36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21.04.2011р. Справа №18/379/11
за первісним позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м.Миргород, Полтавська область,37600
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент", вул. Леніна 8, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762
про стягнення 7093,43 грн.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент", вул. Леніна 8, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762
до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м.Миргород, Полтавська область,37600
про зобов'язання виконання умов Договору №12 від 01.02.2010 року і підписання акта приймання - передачі виконаних робіт
Суддя Іваницький О.Т.
Секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники:
від позивача за первісним: ОСОБА_1 дов. №158 від 31.01.2011р.
від відповідача за первісним: ОСОБА_2 дов. №2 від 01.01.2011р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається первісний позов Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго" про стягнення 7093,43 грн.з яких: предоплата по договору в розмірі 5 258,82 грн., інфляційні витрати - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеня - 957,11 грн. та штраф в сумі - 368,12 грн. та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" про зобов'язання виконати умови Договору №12 від 01.02.2010 року і підписання акту приймання - передачі виконаних робіт.
За клопотанням директора ТОВ"Енергополіграфдокумент" (вх. канцелярії суду 5915 від 07.04.2011 року) судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання відповідно до ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України.
06.04.2011 року за вх. канцелярії суду 5883д позивачем за первісним позовом подано відзив на зустрічний позов. Суд поданий відзив прийняв, розглянув по суті та після ознайомлення з ним представником відповідача за первісним позовом, залучивши його до матеріалів справи.
07.04.2011 року за вх. канцелярії суду 5925д представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії сторінок журналу вхідної документації за період лютого 2010 по підприємству ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго". Суд подане клопотання прийняв, розглянув по суті, задовольнив та залучив його разом з додатками до матеріалів справи.
Представником позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні заявлено усне клопотання про витребування у відповідача за зустрічним позовом затверджених загально-виробничих норм питомих витрат паливно-енерегтичних ресурсів теплової та електричної енергії на 2010 рік та документи, які передували та слугували виконанню зазначеного основного документу, а саме: проект норм з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві на 2010 рік; копію форми 11-МТП за 2009 рік, з відміткою органів Держкомстату; звіт щодо виконання плану організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, за 2009 рік (із зазаначенням величини досягнутої економії енергоресурсів в т у.п) та план на 2010 рік; реквізити підприємства; характеристика діяльності підприємства; довідка про обсяг товарної продукції, з її вартістю, з урахуванням ПДВ (тис.грн.); довідка про кількість спожитих паливно-енергетичних ресурсів, про кількість спожитої води, кількості скидів і сумі грошових виплат за них (тис.грн.); копію форми 4 МТП за 2009 рік; копію форми 24 Енергетика за 2009 рік; програма енергозбереження на 2010 рік; звіт оргтехміроприємств за 2009 рік (випуску продукції з її вартістю, з урахуванням ПДВ), режимні карти котлів і агрегатів; схеми технологічного процесу. Суд подане клопотання прийняв та задовольнив.
Ухвалою суду від 07.04.2011 року, за клопотанням сторін та на підставі статей 22,69 ГПК України, суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів для надання можливості сторонам, витребувати та подати суду додаткові докази та вжити заходи по самостійному врегулюванню господарської суперечки.
14.04.2011р. за вхід. №6422д канцелярії суду представник позивача ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду подала додаткові документи. Суд подані документи прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи /т.2,а.с. 1-64/.
15.04.2011р. за вхід. №6492д канцелярії суду директор ТОВ "Енергополіграф-документ" Тихоненко В.М. подав повторно замість реєстрів господарських операцій та бухгалтерських проводок по рахунках підприємства світлокопії договору № 12 від 01.02.2010р.; накладну від 04.02.2010р. та акт виконаних робіт № ОУ-0000011 від 04.02.2010р. Суд їх прийняв та залучив до матеріалів справи / т.2,а.с. 65-70/.
20.04.2011р. за вхід. №6761д канцелярії суду представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 подала клопотання про залучення до матеріалів справи копії схем технічного процесу по котельним ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" на 10 аркушах. Суд подане клопотання прийняв, задовольнив та після ознайомлення з ним представника відповідача за первісним позовом залучив до матерілав справи ( т.2,а.с. 71-89 ).
20.04.2011р. за вхід. №6802д канцелярії суду представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 подала додаткові пояснення з додатками. Суд їх прийняв та залучив до матеріалів справи / т.2,а.с. 92-98 /.
20.04.2011р. за вхід. №6802д канцелярії суду представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 подав клопотання про зобов'язання первісного позивача виконати ухвали суду і надати до суду проект розрахункових норм з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві на 2010 рік. Суд його прийняв та долучив до матеріалів справи ( т.2,а.с.99-105 )
21.04.2011р. за вхід. №6847д канцелярії суду представник первісного позивача ОСОБА_1 подала клопотання про залучення до матеріалів додаткових документів. Суд клопотання з додатками прийняв, задовольнив та разом з додатками залучив його до матеріалів справи ( т.2,а.с. 113-124 ).
Після оголошення перерви 20.04.2011р. до 14 год. 00хв. 21.04.2011р. в судове засідання з"явилися представники: від первісного позивача ОСОБА_1, від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2
З огляду на вищевикладене та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін їх доводи в обґрунтування обставин на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, подані ними докази, які були витребувані господарським судом та дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив, що між сторонами було укладено Договір № 12 від 01.02.2010р. (далі по тексту договір) відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" / виконавець / та Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Миргородтеплоенерго" /замовник/ в особі керівників підприємств домовились, про нижченаведене: замовник доручає, а виконавець виконує розрахунок питомих норм витрат і оформляє належним чином документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 15.07.1997 року/п.1 договору/.
Відповідно до пунктів 2.1-2.1.5 договору замовник зобов'язався надати виконавцеві документацію протягом 7-ми днів з моменту підписання договору необхідну для виконання, а виконавець зобов'язався провести науково-пошукові роботи і оформити, належним чином, документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно - енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукцію. Виконати, систематизувати, оформити і затвердити технічну документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно - енергетичних ресурсів на одиницю ви випущеної продукції об'єктів замовника/п.п. 2.2.1 -2.2.2/ Строк виконання робіт установлюється протягом 20 днів з моменту підписання договору/п.3.2/. Фактом закінчення робіт є затвердження у відповідних інстанціях питомих норм витрат паливно - енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції. По закінченні виконання робіт сторонами підписується акт, що є невід'ємною частиною даного договору. Технічна документація передається замовникові виконавцем на підставі акту прийому -передачі /п.п.3.4-3.7/.
Загальна вартість робіт за договором становить 5258, 82 грн.(п.4.1). Порядок оплати встановлено пунктом 4.2 договору, а саме: не менше 50% попередня оплата протягом 10 днів з моменту набрання чинності цим договором; 50% оплата протягом 10 днів з моменту підписання акту здавання-прийняття робіт - остаточний розрахунок ( сплата основної суми платежу (п.п. 4.1-4.2). Термін дії договору до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1).
Договір був підписаний сторонами 01 лютого 2010року та вступив в дію.
На виконання умов договірних зобов'язань відповідно до виставленого рахунку-фактури № СФ -0000013 від 01 лютого 2010 року позивачем 04 лютого 2010р. платіжним дорученням № 886 від 04 лютого 2010 року на рахунок відповідача було перераховано всю суму вартості робіт в розмірі 5258,82 грн. в т.ч. ПДВ 20% -876, 47 грн. / т.1,а.с. 10-11 /.
Факт перерахування коштів позивачем за первісним позовом та отримання відповідачем / позивачем за зустрічним позовом / коштів підтверджується також банківською випискою (вхід. № 6769 д від 20.04.2011 року канцелярії суду) у матеріалах справи.
