14.06.2011 року Справа № 5013/67/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2011р. у справі № 5013/67/11
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія
до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія
про визнання недійсним договору
У відповідності зі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.06.2011р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.11р. по справі № 5013/67/11 (суддя - Тимошевська В.В.) відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради про визнання недійсним з моменту вчинення договору на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалюваній будівлі, № 602 від 01.03.2008р.
Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, судовим рішенням визнати недійсним з моменту його вчинення договір на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалюваній будівлі №602 від 01.03.2008р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору від 01.03.2008 р. № 602 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі, за умовами якого комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) прийняла на себе зобов'язання постачати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (Споживач) теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач - оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с. 14-20).
Пунктом 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відносини в галузі теплопостачання врегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами, та зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як встановлено господарським судом, на момент укладення між сторонами спірного договору, була відсутня затверджена форма типового договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем-субєктом господарювання і теплопостачальною організацією.
Правилами N 630 від 21 липня 2005 р., на які посилається позивач, затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та встановлено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі зазначеного типового договору.
Наказ Міненерго та Держбуду від 28.10.99р. №307/262 (зареєстрований в Мінюсті від 30.11.99р. №825/4118) "Про затвердження правил користування тепловою енергією" було скасовано наказом Мінпаливенерго та Держжитлокомунгоспу "Про скасування спільного наказу Міненерго та Держбуду від 28.10.99р. №307/262" від 21.01.03р. №18/12.
Відповідно до частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
При укладенні договору на основі типового договору, чинне законодавство не зобов'язує сторони укладати договори, за своїм змістом абсолютно тотожні умовам типового договору, а дозволяє сторонам конкретизувати ці умови, зберігаючи загальний зміст.
Доводи скаржника про відсутність істотних умов в договорі, передбачених в ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (розділ VI) визначено порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг, де статтею 26 встановлено істотні умови договору
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт, на який здійснювалось теплостачання за оспорюваним договором, розташований в житловому багатоквартирному будинку, а тому теплопостачання здійснюється централізовано і система опалення приміщення є спільною із системою опалення будинку.
Згідно укладеного між відповідачем та приватним підприємством “Житло-Сервіс-01” договором ремонт і випробування теплопроводів, тепловикористовуючого обладнання, запірно-регулюючої арматури відповідного будинку здійснюється зазначеним підприємством в межах визначеної експлуатаційної відповідальності (а.с. 110-111).
Господарським судом обґрунтовано відхилено посилання скаржника на не визначення сторонами при укладенні договору точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.
Визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу та порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту) визначено в п.5.4 договору №602 від 01.03.2008р. Постачання теплової енергії до приміщення позивача здійснюється централізовано, та як об'єкт розміщено в житловому багатоповерховому будинку, система опалення приміщення є спільною з системою опалення будинку.
Пунктом 3.2 договору №602 передбачено умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, контрольних показників засобів обліку (за їх наявності).
Порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості міститься в п. 7.1.2 договору №602. Перерахунки проводяться, якщо температура внутрішнього повітря нижче зазначеної в додатку №1 до договору (18 оС).
Порядок контролю та звіту сторін та порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг відображається в пунктах 5.1, 5.2, 5.3, 7.1.2 оспорюваного договору. Крім того, зміст даних істотних умов зазначається в пунктах 23, 24, 27 Постанови КМУ від 03.10.2007 року №1198 "Про затвердження правил користування тепловою енергією".
Пунктом 3.2.8 та 3.2.9 договору передбачено обов'язок споживача підтримувати в належному технічному стані системи опалення та гарячого водопостачання, виконувати у встановлені терміни вимоги представників Енергопостачальної організації щодо ліквідації недоліків в експлуатації систем теплоспоживання та у використанні теплової енергії.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Оскільки на момент укладання договору № 602, була відсутня затверджена форма типового договору купівлі-продажу теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем -фізичною особою підприємцем, то господарським судом правомірно зроблено висновок про те, що цей договір є дійсним і відповідає вимогам чинного законодавства. Посилання скаржника на те, що при укладанні даного договору не досягнуто згоди стосовно деяких істотних умов договору не заслуговує на увагу, оскільки договір підписано уповноваженими представниками сторін, а матеріали справи не містять доказів існування протоколу розбіжностей, або будь-яких заперечень при підписанні спірного договору.
Доказами виконання оскаржуваного договору позивачем є здійснення оплати за спожиту теплову енергію в січні 2010р. за грудень 2009р.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2011р. у справі № 5013/67/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя Л.В. Чоха