Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2011 р. Справа № 5023/1501/11
вх. № 1501/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.11 р.);
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпол", смт. Бородянка Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з ІІ "Севіол", м. Харків
про стягнення 24 012,22 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюпол", смт. Бородянка Київської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з ІІ "Севіол", м. Харків, 22 544,21 грн. основного боргу, 631,86 грн. пені, 591,56 грн. інфляційних витрат, 244,59 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 107/1512-2008 та додатку до нього неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару та послуг.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 квітня 2011 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 27 квітня 2011 р.
27 квітня 2011 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 22 544,21 грн. основного боргу, 1 263,72 грн. пені, 591,56 грн. інфляційних витрат, 244,59 грн. 3% річних та судові витрати.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
27 квітня 2011 р. позивач надав клопотання про продовження строку вирішення спору за межами, встановлені ст. 69 ГПК України та про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 р. продовжено строк вирішення спору до 19.05.11 р., відкладено розгляд справи на 17 травня 2011 р.
17 травня 2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав збільшені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 22 544,21 грн. основного боргу, 1 263,72 грн. пені, 591,56 грн. інфляційних витрат, 244,59 грн. 3% річних та судові витрати.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Судом встановлено, що до господарського суду Харківської області повернулись ухвали господарського суду від 09.03.11 р., від 04.04.11 р. з відміткою:"за закінченням терміну зберігання".
Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 01 березня 2011 року юридична адреса відповідача - 61085, м. Харків, вул. Астрономічна, буд 39, кв. 37, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
15 грудня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюпол", смт. Бородянка Київської області (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з ІІ "Севіол", м. Харків (відповідач) був укладений договір купівлі- продажу № 107/1512-2008 (далі - договір), у відповідності до умов якого в порядку та на умовах, визначених договором, позивач зобов"язується передати у власність відповідача, а відповідач , в свою чергу, прийняти та оплатити алюмінієвий профіль та/або послуги, пов"язані з початком виробництва даного профіля.
Пунктом 3.2.1 договору передбачений порядок розрахунків, а саме оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати від загальної вартості, зазначеної в специфікації- додатку до договору або рахунку фактури, виписаного позивачем на підставі попередньо підписаної специфікації- додатку до договору, повинна бути перерахована відповідачем на поточний розрахунковий рахунок позивача, що зазначений в розділі 10 "Місцезнаходження та реквізити сторін" цього договору. Пунктом 5.3 договору передбачений строк приймання- передачі товару- протягом 45 робочих днів з моменту отримання передплати від відповідача згідно п. 3.2.1 та підтвердження по кресленню згідно п. 5.2, якщо сторони не домовились про інше.
Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.
Також між сторонами був укладений додаток № 01 до договору, відповідно до п.1 якого позивач зобов"язується виконати, а відповідач сплатити послуги, пов"язані з підготовкою до виробництва алюмінієвих профілю № 0271 та прийняти їх згідно акту прийому-передачі послуг. Пунктом 2 додатку передбачена загальна вартість послуг, яка складає 14 370, що включає в себе податок на додану вартість 20%. Пунктом 3 передбачено, що відповідач оплачує послуги згідно додатку у розмірі 100%, що складає 14 370 грн., після отримання пробного зразка.
Позивачем було виставлено до оплати відповідачу рахунок-фактуру № А-00000873 від 21.09.09 р.
Як було вищезазначено, відповідно до 3.2.1 відповідач зобов"язався здійснити 100% передплату згідно рахунка-фактури, проте відповідач звернувся до позивача з проханням надати йому розстрочку платежу на 2 місяці з дня отримання товару.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 076,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000702 від 30.09.09 р., яка підписана обома сторонами.
В графі "підстава" вказаної накладної зазначений договір № 107/1512-2008, що підтверджує поставку товару саме на виконання цього договору.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності серії ЯПН № 726245, яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Алюпол" на ім"я ОСОБА_2
Відповідачем було частково оплачено отриманий товар на суму 11 040 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 569 від 26.11.09 р., №№244,627,628 від 11.12.08 р., № 262 від 26.01.10 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом № 29/01-03 від 29.03.10 р., в якому зазначив про фінансові труднощі, у зв"язку з чим просив реалізувати профіль третім особам.
Відповідачем було частково повернуто товар на загальну суму 42 862,46 грн., що підтверджується накладною б/н від 12.10.10 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств.
Крім того, позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 14 370 грн., що підтверджується актом № А-00000016 здачі-прийняття робіт від 04.02.10 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін.
Таким чином, відповідач послуги отримав, проте за них не розрахувався.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 22 544,21 грн., що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення грошових коштів в сумі -22 544,21 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 591,56 грн. та 3% річних у сумі 244,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні (розрахунок перевірений судом).
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати товару, обумовлених пунктами 3.2.1 -3.2.2 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, але не більше 10% від загальної вартості товару.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 263,72 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 598, 599, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з ІІ "Севіол", м. Харків (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, буд 39, кв. 37, код ЄДРПОУ 35474424, р/р № 26002052304588 в ХГРУ "Приватбанку" м. Харкова, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпол", смт. Бородянка Київської області (07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 28-В, код ЄДРПОУ 33283810, р/р № 26003010002640 в АКБ "УніКредит Банк", МФО 300744) 22 544,21 грн. основного боргу, 1 263,72 грн. пені, 591,56 грн. інфляційних витрат, 244,59 грн. 3% річних, 246,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст рішення підписано 23 травня 2011 року.