36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.06.2011 Справа № 18/313/11
м. Полтава
за позовом Одеської залізниці, вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65023
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39608
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью-Ника", 25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, б. 2, к. 108
про стягнення 41874,52 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 20.01.2011 року, № 225;
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.11.2010 року № 23 ю/441;
Від третьої особи: не з'явився.
В судовому засіданні 16.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Ухвалою від 22.02.2011 року (т. І, а.с.35) здійснено заміну відповідача по справі Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Укртатнафта" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта".
Ухвалою від 10.03.2011 року (т. І, а.с. 74) залучена до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью-Ника".
Ухвалою від 31.03.2011 року (т. І, а.с.129) по справі призначено судово-трасологічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
Особа, яка проводила експертне дослідження про кримінальну відповідальність по ст. 384 Кримінального кодексу України була попереджена.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 41874,52 грн., з яких 40210,00 грн. -штраф за неправильно зазначену в накладній масу вантажу, 1664,52 грн. -збитки, які згідно доданого розрахунку (а.с. 8) включають в себе плату за користуванням вагонами, збір за затримку охоронця, збір за подавання та прибирання вагона на під'їзну колію ТНТС для проведення замірів (відстань 2,400 км. в обидва кінці).
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує.
Про час та місце проведення засідання третя особа повідомлена належним чином, явку представника суд обов'язковою не визнавав.
Третьою особою заявлено клопотання від 24.03.2011 року (т. І, а.с. 102-103) про подальший розгляд справи без її участі, свої пояснення по суті справи надала (т.І, а.с. 78-81). Судом задоволено зазначене клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
12.08.2010 року зі станції Кагамлицька Південної залізниці ЗАТ ТД "Укртатнафта" (правонаступником якого є ТОВ Торговий Дім "Укртатнафта",) здійснило відправлення вагону-цистерни № 79553012 з вантажем -дизельне паливо згідно з накладною № 44922205 на станцію Кіровоград Одеської залізниці, одержувач -ТОВ "Нью Ника" (третя особа по справі).
При проходженні вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці, при переважуванні вагону-цистерни на тензометричних динамічних вагах, позивачем було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні-цистерні -різниця в масі становила 17100 кг., що підтверджується протоколом зважування від 14.08.2010 року та актом загальної форми № 21658.
В подальшому, за твердженням позивача "для більш точного визначення маси вантажу" вагон було подано на під'їзну колію ТНТС для проведення замірів. Результати заміру встановили різницю в масі порівняно з накладною на 6403 кг. в бік зменшення, про що складений комерційний акт № АА 055158/703/6 від 15.08.2010 року.
Відповідно до вказаного комерційного акту, наданого позивачем, контрольне визначення маси вантажу спірного вагону проводилось метроштоком та ареометром. Перевіркою встановлено, що маса вантажу за накладною № 44922205 у цистерні № 79553012 повинна складати 101 тн.900 кг, а фактично становить 95497 кг, що на 6403 кг менше ніж вказано у накладній, вагон в технічному стані справний, протікання вантажу відсутнє, зі справним ЗПП, накладеним відправником, вантаж прибув з охороною.
Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при перевірці на станції призначення - Кіровоград Одеської залізниці, про що мається відмітка у розділі Є комерційного акту № АА 055158/703/6 від 15.08.2010 року.
Зазначений комерційний акт ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем не оспорювався.