Відповідно до п.3.2 Договору, Відповідач мав виконати роботи вказані в п. п. 2.2.1, 2.2.2 Договору до 21 лютого 2010року. Зобов'язання за Договором Відповідачем у встановлений строк проведення науково-пошукових робіт, систематизація, оформлення і затвердження технічної документацію у відповідних інстанціях по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції об'єктів замовника згідно пунктів 3.2; 3.4; 3.7 не виконано. Технічна документація належним чином не оформлена і по акту прийому - передачі замовнику не передана / див. т.1, а.с. 7-9, 87-115 /.
Акт № ОУ- 0000011 здачі-прийняття робіт ( надання послуг) від 04.02.2010 року підписаний і затверджений лише виконавцем в особі директора Тихоненко В.М. (т.1,а.с. 115) замовнику не пред'являвся.
Відповідно до п.3.3 договору у випадку надання замовником не відповідної дійсності даних про суму грошових виплат за паливно-енергетичні ресурси виконавець має право призупинити виконання з даного договору, з обов'язковим повідомленням замовника.
Таких письмових доказів відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом суду не подано.
Позивач за первісним позовом - Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Миргородтеплоенерго" просить суд розірвати Договір №12 від 01.02.2010р. у зв'язку з порушенням виконавцем /відповідачем за первісним позовом/ пункту 3.2 спірного договору та стягнути з нього предоплату по договору в розмірі 5 258,82 грн., інфляційні витрати - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеню - 957,11 грн., та штраф в сумі - 368,12 грн., оскільки пунктом 5.1 Договору встановлено що, за неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно чинного Законодавства України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (див.ст. ст.. 549-552 ЦК України).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарсь-ких відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.
На виконання умов пункту 5.1 договору та відповідно до положень статті 625 ЦК України позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом на суму основного боргу пеню в розмірі 957,11 грн., штраф в розмірі 368,12 грн. та збитки від інфляції в сумі 350,97 гривень і 3% річних в сумі 158,41 гривень у зв'язку з тим, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми ( розрахунок в тексті первісної позовної заяви - т.1,а.с. 3, 67-72,83).
Розділом 5, пунктами 5.1-5.3 спірного договору(т.1,а.с.7-9,84-86) сторони домовились, що розбіжності між виконавцем і замовником вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не прийшли до згоди в процесі в процесі переговорів, то всі розбіжності вирішуються в господарському суді. Виконавець взяв на себе зобов'язання у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття виконаної роботи, виправити всі недоліки у встановлений замовником строк за свій рахунок.
Загальний порядок внесення змін до господарських договорів або розірвання договору визначений статтями 651-654 ЦК України, статтею 188 ГК України та статтями 10-11 ГПК України. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненими. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємство і організація не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивачем за первісним позовом на адресу Відповідача за первісним позовом 01 червня 2010 року було надіслано лист №876, в якому викладена пропозиція розірвати договір на підставі ст.ст. 612, 651 ЦК України, оскільки таке виконання Виконавцем зобов"язань за вказаним Договором втратило для Замовника інтерес та надіслано угоду про розірвання.
Одночасно замовник просив повернути кошти, які були перераховані виконавцеві як попередня оплата в сумі 5258,82 грн. на розрахунковий рахунок: 26004054503048 в ПРУ КБ " Приватбанк", МФО 331401, код 25682207. Позивач за первісним позовом в цьому листі просив відповідача за первісним позовом підписати угоду про розірвання договору та у 20-ти денний термін направити один примірник на його адресу( т.1,а.с. 13,16 ).
На момент розгляду справи по суті та прийняття рішення по ній Відповідачем за первісним позовом угоду про розірвання Договору №12 від 01.02.2010р. не підписано, зобов'язання не виконані, попередня оплата в розмірі 5258,82 грн. не повернута
Суд вважає вимоги Позивача за первісним позовом обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог суд виходить із наступного:
За зустрічним позовом Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" просить суду зобов'язати Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Миргородтеплоенерго" виконати умови Договору №12 від 01.02.2010 року та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт.
