"17" червня 2011 р.Справа № 6/40/5022-564/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
За позовом - Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача - Борщівської міської ради вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область 48700
третьої особи - Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області вул. Лисенка,1 м. Тернопіль 46003
про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
третьої особи - Осядач В.Б.
Суть справи:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Борщівської міської ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2.
Свої вимоги, підтриманні в засіданні його представником позивач мотивував тим, що є власником об'єкта і його право оспорюється.
У відзиві на позов та згідно з поясненнями представника Борщівської міської ради, відповідач проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на порушення відповідачем вимог закону при проведенні будівництва і реконструкції будівлі по АДРЕСА_2 та на відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на незавершений будівництвом об'єкт.
Розгляд справи, призначений вперше на 12.05.2011р. відкладався, востаннє на 17.06.2011р..
Ухвалою суду від 12.05.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено - Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області.
В засіданні його учасникам, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідних клопотань аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, судом встановлено наступне:
- на підставі рішення Борщівської міської ради (відповідача у справі) №774 від 14.07.2004р., між нею та підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2004р. загальною площею 0,02 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Договір оренди землі укладено терміном на п'ять років (п.8 угоди).
Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель - 01.09.2004р..
У відповідності до погодженої у встановленому законом порядку проектної документації, 18.05.2006р. позивачем отримано дозвіл №46 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину продпромтоварів по АДРЕСА_1
Вказаний дозвіл, з терміном дії до листопада 2007 року, видано Борщівською районною інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю (функції якої нині виконує третя особа у справі - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області).
Розглянувши звернення позивача, взявши до уваги акт обстеження від 16.11.2007р., рішенням виконавчого комітету Борщівської міської ради №479 від 24.12.2007р. заявнику дано дозвіл на проведення часткової реконструкції незавершених будівництвом приміщень магазину шляхом надбудови і добудови житлових приміщень, згідно з проектної документації виготовленої ліцензованою проектною організацією. Цим рішенням позивача також зобов'язано оформити дозвіл на виконання відповідних будівельних робіт.
Передпроектна документація щодо реконструкції об'єкта не була предметом розгляду виконкому на його засіданні 24.12.2007року (пояснення представника відповідача в засіданні 17.06.2011р.).
Після прийняття виконкомом Борщівської міської ради рішення №479 від 24.12.2007р., позивачем отримано:
- технічні умови Борщівського центру електрозв'язку №15 від 26.02.2008р.;
- довідку та висновок Борщівської райсанепідемстанції від 15.02.2008р.;
- довідку Борщівського РЕМ №75 від 15.01.2008р.;
- технічні умови Борщівського УЕГГ №54 від 03.03.2008р. і ЖЕД від 26.02.2008р., на підставі яких у березні 2008р. оформлено архітектурно -планувальне завдання із терміном дії до 20.02.2010р., а також замовлено виготовлення проектної документації.
Відповідно до пояснень представника відповідача, не заперечених позивачем, нова проектна документація щодо реконструкції з проведенням добудови і надбудови на розгляд органу місцевого самоврядування не надавалась.
Згідно з написом на дозволі на виконання будівельних робіт №46 від 18.05.2006р., термін його дії було продовжено до листопада 2008р..
Вказане підтвердив і представник третьої особи в судовому засіданні 26.05.2011р..
За відсутності згоди орендодавця (відповідача) на продовження строку договору оренди землі (від 20.07.2004р.), на якій проводились будівельні роботи, він не переукладався.
Зокрема в листі від 18.09.2009р. №572/2-18 Борщівська міська рада повідомила позивача, що договір оренди землі не буде поновлюватись через здійснення ОСОБА_1 самовільного будівництва.
Припинення права на користування земельною ділянкою на момент пред'явлення позову, визнав і сам заявник (протокол засідання від 17.06.2011р.).
По спливу дії дозволу на виконання будівельних робіт №46 від 18.05.2006р. (після листопада 2008р.) позивач офіційно не звертався за його продовженням або за видачею нового (пояснення представників позивача і третьої особи в засіданні 09.06.2011р.).
Впродовж жовтня 2009р. -травня 2010р. Борщівською міською радою неодноразово фіксувались обставини продовження позивачем самовільного будівництва об'єкта по АДРЕСА_2 та захоплення земельної ділянки площею 0,0025 га (25 м.кв.) за цією ж адресою. А саме: комісійними актами від 02.10.2009р. і від 28.05.2010р., рішеннями виконкому Борщівської міської ради №278 від 16.10.2009р. і самої ради від 27.11.2009р., зверненнями міськради від 02.10.2009р., 06.10.2009р., 13.10.2009р., 30.11.2009р.,06.01.2010р. тощо.
Постановою Держземінспекції у Тернопільській області від 13.10.2009р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки площею 0,0025 га.
Постановою Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Тернопільській області (третьої особи) від 06.10.2009р. підприємця ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення будівництва об'єкта без отримання відповідного дозволу від органів ДАБК та за порушення раніше затвердженої проектної документації на будівництво магазину (без врахування реконструкції).
Зазначена постанова позивачем не оскаржувалась (пояснення представників позивача і третьої особи в засіданні 09.06.2011р.).
Продовження будівництва за відсутності необхідного дозволу та права на земельну ділянку незаперечно і представником позивача в його поясненнях, даних суду 26.05.2011р..
Згідно з довідкою Борщівського районного БТІ від 24.12.2009р. № 126 готовність спірного об'єкта на час її видачі становила 54%, а за довідкою бюро від 15.06.2011р. № 158 вже складає -72%.
На вказану будову позивач і просить визнати право власності.
З'ясовано також, що в березні 2010р. Борщівська міська рада звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку (справа №15/39-523). На даний час рішення по ній не прийнято. Провадження у справі №15/39-523 зупинено до закінчення справи, що розглядається.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої вимоги.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.22 ГПК України, право обрання підстав і предмета позову належить виключно позивачу.
Після початку розгляду господарським судом справи по суті, зміна предмету або підстав позову не допускається (ч.4 ст.22 ГПК України).
Поданими суду доказами, позивачем не доведено обґрунтованості своїх вимог, з наведених в позові підстав.
Так, у відповідності до позовної заяви та пояснень представника заявника, його вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 331,392 ЦК України.
За статтею 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Як зазначалась вище, будівля про визнання права власності на яку йдеться в позові, на час прийняття судового рішення будівництвом не завершена (майно не створене).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 331 ЦК України та постанов Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. N 923 і від 13 квітня 2011 р. N 461, спірний об'єкт в експлуатацію не прийнятий.
У відповідності до приписів ст.ст.182, 331 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445, право власності на нього не зареєстровано.
Таким чином, позивачем не доведено наявності обставин, з якими ст. 331 ЦК України пов'язує набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва.
Відтак, суд не може визнати право власності на вказану позивачем будівлю.
При цьому, на виникнення такого права, із заявлених мотивів, не впливають доводи позивача про відповідність незавершеного будівництвом об'єкта вимогам будівельних норм і проекту.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.03.2010р.,16.03.2010р. та Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. у справі №53/323-10, від 16.05.2011р. №32/45пн (додані до матеріалів справи) і інших судових актах.
Окрім того, у позивача на час звернення до суду і вирішення спору відсутнє право на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний об'єкт, а саме його будівництво частково проведено без необхідного для цього дозволу.
За відсутності в заявника права власності на будівлю не заслуговують на увагу і його посилання на ст. 392 ЦК України, згідно з якою власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на все вищеперелічене, в задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, з наведених у ньому підстав, слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України суд, -
В задоволенні позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та третя особа мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “21” червня 2011р., через місцевий господарський суд
Суддя І.П. Шумський