"16" червня 2011 р.11:30Справа № 14/36/09
За позовом: Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області
м. Миколаїв, вул.Адміральська,41
до відповідача: Єланецьке районне комунальне підприємство “БТІ”
Миколаївська область, смт. Єланець, вул.Горького,6
про: стягнення необґрунтовано отриману виручку в сумі 16 195,00 грн. та штрафу в розмірі 32 390,00 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання Вязовський М.А.
Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 16 195,00 грн. та штрафу у сумі 32 390,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що стягнення економічних санкцій в загальній сумі 48 585,00 грн. було прийнято на підставі рішення Державної інспекції з контрою за цінами в Миколаївській області від 23.05.2008 р. № 47.
Відповідач у запереченнях в задоволенні позову просить відмовити, мотивуючи тим, що рішення № 47 від 23.05.2008 року прийнято всупереч діючому законодавству України, а саме п.1.4. "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами контролю за цінами", затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерством фінансів України №298/519 від 03.12.2001 p., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за №1047/6238, згідно якого порушення порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни. Згідно ст. 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначається тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи). Позивачу не відомо нормативно-правового акту, або будь-якого документу, яким би було визначено порядок та строки зміни рівня регульованих цін і тарифів. Тому рішення прийнято всупереч ст. 19 Конституції України, п.п. 1.6, 3.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами контролю за цінами. Також відповідачем необґрунтовано, чому в якості вартості послуг за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства, відповідачем взято вартість норми часу 18,09 грн., що введено в дію з 01.12.2006 року та розраховано згідно Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 р. №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2004 року №188/8787, яку не було задекларовано в обласній державній адміністрації відповідно до п.12. Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року так само як і не задекларовано вартість норми часу в 19.07 грн. та 24,38 грн., що використовувались позивачем, які введено в дію відповідно з 01.04.2007 року та з 01.02.2008 року і розраховані також згідно збірника.
19.03.2009р. відповідач через канцелярію суду надав заяву про зупинення провадження по адміністративній справі, в якій просив суд зупинити провадження по справі № 14/36/09 до набрання законної сили рішення у справі № 2а-149/09/1470.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.09 р. провадження у справі 14/36/09 було зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі № 2а-149/09/1470.
16.05.2011 р. від Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла відповідь № 10136/01-04 від 05.05.11 р., що постанова по справі № 2а-149/09/1470 набрала законної сили, якою в задоволенні позову Єланецького районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»до Державної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання недійсним та скасування рішення № 47 від 23.05.08 року відмовлено повністю.
Також, в вищевказаній відповіді зазначено, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.11 р. апеляційну скаргу Єланецького районного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 року по справі № 2а-149/09/1470 без змін.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.11 р. провадження у справі 14/36/09 було поновлено, та розгляд справи призначено на 16.06.2011 р.
16.06.11 р. відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5400114421592.
16.06.11 р. суд на підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд - встановив:
З 19 по 20 травня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області було проведено планову перевірку Єланецького районного управління комунального підприємства «Бюро технічної іневнтаризації»з питання дотримання державної дисципліни цін.
Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено, що відповідачем було порушено вимоги розпорядження облдержадміністрації від 21.12.05 р. № 351-р «Про встановлення регулювання тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав». Таким чином, вказаними діями відповідачем було порушено вимоги ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
По вищезазначеним фактам було складено акт від 20.05.08 р. за № Б-116. Та, на підставі даного акту перевірки, Держінспекцією прийнято рішення № 47 від 23.05.2008р. про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін в загальному розмірі 48 585,00 грн., з яких: необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 16 195,00 грн. та штрафу в сумі 32 390,00 грн.
Дане рішення було скеровано позивачу, про що свідчить супровідний лист від 23.05.2008р. № 10/15-1277.
Згідно положень ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до постанови від 25.12.1996 року №1548 Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" згідно абзацу 10 п. 12, якої Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, при цьому розмір плати за виготовлення бланків та видачу свідоцтв про право власності на житлове (житлові) приміщення у гуртожитку не може перевищувати десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 р. по справі № 2а-149/09/1470 Миколаївською облдержадміністрацією було прийнято розпорядження від 21.12.2005 року №351-р "Про встановлення регулювання тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав", зареєстрованого в Миколаївському обласному управлінні юстиції 16 січня 2006 року №2/1482, згідно якого встановлено регулювання тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав шляхом декларування зміни цін.
Відповідно до Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 р. №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2004 року №188/8787, відповідачем було розраховано вартість робіт та послуг, які введені в дію з 01.12.2006 року з розрахованої підприємством вартістю норми часу 18.09 грн.
З 01.04.2007 року відповідачем також було розраховано вартість норми часу в розмірі 19,07 грн., а з 01.02.2008 року-24,38 грн., які не були задекларовані відповідно до розпорядження від 21.12.2005 року.
Відповідно до п. 14 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ст. 69, п. 1 ст. 71, п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Станом на день розгляду справи № 14/36/09 необґрунтовано отримана виручка в розмірі 16195,00 грн. та штраф в сумі 32 390,00 грн. відповідачем не сплачені. Отже, в спірних правовідносинах є порушення відповідачем норм діючого законодавства.
Тому, на підставі викладеного, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. п.1 ст. 69, п.1 ст. 71, п. 1 ст. 72, ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Єланецьке районне комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” (Миколаївська область, смт. Єланець, вул.Горького,6, ЄДРПОУ 30126737 на користь Державного бюджету, код 21081100, Єланецького району, р/р 31114106700159 УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20895252 необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 16 195,00 грн. та штрафу у сумі 32 390,00 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
СуддяО.Г. Смородінова
Постанова підписана 21.06.2011 року.