Постанова від 08.06.2011 по справі 5005/2906/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 року Справа № 5005/2906/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач)

суддів:Павловського П.П., Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 50 від 07.06.11, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/2906/211

за позовом Закритого акціонерного товариства "Юрія", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 136 102,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Юрія", м. Черкаси звернулось в господарський суд Дніпропетровькоїобласті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ про стягнення 136 102,04 грн

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011 року (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволенні.

При винесені оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги, а відповідачем в порушення норм ст. 33, 34 ГПК України не було доведено відсутність доказів наявності боргу перед позивачем за договором від 15.03.10р.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволені позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,15.03.2010р між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем було укладено договір поставки №ПР-40748 від 15.03.2010р.

Строк дії зазначеного договору, узгоджений сторонами та передбачений умовами договору до 31.12.10р.

Відповідно до п. 12.2 Договору він автоматично пролонгується ще на один рік в разі, якщо жодна із сторін не сповістить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи зупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення його дії.

До Договору також були укладені додатки.

Згідно п. 1.1. договору Позивач зобов'язався поставити товар (молочну продукцію) у строки, передбачені Договором згідно замовлення Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору, узгоджених у додатку № 4 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином та поставив Відповідачу передбачений умовами договору товар з 11.06.2010р. по 05.10. 2010р. включно на загальну суму 121256,45 грн., що підтверджується доказами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується штемпелем підприємства та підписом представника, уповноваженого довіреністю на отримання товару на вище зазначених накладних.

Згідно п. 7.2 Договору та п.6 додатку №4 до нього Відповідач зобов'язаний сплатити за поставлений товар протягом 32 днів з моменту поставки товару шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Позивач стверджує, що Відповідач за отриманий за спірними накладними товар не розрахувався, заборгованість становить 121 256,45 грн, що підтверджується розрахунком Позивача, актом звірки взаєморозрахунків від 11.10.2010р. та не спростовано Відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем не було надано доказів погашення виниклої заборгованості перед позивачем по договору.

Згідно п. 8.9. договору у випадку порушення строків оплати отриманого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яка за період прострочення платежів з 14.07.2010р. по 15.02.2011р. становить 7 807,26 грн, вірно розрахована Позивачем та підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Господарським судом було вірно проведено розрахунок 3% річних за період прострочення з 14.07.2010р по 15.02.2011р. та становлять 1592,54 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з серпня 2010р. по січень 2011р. становлять 4 794,07 грн. та підлягають стягненню з Відповідача.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржене рішення винесено обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, вимоги, викладені в апеляційній скарзі задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача про те, що в день винесення рішення суду першої інстанції він частково сплатив заборгованість у розмірі 500 грн.., колегія суддів не вважає підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідний доказ до суду першої інстанції надано не було.

Керуючись статтями 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно -промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/2906/211 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.В. Швець

Попередній документ
16469258
Наступний документ
16469260
Інформація про рішення:
№ рішення: 16469259
№ справи: 5005/2906/2011
Дата рішення: 08.06.2011
Дата публікації: 30.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги