Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2011 р. Справа № 5023/1605/11
вх. № 1605/11
Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 09.03.2011 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Енергія 2010", м. Харків
до ПП "К.С.Б.", м. Харків
про стягнення 112145,97грн., згідно договору №УК 117/1 від 23.10.2007 року про поставку нафтопродуктів та про уступку права вимоги від 28.09.2010 року
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача, Приватного підприємства "К.С.Б." на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № УК 117/1 в частині повної оплати товару. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 112145,97грн., з яких 24169,39 грн. - сума основного боргу; 87976,58 грн. - пеня. Обгрунтовуючи свої вимоги до відповідача позивач посилається на договір уступки права вимоги № 4/09/10 від 28.09.2010 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Позивач у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергоінвест" та Приватним підприємством "К.С.Б." був укладений договір поставки нафтопродуктів № УК 117/1, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Укренергоінвест") зобов'язався передавати у встановлені даним договором строки нафтопродукти (товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти.
На виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № УК 117/1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергоінвест" 13 червня 2008 року було поставлено відповідачу дизельне палива на суму 23662,38 грн. Та бензин А-76 на суму 20494,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи.
Пунктом 3.6 договору поставки нафтопродуктів № УК 117/1 встановлено, що в разі поставки товару до отримання стовідсоткової передплати, покупець повинен оплатити товар протягом 3х банківських днів з моменту його відвантаження.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, лише частково оплатив отримані від ТОВ "Укренергоінвест" нафтопродукти, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № УК 117/1 в розмірі 24169,39 грн.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з прострочив виконання зобов'язання з оплати поставлених ТОВ "Укренергоінвест" нафтопродуктів.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки нафтопродуктів № УК 117/1 від 23.10.2007 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед ТОВ "Укренергоінвест" на вищезазначену суму.
28.09.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергоінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" (позивачем) було укладено угоду про уступку права вимоги № 4/09/10, відповідно до умов якого первісний кредитор (ТОВ "Укренергоінвест") передає, а новий кредитор (позивач) приймає на умовах цієї угоди право вимоги до Приватного підприємства "К.С.Б." (боржник, відповідач) про виконання ним зобов'язань в сумі 24169,39 грн., що випливають з умов договору поставки нафтопродуктів № УК 117/1 від 23.10.2007 року.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2.4. угоди про уступку права вимоги № 4/09/10, одночасно з укладенням цієї угоди до нового кредитора (позивача) переходять всі права і обов'язки первісного кредитора, що випливають з умов договору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 24169,39 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 6.2 договору поставки нафтопродуктів № УК 117/1 від 23.10.2007 року встановлено, що за неотримання оплати в порядку п. 4.3 договору, відповідач повинен сплатити неустойку у вигляді у розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
На підставі даного пункту Договору позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені склала 87976,58 грн.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню у розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства складає 2126,24 грн.
Отже позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2126,24 грн., в іншій частині пені суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з наведених підстав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення основної заборгованості в сумі 24169,39 грн. та пені у сумі 2126,24 грн., в іншій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 262,95 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "К.С.Б." (61036, Харківська область, м. Харків, вул. Ковтуна, 1; ідент. код 32564462, р/р 26000052296858 у відділенні № 14 ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 13, офіс 503; р/р 26004996106295 в філії ЗАТ ПУМБ в м. Харкові, МФО 350385; ідент. код 37191535) 24169,39 грн. основного боргу, 2126,24 грн. пені, 262,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Сальнікова Г.І.
Повний текст судового рішення підписано 16.05.2011 року.