33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" червня 2011 р. Справа № 5019/898/11
Господарський суд у складі судді Войтюк В.Р. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення в сумі 1 543 грн 37 коп.
за участю представників сторін
Від позивача: ОСОБА_1. дов. № 10-05-1838 від 20.10.10 р..
Від відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснена
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_2 1 375 грн. 10 коп. основного боргу за поставлену продукцію та 168 грн. 27 коп. пені згідно договору поставки № 4086-07/2010 від 01.07.2010 року.
У судовому засіданні 17 червня 2011 року представник позивача з підстав зазначених у позові просить позов задоволити та покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.40).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" - постачальник та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - покупець 01.07.2010р. уклали Договір поставки № 4086-07/2010 та додатки до договору (а.с. 4-7). Згідно з п.п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується протягом строку дії договору передавати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.). Пунктом 3.2 Договору визначено, що покупець зобов'язаний оплатити продукцію протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства. Договір та додатки підписані уповноваженою особою ТзОВ "Сандора" та СПД - фізичною особою ОСОБА_2.
На підставі видаткових накладних №СА-РО/РНв-084998 від 16.07.2010р. на суму 439 грн. 98 коп., № СА-РО/РНв-089646 від 24.07.2010р. на суму 752 грн. 88 коп., № СА-РО/РНв-092656 від 30.07.2010р. на суму 282 грн. 24 коп. (а.с. 11, 13, 15) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" передало відповідачу товар на загальну суму 1 475 грн. 10 коп., за який останній розрахувався частково в сумі 100 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 184 374 від 09.11.2010 р. (а.с.42). Сума 1 375 грн. 10 коп. залишилась відповідачем неоплаченою.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 375 грн. 10 коп. боргу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.
Враховуючи зазначене, вбачається, що вимоги позивача про стягнення 1 375 грн. 10 коп. основного боргу стверджується Договором, додатками до Договору, накладними, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну оплату продукції отриманої згідно накладної №СА-РО/РНв-084998 від 16.07.2010р. за період з 24.07.10 р. по 19.04.11 р. в сумі 42 грн. 75 коп., за несвоєчасну оплату продукції отриманої згідно накладної № СА-РО/РНв-089646 від 24.07.2010р. за період з 01.08.10 р. по 19.04.11 р. в сумі 91 грн. 87 коп., за несвоєчасну оплату продукції отриманої згідно накладної № СА-РО/РНв-092656 від 30.07.2010р. за період з 07.08.10 р. по 19.04.11 р. в сумі 33 грн. 65 коп.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необґрунтовано нараховано пеню поза межами вказаного строку.
Відповідно до п. 3.2. Договору фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язався оплатити продукцію товар протягом семи календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній.
З огляду на вищевказане, строк оплати вартості товару настав:
по накладній №СА-РО/РНв-084998 від 16.07.2010р. -23.07.10 р.;
по накладній № СА-РО/РНв-089646 від 24.07.2010р. -31.07.10 р.;
по накладній № СА-РО/РНв-092656 від 30.07.2010р. -06.08.10 р.;
Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару за вказаними накладними, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе тільки:
по накладній №СА-РО/РНв-084998 від 16.07.2010р по 24.01.11 р.;
по накладній № СА-РО/РНв-089646 від 24.07.2010р. по 01.02.11 р.;
по накладній № СА-РО/РНв-092656 від 30.07.2010р по 07.02.11 р.
Однак Позивач за несвоєчасну оплату вартості товару за вказаними накладними нарахував пеню по 19.04.2011р.
З огляду на вищевказані обставини, в частині стягнення 55 грн. 02 коп. пені, нарахованої по вищевказаним накладним за межами шестимісячного терміну в позові необхідно відмовити з мотиву необґрунтованості терміну нарахування на підставі ст.33 ГПК України.
Отже, з огляду на вищенаведене до стягнення підлягає пеня в сумі 113 грн. 25 коп.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (33018, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" ( 57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код 22430008) 1 375 грн. 10 коп. заборгованості, 113 грн. 25 коп. пені, 98 грн. 36 коп. витрат по сплаті держмита та 227 грн. 57 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Відмовити у позовні в частині стягнення 55 грн. 02 коп. пені.
Повний текст рішення оформлено та підписано 20.06.2011р.
Суддя Войтюк В.Р.