Позивач з посиланням на зазначені обставини, а також на встановлену Статутом залізниць України відповідальність за невірне зазначення вантажовідправниками у накладній маси вантажу звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 41874,52 грн., з яких 40210,00 грн. -штраф за неправильно зазначену в накладній масу вантажу (в розмірі 5 кратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу), 1664,52 грн. - збитки.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи у відзиві (т. І, а.с. 55-58), що маса нафтопродуктів, вказана у перевізних документах, є вірною і відповідає масі нафтопродуктів, завантажених у вагоно-цистерну № 79553012. Відповідач стверджує, що вантаж був прийнятий на ст. Кагамлицька Південної залізниці позивачем для перевезення без зауважень, що виключає можливість недоливу вантажу відправником; що невідповідність маси вантажу зазначеної у перевізних документах було фактично виявлено працівниками ст. Знам'янка Одеської залізниці 14.08.2010 року, а комерційний акт АА № 055158/703/6 складено 15.08.2010 року, тобто з порушенням вимог Правил складання актів; що на вагон-цистерну № 79553012 було накладено два запірно-пломбувальних пристрої "Варта-Універсал" М" № И 111729, № И 111716, про що складено відомість запірно-пломбувальних пристроїв, тому зазначення позивачем в розділі "А" комерційного акту окрім цих пломб ще й пломбу залізниці КЦ є неохоронною перевозкою вантажу; наданий позивачем Акт експертизи Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-794 від 18.08.2010 року відповідач не вважає належним доказом по справі, оскільки експертиза була проведена без дотримання процесуального порядку її призначення, експерт не був попереджений про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, крім цього про проведення експертизи в комерційному акті повинна робитися відмітка; стосовно нарахування позивачем коштів за додаткове користування вагонів та понесені з цим витрати відповідач заперечує з тих підстав, що жодних із передбачених Правилами користування вагонами та контейнерами документів позивачем складено не було (акт станції на якій вагони простоюють та наказ залізниці про затримку вагонів з вини вантажовласника на підході до станції призначення).
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, також надала свої пояснення по суті спору (т.І, а.с. 78-81). Зокрема, нею зазначено таке. ТОВ "Нью-Ніка" отримавши відомості про те, що товар відправлений відповідачем має недостачу, телеграмою від 16.08.2010 року повідомило про дані обставини вантажовідправника. Після відсутності відомостей про направлення відповідачем представника для участі в прийманні вантажу керівником вантажоодержувача прийнято рішення про залучення незалежного експерта від Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати. За висновком експерта та комісії, в складі якої приймався товар, було підтверджено про недостачу товару в кількості 6403 кг. Згідно пояснень, третя особа, яка є вантажоодержувачем, станом на час розгляду даної справи в суді не зверталась до судових інстанцій з приводу захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
При розгляді справи по суті судом приймаються до уваги наступні обставини.
Ст. 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, передбачає, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Для застосування цього виду відповідальності залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено під час перевезення (п. 13 Інформаційного листа ВГСУ від 02.02.2010 року № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)).
Як свідчить висновок судово-трасологічної експертизи № 3882 від 24.05.2011 року (т. ІІ, а.с. 2-14) , складений судовим експертом другого класу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса Нікітюком В.Г., який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 4.2 "Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів та залишених ними слідів, ідентифікація цілого по частинам", та був попереджений про кримінальну відповідальність по. ст. 348 Кримінального кодексу України, запірно-пломбувальні пристрої "Варта-Універсал-М" №№ И 111729 УЗ, И 111716 УЗ, були встановлені на вагоноцистерні № 79553012 правильно. Після встановлення залізничні запірно-пломбувальні пристрої були пошкоджені, а саме здійснювалися дії, спрямовані на натягування/розтягування запірного канату після його встановлення (навішування). Запірні канати запірно-пломбувальних пристроїв "Варта-Універсал-М" №№ И 111729 УЗ, И 111716 УЗ, як свідчить висновок експерта, є їх невід'ємними частинами, а їх витягнення чи розтягнення без порушення їх цілісності неможливо.
Крім того, як свідчить копія комерційного акту АА № 055158/703 від 15.08.2010 року, надана суду третьою особою (т. І, а.с. 84) в графі "Вагон в технічному стані виявився" зазначено "Несправний".
В копії комерційного акта, наданого позивачем, в цій же графі зазначено "справний". Судом за участю представників сторін було оглянуто в судовому засіданні 31.03.2011 року оригінал комерційного акта, наданий позивачем та встановлено наявність підчистки друкованого тексту в зазначеному рядку перед словом "справний", що зафіксовано протоколом судового засідання від 31.03.2011 року.
В той же час, незважаючи на наявність відмітки про несправність технічного стану вагоно-цистерни, яка відображена в комерційному акті, акт про технічний стан вагона всупереч вимогам п. 15 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334 (далі -Правила складання актів) позивачем складений не був.
