33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"15" червня 2011 р. Справа № 5019/890/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Івано-Долинський спецкар"єр"
до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філія "Костопільський райавтодор"
про стягнення в сумі 170 199 грн. 44 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. дов. № 348 від 10.05.11 р.;
від відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
У судовому засіданні від 06 червня 2011 року оголошувалась перерва до 15 червня 2011 року.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Івано-Долинський спецкар"єр», звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Філія «Костопільський райавтодор»170 199 грн. 44 коп. заборгованості за базальтову продукцію.
У судовому засіданні 15 червня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд встановив та врахував наступне.
Згідно видаткових накладних № РН-0005099 від 30 жовтня 2009 року, № РН-0005493 від 30 листопада 2009 року, № РН-0005672 від 14 грудня 2009 року, № РН-0005717 від 24 грудня 2009 року, № РН-0005733 від 28 грудня 2009 року, № РН-0000507 від 31 березня 2010 року, № РН-0001190 від 30 квітня 2010 року, № РН-0001861 від 31 травня 2010 року, № РН-0002689 від 30 червня 2010 року, № РН-0003385 від 30 липня 2010 року, № РН-0003834 від 20 серпня 2010 року, № РН-0004043 від 31 серпня 2010 року, № РН-0004398 від 22 вересня 2010 року, № РН-0004573 від 30 вересня 2010 року, № РН-0005065 від 29 жовтня 2010 року, № РН-0005469 від 30 листопада 2010 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Івано-Долинський спецкар"єр»оплатно відвантажив відповідачу - Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Філія «Костопільський райавтодор»базальтову продукцію на загальну суму 209 241 грн. 37 коп.
Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреностями № 144 від 05 жовтня 2009 року, № 158 від 02 листопада 2009 року, № 186 від 03 грудня 2009 року, № 38 від 29 березня 2010 року , № 42 від 02 квітня 2010 року, № 65 від 07 травня 2010 року, № 79 від 02 червня 2010 року, №110 від 23 липня 2010 року, № 122 від 06 серпня 2010 року, № 147 від 13 вересня 2010 року, № 170 від 07 жовтня 2010 року, № 202 від 15 листопада 2010 року (наявні у матеріалах справи).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково.
19 березня 2010 року за вих. № 163 позивачем скеровано відповідачеві лист-вимогу про оплату заборгованості станом на 11 березня 2010 року у розмірі 150 326 грн. 47 коп. (17-18).
24 лютого 2011 року за вих. № 152 позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою про оплату боргу станом на 22 лютого 2011 року у розмірі 170 199 грн. 44 коп. ( а.с.15-16).
Відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість не погасив, і за ним рахується заборгованість станом на 29 квітня 2011 року у розмірі 170 199 грн. 44 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 55).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Отже, Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор»Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Філія «Костопільський райавтодор»згідно з видатковими накладними прийняло товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.
За договором поставки (ст. 712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 170 199 грн. 44 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 , ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»Філія «Костопільський райавтодор» (33000, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код 31994540) на користь Відкритого акціонерного товариства «Івано-Долинський спецкар"єр»(34042, Рівненська область, Костопільський район, с. Базальтове, код 05471862) 170 199 грн. 44 коп. заборгованості, 1 701 грн. 99 коп. витрат по державному миту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Р.Войтюк
Повний текст рішення оформлено та підписано 20.06.2011р.