Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" травня 2011 р. Справа № 5023/1988/11
вх. № 1988/11
Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 02.09.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Спільного підприємства "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса
до ТОВ "Жнива Трейд", смт. Буди
про стягнення 13566,86грн., за договором поставки № 14336/09 від 13.10.2009 року
Позивач, Спільне підприємство "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива Трейд" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 14336/09 від 13.10.2009 року в частині оплати за поставлений товар. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 13566,86 грн., з яких 9341,52 грн. сума основного боргу, 1395,63 грн. пеня, 1868,30 грн. штраф, 709,96 грн. інфляційні нарахування, 251,45 грн. - 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Позивач у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою.
Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 06 квітня 2011 року юридична адреса відповідача - 62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Франко, буд. 8, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
13.10.2009 р. між Спільним підприємством "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жнива трейд" був укладений договір поставки № 14336/09, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати товар (соки, нектари і соковмісні напої в асортименті).
Відповідно п. 1.2 спірного договору найменування, одиниці обліку, кількість та асортимент товару вказуються в накладній, що складається відповідно до замовлення відповідача. Ціна товару встановлюється позивачем на момент відвантаження згідно чинного прайс-листа, відображається в видатковій накладній та вважається погодженою між позивачем та відповідачем за наявності печаток (штампів) та підписів уповноважених осіб. В цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором, поставив відповідачу протягом квітня 2010 року товар на загальну суму 9341,52 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними № ХА000230781 від 09.04.2010 року, № ХА000231959 від 12.04.2010 року, № ХА000232894 від 14.04.2010 року, копії яких залучені до матеріалів справи, а відповідач зазначений товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи та штампом відповідача.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.2 договору поставки встановлено, що покупець повинен оплатити поставлений товар протягом 14-ти календарних днів з дати поставки товару, вказаній у видатковій накладній, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Харківської філії позивача.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, не розрахувався за отриманий від позивача товар, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість за договором поставки № 14336/09 від 13.10.2009 року в розмірі 9341,52 грн.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого Спільним підприємством "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю товару за договором поставки № 14336/09 від 13.10.2009 року.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 14336/09 від 13.10.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.
Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 9341,52 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами Договору, а саме пунктом 4.3 сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару, який постачається за договором, буде продовжуватися більше 20 календарних днів, покупець зобов'язується, крім пені, сплатити постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якої прострочена.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по оплаті товару у строк передбачений у договорі, строк прострочення становить більше 20 днів та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді штрафу, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення суму штрафу у розмірі 1868,30 грн.
Також умовами договору, а саме п. 4.2 договору передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату поставленого товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 1395,63 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 709,96 грн., та 3% річних, сума яких складає 251,45 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 135,67 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива трейд" (юридична адреса: 62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Франко, буд. 8; п/р 25603074910012 в АКБ "Базис", МФО 351760; код ЄДРПОУ 36429310) на користь Спільного підприємства "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 65007, Україна, м. Одеса, пров. Високий, 22; р/р 26002001302398 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528; код ЄДРПОУ 22480087) 9341,52 грн. основного боргу, 1395,63 пені, 1868,30 грн. штрафу, 709,96 грн. інфляційних втрат, 251,45 грн. - 3% річних, 135,67 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сальнікова Г.І.
Повний текст рішення підписано 23.05.2011 року.