Зазначені обставини, свідчать про те, що не виключається втрата вантажу при перевезенні як внаслідок дій сторонніх осіб, про що свідчить наявність пошкодження ЗПП, встановлена висновком експерта, так і внаслідок технічної несправності вагоно-цистерни.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
За таких обставин, позивачем не доведений той факт, що невідповідність маси вантажу у вагоні-цістерні на станції призначення масі вантажу, зазначеній у залізничній накладній, мала місце саме внаслідок неправильного зазначення вантажовідправником маси вантажу.
Окрім зазначеного, судом приймаються до уваги також наступні обставини.
Відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 (далі Правила видачі вантажів), перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Визначення маси вантажу при відправленні здійснювалося на електронних 200-тонних вагах відповідача на станції Кагамлицька, про що свідчить відмітка в залізничній накладній. Про справний технічний стан зазначених ваг та проведення їх державної повірки свідчить надана відповідачем копія технічного паспорта (т. І, а.с. 120-121).
Відчеплення вагону на станції Знам'янка було здійснене після виявлення різниці у вазі по показам тензометричних ваг, про що свідчить акт загальної форми № 21658 (т. І, а.с. 10), та письмові пояснення представника позивача (т. І, а.с. 105). При цьому під час складання комерційного акту на станції Знам'янка був застосований об'ємно-масовий метод вимірювання. Застосування такого методу позивач обґрунтовує відсутністю статичних ваг, що підтверджується актом від 30.03.2011 року (том. І, а.с. 106).
Разом з тим, зазначений акт свідчить про наявність на станції вагонних механічних ваг ВЦ-150. Будь-які документи, які б свідчили про технічний стан цих ваг (технічний паспорт, відомості про державну повірку) позивачем не надані., таким чином, позивач не довів неможливість виконання вимог п. 22 Правил видачі вантажів.
При цьому судом приймається до уваги, що у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу, ніж обмір (п. 3.18 Роз'яснення ВГСУ від 29.09.2008 року № 04-5/225). Про зазначене також свідчить і правова позиція, викладена Вищим господарським судом України в постанові від 28.10.2009 року по справі № 9/1137.
Також судом встановлено, що в комерційному акті зазначено про проведення заміру метроштоком, держповірка якого проведена 07.06.2009 року, тобто більш, ніж за рік до дати складання комерційного акту. Позивачем надані пояснення агента по розшуку вантажу і багажу ОСОБА_3. (т. І, а.с. 109), відповідно до яких держповірка метроштока проводилась згідно паспорту 12.07.2010 року, а ареометра згідно свідоцтва - 19.04.2010 року.
Разом з тим, зазначені пояснення, відповідно до правил допустимості доказів, встановленого ч. 2 ст. 34 ГПК України, не можуть самі по собі спростувати відомості, зазначені в комерційному акті.
Крім того, Іванова Л.А. взагалі не входила до числа осіб, які підписували та складали комерційний акт.
Відповідно до п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. До числа осіб, визначених п. 10 Правил складання актів, відноситься також одержувач, якщо він приймав участь у перевірці.
П. 29 Правил видачі вантажів визначає, що у разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (в тому числі й під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної недостачі, псування або пошкодження згідно з пред'явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо). При непред'явленні вказаних документів вантаж видається одержувачу після складання комерційного акта з докладним описом стану вантажу або після складання у відповідних випадках акта експертизи.
Як свідчить акт експертизи № В-794 від 18.08.2010 року, видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалася із залученням експерта, а представник одержувача -директор ТОВ "Нью-Ника" ОСОБА_4. приймав участь у перевірці.
Разом з тим, в розділі Є комерційного акту підпис представника одержувача відсутній, що суперечить п.п. 10, 12 Правил складання актів.
Також в комерційному акті відсутня відмітка про проведення експертизи, наявність якої передбачена частиною п'ятою п. 30 Правил видачі вантажів, п. 13 Правил складання актів.
Ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить ст. 119 Статуту залізниць України.
Недотримання встановленого порядку складання комерційного акту позбавляє його доказової сили. Перевірка дотримання такого порядку входить до предмету доказування по справі (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2006 року по справі № 20-4/084).
Згідно з п. 5.2.8 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі -Інструкція № 281/171/578/155), у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
Відповідно до п. 5.2.10, 5.2.11 Інструкції № 281/171/578/155 представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення, за винятком випадків, коли для прибуття транспортом необхідно більше часу (у такому разі строк для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного руху транспорту), якщо більший строк не обумовлено відповідним договором. Представник вантажовідправника зобов'язаний мати довіреність на право участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, що надійшла. У добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника. Вантажовідправник може уповноважити інших осіб на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за кількістю. У цьому разі на довірену особу видається довіреність. У разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено у відповідному договорі. У разі, якщо у відповідному договорі не було обумовлено незалежної експертної організації, приймання нафти та нафтопродуктів здійснюється самостійно. Вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.
Як свідчить надана третьою особою копія телеграми (т. І, а.с. 85), відповідач був повідомлений про приймання вантажу 16.08.2011 року об 14 год. 25 хв.
Оскільки повідомлення від вантажовідправника про виїзд представника в добовий строк отримано не було, приймання продукції повинно було здійснюватися після закінчення цієї доби, тобто 17.08.2011 року.
В той же час, як свідчить акт експертизи №В-794 від 18.08.2010 року (т.І, а.с.15), приймання вантажу вантажоодержувачем здійснювалося 18.08.2010 року, тобто з простроченням встановленого строку.
В п. 15 акту експертизи зазначено, що місце знаходження товару: "ж.д. ветка Кировоградской нефтебазы ООО "БРП"".
В той же час, в акті експертизи не вказано, а позивачем та третьою особою не надано доказів, які б свідчили про вжиття належних заходів для збереження вантажу з моменту прибуття його на станцію призначення (16.08.2010 року) до моменту здійснення приймання за участю експерта (18.08.2010 року).
В частині вимог про стягнення додаткових платежів, які позивачем заявлені як збитки (пояснення, т. 1, а.с. 41), слід зазначити, що з урахуванням встановлених по справі обставин, позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними витратами.
Крім того, судом приймається до уваги наступне.
Порядок оформлення залізницею затримки вагонів на шляху прямування врегульовано п.п. 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами (розділ 6 Правил перевезень вантажів), затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 113 від 25.02.99 року, згідно із якими про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на шляху перевезення або підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, в якому вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Цей акт може бути підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно із п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається, в тому числі, на підставі "Актів про затримку вагонів" форми ГУ- 23 а, Актів загальної форми ГУ -23.
Таким чином, доказами доведення факту завдання залізниці збитків і понесених нею витрат через простій затриманих у дорозі вагонів можуть вважатися передбачені Правилами користування вагонами і контейнерами: акт про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ про затримку вагонів; повідомлення про затримку вагонів (п. 5.10 Роз'яснення Президії ВГСУ від 29.09.2008 N 04-5/225, п. 7 Інформаційного листа ВГСУ від 02.02.2010 N 01-08/71). Відповідна правова позиція викладена також в постанові ВГСУ № 22/10-09 від 30.07.2009 року.
Перевіривши дотримання залізницею цього порядку, судом зазначає, що позивачем не наданий суду акт про затримку вагонів, наказ про затримку вагонів, повідомлення про затримку вагонів, докази його вручення вантажовідправнику та інші документи, встановлені вищевказаними правилами.
За таких обставин, позивач не довів допустимими доказами наявність обставин, з якими він пов'язує наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу, тому позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, вартість експертного дослідження, сплаченого відповідачем по справі згідно платіжного доручення № 1413 від 26.04.2011 року (т.ІІ, а.с. 24), покладаються на позивача.
Керуючись, ст. ст. 44, 49 (ч.5), 82-85 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Стягнути з Одеської залізниці, вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65023, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39608, р/р 26008313701 в ПАТ "ПФБ" в м. Кременчук, МФО 331768, код ЄДРПОУ 30244522 -4935 грн. 00 коп. -судових витрат у вигляді вартості експертного дослідження.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Пушко
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.06 2011 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.