"16" червня 2011 р. Справа № 5016/784/2011(4/47)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська
теплоелектроцентраль”,
вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
до 1-відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 54038
до 2-відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_2, 54049
про стягнення заборгованості в сумі 22802,20 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;
Від 1-відповідача: ОСОБА_1
Від 2-відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідачів в солідарному порядку -12881,59 грн. -основного боргу, 180,87 грн. -суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 80.70 грн. -3 % річних, пені -9659,04 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 2676 від 01.03.2010 року, додатків до договору, претензії № 53-Ю від 21.01.2011 року, норм ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачі користуючись тепловою енергією за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року не здійснили жодної проплати за договором.
Відповідачі 16.06.11 р. в судовому засіданні надали відзив, в якому позовні вимоги визнають частково, а саме основний борг в розмірі 12 881,59 грн., інфляцію в суму 180,87 грн., 3% річних в розмірі 80,70 грн. та судові витрати в сумі 464,02 грн. Пеню ж розмірі 9 659,04 грн. не визнають, але просять суд зробити реструктуризацію.
Крім того, як зазначено у відзиві та як стверджує 1-відповідач в судовому засіданні, основний борг в сумі 12 881,59 грн., інфляція в розмірі 180,87 грн., 3% річних в сумі 80,70 грн., судові витрати в розмірі 464,02 грн. сплачені ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі, що підтверджується квитанціями №№ 3047.302.3, 3047.302.1, 3047.302.4, 3047.302.5 та рахунками про сплату основного боргу.
Отже, 1-відповідач просить суд провадження в частині стягнення основного боргу, інфляції, 3% річних та судових витрат припинити.
Позивач в судовому засіданні 16.06.11 р. усно просить суд: припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 12 881,59 грн., збитків від інфляції - 54,28 грн., 3 % річних -16,30 грн., судових витрат в розмірі 464,02 грн. та стягнути солідарно з відповідачів лише 9659,04 грн. пені.
16.06.11року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
01 березня 2010 року між сторонами був укладений договір «про постачання теплової енергії в гарячій воді»№ 2676 згідно з умовами якого позивач, як енергопостачальна організація, зобов'язався постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідачі, як споживач, взяли на себе зобов'язання оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України про поставку.
Так, відповідно до приписів п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачам, а останні прийняли в період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року включно теплову енергію на загальну суму 12 887,45 грн., що підтверджується нарядом на підключення, актами прийому-передачі теплової енергії, рахунками на оплату та реєстрами вручення цих рахунків і актів споживачу.
Позивач в позовній заяві зазначає, що з урахуванням кредитового сальдо за вересень 2010 р. в сумі 5,86 грн., борг станом на 16.03.11 р. становить 12881,59 грн.
В зв'язку з відсутністю оплати, 24.01.2011 року на адресу відповідачів енергопостачальною організацією була направлена претензія №53-Ю від 21.01.2011 року про сплату боргу, яка залишена без належного реагування.
Рахунки на оплату та акти прийому-передачі теплової енергії за спірний період, як і обумовлено умовами договору, були скеровані відповідачам, про що свідчать реєстри про вручення споживачу нарочно зазначених документів.
Відповідно до змісту ст. ст. 629, 525, 526 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Але, як свідчать матеріали справи, позивач просить суд стягнути як основний борг так і штрафні санкції з відповідачів в солідарному порядку.
Суд не погоджується з цими вимогами позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Досліджуючи відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані докази, суд встановив, що договір № 2676 від 01.03.2010 р. не містить в собі умов солідарного обов'язку відповідачів по спірним відносинам.
На вимогу суду, позивач не довів протилежне і це суперечить нормам ст.ст. 32, 33 ГПК України.
Та, як стало відомо суду, станом на день подачі позову 1-відповідачем було сплачено позивачу основний борг в сумі 12 881,59 грн., інфляцію в розмірі 180,87 грн., 3% річних в сумі 80,70 грн., судові витрати в розмірі 464,02 грн., що підтверджується як наданими доказами так і представником позивача в судовому засіданні.
Відповідно ж до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновків провадження у справі в частині стягнення грошових коштів з ФОП ОСОБА_1 припинити, в іншій частині стягнення в задоволенні позову відмовити за недоведеністю обставин.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 основного боргу в сумі 12 881,59 грн., інфляції в розмірі 180,87 грн., 3% річних в сумі 80,70 грн., судові витрати в розмірі 464,02 грн. припинити.
2. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 21.06.2011 року.