237/38). Згідно умов страхування, на підставі заяви страхувальника від 16.01.2009 року, Страхового акту № 65692 від 23.03.09 р., експертної оцінки вартості відновлювального ремонту № 2954/02/СК від 09.02.2009 року, Страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 26 088,74 грн. шляхом перерахування відшкодування на СТО для проведення відновлювального ремонту автомобіля згідно рахунків-фактур № № 1477, 00000088.
Вбачається, що автомобіль - Деу Ланос, д/н НОМЕР_1 належить відповідачу-1.
Статтею 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
23.12.2008 року між Дніпропетровським окружним адміністративним судом та Акціонерним товариством закритого типу страховою компанією "Діско" було укладено договір № ОБГ 714 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед третіми особами.
Відповідно до п. З.1. Договору, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу Страхувальника та в результаті якої настає його цивільно-правова відповідальність за спричинену транспортним засобом шкоду майну, життю та здоров'ю третіх осіб.
Згідно з пунктом 4.1.3. Договору, Страховик зобов'язаний виплачувати страхове відшкодування третім особам, майну, життю та здоров'ю яких спричинено шкоду транспортним засобом Страхувальника.
Згідно з п. 33.1.2. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Відповідач-1 стверджує, що про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 15.01.2009р., водій ОСОБА_5 Дніпропетровському окружному адміністративному суду не повідомив, у зв'язку з чим Відповідач-1 дізнався про вказану дорожньо-транспортну пригоду та про її наслідки від Позивача лише 20.05.09 року, що підтверджується претензією про відшкодування збитків в порядку регресу вих. № 180/9 від 13.05.2009р. (вх. № 23010).
Враховуючи зазначене, Дніпропетровський окружний адміністративний суд не повідомив свого Страховика - Відповідача-2 про настання страхового випадку в триденний термін з поважної причини.
25.05.2010 року Відповідач-1 надав клопотання про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог надав суду копію висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 2954/02/СК, складеного 09.02.2009 року. Як вбачається з висновку, огляд пошкодженого автомобіля було проведено експертом 26 січня 2009 року у присутності представника потерпілої та представника Позивача.
У зазначеному висновку експертом вказано, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 26 677,60 грн., а вартість матеріальної шкоди, завданої 15.01.2009 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, складає 22 411,65 грн. Дніпропетровський окружний адміністративний суд не погоджується з цим висновком; вважає, що вартість відновлювального ремонту та матеріальної шкоди завищені. У зв'язку з викладеними обставинами просить призначити судову експертизу.
Ухвалою від 08.06.2010 року провадження у справі було зупинено, та призначенно проведення судової експертизи, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз
14.10.2010 року до суду надійшло пояснення експерта про неможливість проведення заявленої експертизи, у зв'язку з невиконанням вимог експерта та не надання на його вимогу додаткових матеріалів, необхідних для здійснення експертного дослідження, а також ненаданням автомобіля "Honda Civic 1.8 АТ" у невідновленому стані для огляду, який на той час був вже відновлений .
Вбачається, що на відновлення пошкоджень автомобіля Позивачем було здійснено оплату за придбання автозапчастин для проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Honda Civic 1.8 АТ" на підставі рахунку-фактури № 1477 від 29.01.2009р. на загальну суму 21718,16 грн. В рахунку зазначені автозапчастини під № № 7, 8, 12, 17 на загальну суму 547,21 грн., які не були визнані судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 необхідними для проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що підтверджується додатком до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 2954/02/СК від 09.02.2009р.
До того ж у висновку експерта ОСОБА_6 зазначено, що досліджувальний автомобіль раніше піддавався відновлювальним роботам та має сліди відновлювального ремонту крила заднього лівого.
На копіях фототаблиць, що є фотографічними додатками до висновку експерта, не вбачається пошкоджень автозапчастин, які б викликали необхідність їх заміни на нові деталі. Згідно з додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 483695 від 15.01.2009р., серед зовнішніх пошкоджень, завданих автомобілю Хонда Цивік НОМЕР_2 зазначено „подряпина на передній лівій фарі". Відповідач-1 вважає, що передня ліва фара не потребувала заміни, оскільки після дорожньо-транспортної пригоди не була розбитою, а мала лише подряпину, яка могла бути усунута шляхом проведення відповідного ремонту. Як вбачається з рахунку-фактури, зазначена фара увійшла до переліку автозапчастин, придбаних Позивачем для проведення ремонту, її вартість разом з ПДВ склала 2559, 05 грн.
На підставі зазначеного, Відповідач-1 просив суд надіслати суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_7, який має право здійснювати оцінку дорожніх транспортних засобів та діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 8495/09 від 13.04.2009р., виданого Фондом державного майна України, фотографії автомобіля "Honda Civic 1.8 АТ", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, що мало місце 15.01.09р. Фотографії є додатком до висновку автотоварознавчого дослідження № 2954/02/СК від 09.02.09р.
З матеріалів справи вбачається, що Господарський суд клопотання Відповідача-1 задовольнив, надіслав фотографії автомобіля для проведення відповідного експертного дослідження ОСОБА_7.
22.03.2011 року експерт ОСОБА_7 повідомив Господарський суд що відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року № 1335/5/1159 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092" внесені зміни до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092. Враховуючи вказані зміни, висновок про визначення матеріального збитку чи вартості автомобіля може здійснювати лише той суб'єкт оціночної діяльності, який здійснював огляд вказаного транспортного засобу.
Згідно частин 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає проведення судової експертизи за клопотанням учасників судового процесу.
Згідно п. 1.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р., (надалі - Методика) Методика застосовується, зокрема, з метою: и) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження ДТЗ; і) визначення вартості відновлювального ремонту ДТЗ;
Відповідно п. 2.6. Методики вартість відновлювального ремонту ДТЗ - грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого ДТЗ.
Вартість матеріального збитку - з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ДТЗ з урахуванням фізичного зносу (п.2.7 Методики).
Отже, згідно положень Методики розмір збитку може бути визначено експертизою. Згідно ч. 2 п. 132 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (надалі - Інструкція), різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби і їх комплектуючі.
Відповідно п. 135 Інструкції до числа основних завдань автотоварознавчої експертизи належать визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю ДТЗ внаслідок пошкодження останнього.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України “Про судову експертизу” судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача суми послався на висновок спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_6
Відповідно до вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України -проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Статею 43 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки висновок спеціаліста ОСОБА_6 не є висновком експерта у розумінні ст.ст. 41,42 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.11 у справі №2/229-09 скасуванню, у задоволені позову -відмовити.
Керуючись ст. ст. 101-104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду м. Дніпропетровськ -задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.11 у справі №2/229-09 -скасувати.
У задоволені позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В. Швець