За оцінкою поданих доказів, суд приходить до висновку, що вищевказаний акт за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову та є доказами у справі, але не мають характеру самостійної (окремою) позовної вимоги, спрямованої на захист та відновлення порушеного цивільного права, тому не можуть бути предметом позову. Тим більш, що він був поданий до підпису ще 04.02.2010 року, коли роботи ще не були отримані, вихідні дані і роботи по виготовленню та підписанню технічної документації не виконані
/ див.т.1,а.с.24-52,84-115/. Виконавець робіт в тексті наданих світлокопій техдокументації навіть не посилався на затверджений наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 12 від 02.02.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2009 року за № 172/16188 " Порядок розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні ( розподілі) теплової енергії" ( далі по тексту ПОРЯДОК ). Цим ПОРЯДКОМ визначено механізм розрахунку обґрунтованих параметрами технологічного процесу нормативних витрат електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні ( розподілі) теплової енергії для надання послуг централізованого постачання гарячої води, опалення і вентиляції житлових і громадських будівель. Метою цього Порядку є забезпечення єдиної методології при розрахунках і нормуванні витрат електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі), забезпечення достовірності і обґрунтованості нормативних витрат електроенергії ПТ з урахуванням існуючого обладнання та конкретних умов, у яких ці підприємства функціонують, та технічного стану існуючого обладнання; забезпечення можливості інженерного аналізу питомих витрат електроенергії по окремих операціях технологічного процесу -"виробництво", "транспортування", "постачання" для визначення шляхів їх зменшення; забезпечення можливості розрахунків тарифів на теплову енергію по окремих етапах технологічного процесу - "виробництво", "транспортування", "постачання"; підвищення ефективності і якості ПТ; оціночні величини економії від застосування заходів для зменшення витрат електроенергії від застосування заходів для зменшення витрат електроенергії при виробництві теплової енергії та наведені формули для обчислення.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якою прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі за договором не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, зобов'язання відповідача підписати акт № ОУ-0000011 від 04.02.2010 року про те, що виконавцем були проведені роботи по розробці УН на загальну суму 5258,82 грн. і сторони претензій одна до одної не мають, не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення
Заявлена позовна вимога в зустрічному позові про зобов'язання підписати акт приймання-передачі за Договором не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не є матеріально правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якого суд приймає рішення. Відповідно до статті 12 ГПК України зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України. За таких обставин суд приходить до висновку про припинення провадження в зустрічному позові на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
У нарадчій кімнаті, за результатами оцінки доказів суд дійшов висновку, що Позивачем за первісним позовом у відповідності до положень статей 32-34, 36,38 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю. Розірвати Договір №12 від 01.02.2010 року укладений між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент". Стягнути з Відповідача на його користь предоплату по Договору №12 від в розмірі 5 258,82 грн, інфляційні - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеню - 957,11 грн., штраф 368,12 грн. та судові витрати: державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-техенічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у відповідності до положень статей 32-34, 36,38 ГПК України та ст.614 ЦК України не обгрунтовано обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, не подано витребуваних судом доказів, що підтверджували б викладені у позові обставини. В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі по зустрічному позові на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до ст. 12 ГПК України зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Керуючись статтями 3,4, 4!-43,45- 47, 18,19,21-22, 32, 34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, п.1 ч.1 ст. 80, 81і, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.
2. Розірвати Договір №12 від 01.02.2011р. укладений між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Миргородтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" код ЄДРПОУ 34743008, ІПН 347430016244 (38762, Полтавська область, Полтавський район, с.Терешки, вул.Леніна, 8, р/р 260030674 у ПФ ПАТ "Мегабанк", МФО 331757) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", код ЄДРПОУ 25682207 (37600, м.Миргород, пров.Луговий,11, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401) борг розмірі 5 258,82 грн, інфляційні - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеню - 957,11 грн., штраф 368,12 грн., 102,00 грн. витрат на сплату державного мита 102,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн..
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог.
Повне рішення складено 21.04.2011р.
Суддя Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.