Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2011 р. Справа № 5023/1925/11
вх. № 1925/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
вілповідача- не з"явився;
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Каскад 2005", м. Харків
до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка Куп*янського району Харківської області
про стягнення 3 453,42 грн.
Позивач, Приватне підприємство "Каскад 2005", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", 3172 грн. заборгованості, 209,35 грн. інфляційних витрат, 72,07 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору постачання № 04/2010-3 від 23.04.10 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 квітня 2011 р.
07 квітня 2011 р. позивач надав до суду клопотання, в якому просив суд здійснювати подальший розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 17 травня 2011 р.
Представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 6115818539693.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 66115818539928.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
23 квітня 2010 р. між Приватним підприємством "Каскад 2005" (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "8 Березня" (відповідач) був укладений договір постачання № 04/2010-3 (далі -договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передавати товар у власність відповідача для використання його у підприємницькій діяльності, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 4.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем в безготівковому порядку відповідно до належного договору з оформленням рахунків.
Пунктом 7.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5172 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000035 від 23.04.10 р., яка підписана обома сторонами.
З боку відповідача товар був отриманий уповноважено особою на підставі довіреності № 349 від 23.04.10 р., яка видана на отримання цінностей від ПП "Каскад 2005 на ім"я ОСОБА_1
Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 2000 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що сторони між собою склали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.06.10 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3172 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Як було вищезазначено, сторони в договорі не визначили кінцевий строк оплати за товар.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 19 від 23.11.10 р. з вимогою погасити суму заборгованості у розмірі 3172 грн. в 15-ти денний строк шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок. Належним чином засвідчена копія вказаної претензії з відміткою про отримання -01.12.2010 р. (вх. № 344) надана позивачем до позовної заяви.
Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 3172 грн.(основний борг), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -3172 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач у розрахунках інфляційних витрат та 3% річних зробив помилки стосовно періоду нарахування.
Як вже було вищезазначено, сторонами не був встановлений кінцевий строк розрахунків, у зв"язку з чим суд приймає до уваги претензію № 19 від 23.11.10 р., яка згідно відмітки отримана з боку відповідача 01.12.10 р., тобто граничний строк для оплати товару 08.12.10 р., та період прострочення з 09.12.10 р. по 01.02.11 р.
Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню частково в сумі 57,09 грн. інфляційних витрат та 14,08 грн. 3% річних, в іншій частині у сумі 57,99 грн. 3% річних та 152,26 грн. інфляційних витрат відмовити, як зайво нарахованих.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка Куп*янського району Харківської області (Харківська область, Куп"янський район, с. Кондрашовка, вул. Садова, р/р № 260056092 в ПАТ "Мегабанк" у м. Харкові, МФО 351629, код ЄДРПОУ 32015641) на користь Приватного підприємства "Каскад 2005", м. Харків (м. Харків, пр. Гагаріна, 201, р/р № 2600254565 в АТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 33292269) 3172,00 грн. основного боргу, 57,09 грн. інфляційних витрат, 14,08 грн. 3% річних, 95,79 грн. державного мита та 221,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в позові відмовити.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст Рішення підписано 20 травня 2011 року.